« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 719—730

УДК 7.071.1(477)(092)”1895/1991″О.Павленко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.719

ОКСАНА ПАВЛЕНКО ТА УКРАЇНА: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ХУДОЖНИЦІ

САВКО Юліан

  • доцент, заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра академічного рисунку,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна,
  • Контакти: e-mail: savkojulian@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена одній з маловідомих сторінок біографії визначної української художниці, класика мистецького авангарду, учениці М. Бойчука Оксані Трохимівни Павленко (1895—1991). Вона побудована на матеріалах особистих контактів автора з художницею періоду кінця 1960-х — початку 1970-х рр., що були пов’язані з обставинами організації її персональної виставки у Львівській картинній галереї (1970 р.). Актуальність статті полягає в тому, що вперше у науковий обіг вводиться група оригінальних епістолярних документів — листів, написаних О. Павленко до автора публікації упродовж 1969—1972 рр. За змістом вони мали діловий характер, натомість в окремих фрагментах дають можливість наукового реконструювати окремі деталі творчої біографії художниці. Зважаючи на те, що за період відновлення Української держави до постаті Оксани Павленко звертався цілий ряд дослідників, у більшості з цих публікацій розглядаються її твори або висвітлюється аспект впливів на її малярську мову концепції неовізантизму, вироблену її безпосереднім професійним наставником Михайлом Бойчуком. Менш відомими є відомості про зв’язки мисткині з Україною в роки її вимушеного перебування поза Батьківщиною. Об’єктом дослідження є науково достовірні факти контактів автора з О. Павленко у 1969—1972 рр., предметом — обставини, завдячуючи яким поглибився зв’язок художниці з Україною. Методологічною основою дослідження є біографічний, історико-культурний і науково-реконструктивний методи, які дали змогу на міждисциплінарному рівні розглянути комплекс чинників, що передували та супроводжували організацію персональної виставки художниці у Львові у лютому-березні 1970 р.

Ключові слова: Оксана Павленко, школа Михайла Бойчука, український модернізм, неостилі, неовізантизм, бойчукізм, «розстріляне відродження», малярство, монументальне мистецтво, графіка, епістолярна спадщина, культурна пам’ять, листування.

Надійшла 16.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Білокінь С. З-під неправди повертається до нас український художник Михайло Бойчук. Україна. Київ, 1988. № 9. С. 11—12.
  • 2. Білокінь С. Колективізм — пафос творчості Михайла Бойчука. Образотворче мистецтво. Київ, 1988. № 1. С. 22—25.
  • 3. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Монументальне мистецтво. Живопис. Графіка. Книга. Декоративно-ужиткове мистецтво. Фотографія. Документи: Ка­та­лог виставки. Автори тексту та упорядники О. Ріпко та Н. Присталенко. Львів: Редакційно-ви­давничий відділ обл. управління по пресі, 1991. 88 с.: іл.
  • 4. Череватенко Л. «Промовте — життя моє — і стримайте сльози…»: (спогади О. Павленко). Наука і культура. Україна: щорічник. Київ, 1987. Вип. 21. С. 360—384.
  • 5. Череватенко Л. Півтора дзвоника до Оксани Трохимівни. Україна. Київ, 1989. № 20. Травень. С. 11—14.
  • 6. Охмакевич Н. «Образи часу Оксани Павленко»: (з персон. вист. Художниці). Літературна Україна. 1988. № 31. 4 серпня.
  • 7. Клименко Н. Спомин про Оксану Павленко. Образотворче мистецтво. Київ, 2002. № 1. С. 22.
  • 8. Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. Київ: Майстерня книги; Оранта, 2010. 400 с.: іл.
  • 9. Кравченко Я. Ті, що знали Михайла Бойчука: (з листів О. Павленко). Образотворче мистецтво. Київ, 2003. № 4. С. 20—22.
  • 10. Кравченко Я. Остання з когорти «бойчукістів». До 120-річчя від дня народження художниці Оксани Павленко. День. Київ, 2015. 5 березня.
  • 11. Соколюк Л. Графіка Оксани Павленко. Графіка бойчукістів. Харків; Нью-Йорк, 2002. С. 173—191.
  • 12. Плюхіна О. Традиції бойчукізму у творчості Оксани Павленко. Музейний альманах. Черкаси, 2011. Вип. 2. С. 49—52.
  • 13. Жмурко Т. Портрет: Оксана Павленко. Про бойчукізм, фемінізм і конструювання нового майбутнього. URL: https://supportyourart.com/stories/oksana-pavlenko/
  • 14. Розстріляне відродження. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
  • 15. Виставка творів Оксани Павленко: (Буклет виставки). Львів: Львівська державна галерея мистецтв, 1970.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »