« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 719—730

УДК 7.071.1(477)(092)”1895/1991″О.Павленко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.719

ОКСАНА ПАВЛЕНКО ТА УКРАЇНА: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ХУДОЖНИЦІ

САВКО Юліан

  • доцент, заслужений діяч мистецтв України,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра академічного рисунку,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна,
  • Контакти: e-mail: savkojulian@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена одній з маловідомих сторінок біографії визначної української художниці, класика мистецького авангарду, учениці М. Бойчука Оксані Трохимівни Павленко (1895—1991). Вона побудована на матеріалах особистих контактів автора з художницею періоду кінця 1960-х — початку 1970-х рр., що були пов’язані з обставинами організації її персональної виставки у Львівській картинній галереї (1970 р.). Актуальність статті полягає в тому, що вперше у науковий обіг вводиться група оригінальних епістолярних документів — листів, написаних О. Павленко до автора публікації упродовж 1969—1972 рр. За змістом вони мали діловий характер, натомість в окремих фрагментах дають можливість наукового реконструювати окремі деталі творчої біографії художниці. Зважаючи на те, що за період відновлення Української держави до постаті Оксани Павленко звертався цілий ряд дослідників, у більшості з цих публікацій розглядаються її твори або висвітлюється аспект впливів на її малярську мову концепції неовізантизму, вироблену її безпосереднім професійним наставником Михайлом Бойчуком. Менш відомими є відомості про зв’язки мисткині з Україною в роки її вимушеного перебування поза Батьківщиною. Об’єктом дослідження є науково достовірні факти контактів автора з О. Павленко у 1969—1972 рр., предметом — обставини, завдячуючи яким поглибився зв’язок художниці з Україною. Методологічною основою дослідження є біографічний, історико-культурний і науково-реконструктивний методи, які дали змогу на міждисциплінарному рівні розглянути комплекс чинників, що передували та супроводжували організацію персональної виставки художниці у Львові у лютому-березні 1970 р.

Ключові слова: Оксана Павленко, школа Михайла Бойчука, український модернізм, неостилі, неовізантизм, бойчукізм, «розстріляне відродження», малярство, монументальне мистецтво, графіка, епістолярна спадщина, культурна пам’ять, листування.

Надійшла 16.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Білокінь С. З-під неправди повертається до нас український художник Михайло Бойчук. Україна. Київ, 1988. № 9. С. 11—12.
  • 2. Білокінь С. Колективізм — пафос творчості Михайла Бойчука. Образотворче мистецтво. Київ, 1988. № 1. С. 22—25.
  • 3. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Монументальне мистецтво. Живопис. Графіка. Книга. Декоративно-ужиткове мистецтво. Фотографія. Документи: Ка­та­лог виставки. Автори тексту та упорядники О. Ріпко та Н. Присталенко. Львів: Редакційно-ви­давничий відділ обл. управління по пресі, 1991. 88 с.: іл.
  • 4. Череватенко Л. «Промовте — життя моє — і стримайте сльози…»: (спогади О. Павленко). Наука і культура. Україна: щорічник. Київ, 1987. Вип. 21. С. 360—384.
  • 5. Череватенко Л. Півтора дзвоника до Оксани Трохимівни. Україна. Київ, 1989. № 20. Травень. С. 11—14.
  • 6. Охмакевич Н. «Образи часу Оксани Павленко»: (з персон. вист. Художниці). Літературна Україна. 1988. № 31. 4 серпня.
  • 7. Клименко Н. Спомин про Оксану Павленко. Образотворче мистецтво. Київ, 2002. № 1. С. 22.
  • 8. Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. Київ: Майстерня книги; Оранта, 2010. 400 с.: іл.
  • 9. Кравченко Я. Ті, що знали Михайла Бойчука: (з листів О. Павленко). Образотворче мистецтво. Київ, 2003. № 4. С. 20—22.
  • 10. Кравченко Я. Остання з когорти «бойчукістів». До 120-річчя від дня народження художниці Оксани Павленко. День. Київ, 2015. 5 березня.
  • 11. Соколюк Л. Графіка Оксани Павленко. Графіка бойчукістів. Харків; Нью-Йорк, 2002. С. 173—191.
  • 12. Плюхіна О. Традиції бойчукізму у творчості Оксани Павленко. Музейний альманах. Черкаси, 2011. Вип. 2. С. 49—52.
  • 13. Жмурко Т. Портрет: Оксана Павленко. Про бойчукізм, фемінізм і конструювання нового майбутнього. URL: https://supportyourart.com/stories/oksana-pavlenko/
  • 14. Розстріляне відродження. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
  • 15. Виставка творів Оксани Павленко: (Буклет виставки). Львів: Львівська державна галерея мистецтв, 1970.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »