« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1265—1270

УДК 398.332(=161.2):271-565.8

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1265

«ПОЛАЗНИК» НА ВВЕДЕННЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТИ В КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Стаття є частиною ширшої теми, що пов’язана з дослідженням народної релігійности в календарній обрядовості українців різдвяно-новорічного періоду. Актуальність праці зумовлена потребою дослідження народно-релігійних вірувань та уявлень, що стосуються «полазника» на Введення на тлі передріздвяно-новорічного періоду в календарній обрядовості українців і, таким чином, розглянути специфіку передріздвяно-новорічного періоду, який простежується вже з цього часу. Метою статті є виокремлення прикметних традиційному передріздвяному періодові народно-релігійних уявлень і вірувань, зокрема пов’язаних з «полазником» на Введення, а також визначення традиційної основи та інновацій, специфіки розвитку ідейно-змістових і структурних елементів. Об’єкт дослідження — народна календарна обрядовість українців, що пов’язана з «полазником» на Введення, зокрема традиційні календарні обряди в контексті передріздвяного періоду. Предмет дослідження — конкретні вияви народного християнства в цій обрядовості. Територіально та хронологічно зосереджується увага на етнографічних регіонах України в першій половині XIX — 20-х роках XXI століття.

Використано головно порівняльно-типологічний, історич­но-культурологічний, а також елементи структурно-типо­логіч­ного, географічного та інших методів етнології.

Ключові слова: Введення, полазник, народна релігій­ність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціо­ну­вання.

Надійшла 28.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Народные звычаи и обряды с околиц над Збручем, описаны Игнатием Гальком. Ч. 2. Львов, 1862. 57 с.
  • 2. Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий. Львов, 1866. 100 с.
  • 3. Франко І. Народний календар. Етнографічний Збірник. Т. V. Під редакцією Івана Франка. Львів: Видає етнографічна комісія Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. С. 203—210.
  • 4. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових сьвят. (Записані у Мшанці, Староміського повіту і по сусідніх селах). Материяли до українсько-руської етнольоґії. За редакциєю Хв. Вовка. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 5. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 6. Грушевський М. Історія реліґійної думки на Україні. Київ, 1992. 192 с.
  • 7. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. Том. I. Частина I: Зима. С. 7—136.
  • 8. Онацький Є. Введення в храм Пресвятої Діви Марії. Онацький Є. Українська Мала Енциклопедія: у 8 томах і 16 книгах. Буенос-Айрес [Аргентина], 1958. Том 2. Книга 2: Літери В—Г. С. 130.
  • 9. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у V т. Вінніпеґ; Торонто, 1963. Т. V: Осінній цикль. 288 с.
  • 10. Войтович В. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 664 с.
  • 11. Толстая С.М. Введение. Славянские древности. Т. 1. Москва: Международные отношения, 1995. С. 293.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »