« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1265—1270

УДК 398.332(=161.2):271-565.8

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1265

«ПОЛАЗНИК» НА ВВЕДЕННЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТИ В КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Стаття є частиною ширшої теми, що пов’язана з дослідженням народної релігійности в календарній обрядовості українців різдвяно-новорічного періоду. Актуальність праці зумовлена потребою дослідження народно-релігійних вірувань та уявлень, що стосуються «полазника» на Введення на тлі передріздвяно-новорічного періоду в календарній обрядовості українців і, таким чином, розглянути специфіку передріздвяно-новорічного періоду, який простежується вже з цього часу. Метою статті є виокремлення прикметних традиційному передріздвяному періодові народно-релігійних уявлень і вірувань, зокрема пов’язаних з «полазником» на Введення, а також визначення традиційної основи та інновацій, специфіки розвитку ідейно-змістових і структурних елементів. Об’єкт дослідження — народна календарна обрядовість українців, що пов’язана з «полазником» на Введення, зокрема традиційні календарні обряди в контексті передріздвяного періоду. Предмет дослідження — конкретні вияви народного християнства в цій обрядовості. Територіально та хронологічно зосереджується увага на етнографічних регіонах України в першій половині XIX — 20-х роках XXI століття.

Використано головно порівняльно-типологічний, історич­но-культурологічний, а також елементи структурно-типо­логіч­ного, географічного та інших методів етнології.

Ключові слова: Введення, полазник, народна релігій­ність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціо­ну­вання.

Надійшла 28.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Народные звычаи и обряды с околиц над Збручем, описаны Игнатием Гальком. Ч. 2. Львов, 1862. 57 с.
  • 2. Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий. Львов, 1866. 100 с.
  • 3. Франко І. Народний календар. Етнографічний Збірник. Т. V. Під редакцією Івана Франка. Львів: Видає етнографічна комісія Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. С. 203—210.
  • 4. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових сьвят. (Записані у Мшанці, Староміського повіту і по сусідніх селах). Материяли до українсько-руської етнольоґії. За редакциєю Хв. Вовка. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 5. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 6. Грушевський М. Історія реліґійної думки на Україні. Київ, 1992. 192 с.
  • 7. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. Том. I. Частина I: Зима. С. 7—136.
  • 8. Онацький Є. Введення в храм Пресвятої Діви Марії. Онацький Є. Українська Мала Енциклопедія: у 8 томах і 16 книгах. Буенос-Айрес [Аргентина], 1958. Том 2. Книга 2: Літери В—Г. С. 130.
  • 9. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у V т. Вінніпеґ; Торонто, 1963. Т. V: Осінній цикль. 288 с.
  • 10. Войтович В. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 664 с.
  • 11. Толстая С.М. Введение. Славянские древности. Т. 1. Москва: Международные отношения, 1995. С. 293.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »