« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 964—977

УДК [394.46:94](477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.964

ПОМИНАЛЬНІ ПРАКТИКИ КІНЦЯ XX — ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ: КОНТАМІНАЦІЯ ТРАДИЦІЙ

ІВАННІКОВА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ivannikovafoik@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена сучасним меморіальним та комеморативним практикам, до яких вдавалися українці в кінці XX — на початку XXI ст. Згідно зі спостереженнями авторки, в цей період у комеморативних практиках українців спостерігалась контамінація трьох різних елементів: традиційної народної культури, радянських ритуалів та цілком нових явищ, які виникли на основі світових релігійних практик.

Предметом дослідження є меморіалізація жертв комуністичного режиму в кінці 80-х — на початку 90-х років у Центральній Україні та в Києві, а також динаміка поминальних практик у окремо взятому локальному осередку.

Джерельною базою статтістали власні спостереження авторки та спогади очевидців. Мета статті — розглянути локальні поминальні практики в контексті загальноукраїнських, показати їхню єдність із давньою фольклорною традицією та різночасові нашарування, взаємодію традиційних, радянських та пострадянських форм комеморації.

При дослідженні використано описовий та порівняльно-типологічний методи, метод включеного спостереження та польового дослідження.

Наукова новизна полягає у введенні до наукового дискурсу оригінальних фактів локальної народної культури, виявлення та опис контамінованих форм комеморації, які включають елементи як традиційної культури, так і сучасних форм поминання.

Ключові слова: комеморація, колективна пам’ять, місце пам’яті, комеморативні практики, поминальні практики.

Надійшла 12.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Боса Л.В. Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами). Народна творчість та етнологія. 2021. № 4 (392). С. 17—27.
  • 2. Демедюк М.В. Могили-кургани загиблим героям як символ національно-визвольної боротьби українців: від козацької епохи до періоду Другої світової війни. Література й історія: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (17—18 листопада 2022 р.). Запоріжжя: Запорізький Національний університет, 2022. С. 71—74.
  • 3. Коваль-Фучило І.М. Історична пам’ять місця: люди і споруди (село Яхники Лохвицького району Полтавської області). Слов’янський світ. Вип. 19. Київ, 2020. С. 131—155.
  • 4. Коваль-Фучило І.М. Сучасні комеморативні практики переселенців із затоплених сіл (Київська, Чернігівська, Хмельницька області). Сіверянський літопис. 2021. № 2. С. 123—133.
  • 5. Кухаренко С. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен або тяглість народних традицій. Народознавчі зошити. 2010. № 3—4. С. 371—377.
  • 6. Роїк Наталія. Місця пам’яті та комеморативні практики як елементи та інструменти політики історичної па­м’яті України та Польщі 1991—2013 рр. Гілея: Науковий вісник. Зб. наук. пр. Київ, 2020. Вип. 155 (4).
  • 7. Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. Москва: В университетской типографии, 1834. 180 с.
  • 8. Чорна рілля ізорана. URL: https://www.youtube.com/ watch?v=OacloJi50lA
  • 9. Милорадович В.П. Прощание рекрута и рекрутские песни в Лубенском уезде Полтавской губернии. Киевская старина. 1897. № 7. С. 80—95.
  • 10. Ішла вдова долиною. URL: https://www.youtube.com/watch?v=N7U47IIaPxs
  • 11. Скальковский А.А. Похороны запорожца в 1772 году. Киевская старина. 1898. № 2. С. 43—47.
  • 12. Орлова Н. Смерть, похорон і перепоховання в Україні. Шевченківська енциклопедія: у 6 т. Т. 5 (Пе — С). Гол. ред. М.Г. Жулинський. Київ: Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка, 2015. С. 852—862.
  • 13. Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Хмельницька область. Книга 2. Хмельницький, 2008. С. 708—712.
  • 14. Іваннікова Л.В. Голодомор у селі Губча Хмельницької обл.: причини, наслідки, історичнна пам’ять. Подвижник. Ювілейний наук. збірник на пошану д. філол. н., проф. Миколи Дмитренка. Упоряд. Ю. Шутенко. Київ: Сталь, 2015. С. 316—327.
  • 15. Український голокост 1932—1933: Свідчення тих, хто вижив: у 10 т. Київ: Києво-Могилянська академія, 2006. Т. 3. Упоряд. Ю. Мицик, Л. Іваннікова. С. 372—375.
  • 16. Український голокост 1932—1933: Свідчення тих, хто вижив: у 10 т. Київ, 2012. Т. 8. Упоряд. Ю. Мицик, Л. Іваннікова. С. 395.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »