« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 850—857

УДК 069.014:[304.44+93|99+7]:[061.2:001](045)(477.83-25)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.850

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ НТШ ЯК УКРАЇНСЬКА ВИСТАВКОВА ЛОКАЦІЯ: МУЗЕЙНИЙ, МИСТЕЦЬКИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ВИМІРИ

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук,
  •  старший науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. У період між двома світовими війнами Музей НТШ виконував роль одного з найактивніших українських культурних осередків Львова та Галичини. В умовах досить чітко окресленого розмежування соціально-культурного життя основних етнічних спільнот на західних українських теренах, а також відверто непропорційного, передусім на користь поляків, розподілу владою публічних коштів, функціонування таких культурних інституцій вимагало значних добровільних зусиль української громади.

Метою статті є висвітлення історії та особливостей роботи Культурно-історичного музею НТШ як важливої локації цілого динамічного культурного простору української спільноти Львова, зокрема у його транскордонному та міжнаціональному вимірах. У фокусі уваги при цьому є проведення у музеї виставок, що нерідко ставали резонансною подією мистецького, культурного та суспільного життя міста.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період 1920—1930-х років, тобто час, коли Львів перебував під владою Польської держави.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні низки принципів та методів музеєзнавчих та історичних досліджень, зокрема, принципу історизму, компаративного методу, а також мистецтвознавчого аналізу, передусім візуального та формально-стилістичного.

Ключові слова: Музей НТШ, музейництво, етнографія, виставки, українські творчі спілки.

Надійшла 5.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гах І. Великий дар Митрополита (ІІІ). URL: zbruc.eu/node/13966 (дата звернення 17.05.2023 р.).
  • 2. Голод І.В. Асоціація незалежних українських мистців. ЕСУ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com/ua/article-44472 (дата звернення: 23.05.2023 р.).
  • 3. Гах І. АНУМ: в ногу з європейським мистецтвом. URL: https://photo-lviv.in.ua/anum-v-nohu-z-jevro­pej­s­kym-mystetstvom/
  • 4. Регейло З.Я. Асоціація незалежних українських митців у Галичині (1931—1939): терністий шлях інтеграції в європейський культурний простір. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Reheilo_Zinovii/Aso­tsiatsiia_nezalezhnykh_ukrainskykh_myttsiv_u_Halychyni_1931_1939.pdf (дата звернення: 01.06.2023 р.).
  • 5. Волинська О. Внесок у розвиток художньої освіти мит­ців Галичини. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/6103/4/pdf24_merged-58-80.pdf (дата звернення: 01.06.2023 р.).
  • 6. Катальог вистави образів, улаштованої заходами НТШ та «Українського товариства прихильників мистецтва» у Львові. Львів, 1933.
  • 7. Артимишин П. Журналіст «The Manchester Guar­di­an» з Олексою Новаківським на виставці у Львові. 23 січня 2023 р. URL: https://localhistory.org.ua/rubrics/photo/zhurnalist-the-manchester-guardian-z-oleksoiu-novakivskim-na-vistavtsi-u-lvovi/ (дата звернення: 02.06.2023 р.)
  • 8. Береговська Х. Святослав Гординський. Творчість за пів століття. Львів: Апріорі, 2019. 208 с.: іл.
  • 9. Гор С. Виставка малюнків у музеї Наукового Товариства ім. Шевченка. Назустріч. 1934. 1 листопада.
  • 10. АНУМ. Виставка малюнків і гравюр Олени Кульчицької. Музей НТШ. Каталог. Львів, 1933.
  • 11. Вєдєнєєв Д.С., Шевченко С. Розвідник «Ярема» і під­пільник «Зот». URL: https://zn.ua/ukr/SOCIUM/rozvidnik_yarema_i_pidpilnik_zot.html. 18.08.2000 р. (дата звернення: 14.05.2023 р.).
  • 12. Патрон І. Фотограф та кінорежисер Юліан Дорош — популяризатор української фотографії. Українське літературознавство. 2020. № 85. С. 1—22. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/uls.2020.85.3158
  • 13. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів). Оп. 2. Спр. 29. Арк. 2.
  • 14. У. С. Наша Батьківщина у Світлині. Нова Хата. 1935. № 22.
  • 15. Українське фотографічне Товариство. Восьма вис­тавка української мистецької фотографії. Музей НТШ. Львів, 1938.
  • 16. Стасів В.Я. Роль товариства «Відродження» у русі за тверезість Галичини у 1920-х—1930-х рр. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Вип. 1 (32). 2014. С. 37—40.
  • 17. Хроніка НТШ. 1933. Ч. 71.
  • 18. Нижанківська М. Вистава народних тканин і вишивок. Нова хата. 1935. 1 жовтня.
  • 19. Хроніка НТШ. 1937. Ч. 73.
  • 20. Савенко Т. Міжнародна наукова діяльність членів НТШ у міжвоєнний період. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль, 2014. Вип. 1. Ч. 3. С. 40—45.
  • 21. Етнографічна вистава Полісся в Музеї Наукового товариства ім. Шевченка. Наша Батьківщина. 1938. Ч. 4. С. 108—109.
  • 22. Хроніка НТШ. 1939. Ч. 74.
  • 23. Сидор О. Лев Гец і музей «Лемківщина» в Сяноці. Пам’ятки України. Київ, 1995. № 3. С. 153—158.
  • 24. ДАЛО. Ф. 1245 (Самбірський музей товариства «Бойківщина»). Оп. 1. Спр. 94. Арк. 104.
  • 25. ЦДІА України у Львові. Ф. 309 (Наукове Товариство ім. Шевченка, м. Львів). Оп. 1. Спр. 180. Арк. 98.
  • 26. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка. (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »