« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1271—1283

УДК [398.7:82-94](=161.2):355.4(470-651.1:477)”2022″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1271

КОЛИ ТРАДИЦІЯ МАЄ ЗНАЧЕННЯ: ВІЩІ СНИ ПРО РОСІЙСЬКУ ВІЙНУ ПРОТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРНОЇ КУЛЬТУРИ

КУЗЬМЕНКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0512-6388
  • докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. Стаття написана на основі доповіді, яка була виголошена на 16 Міжнародному конгресі Товариства етнології та фольклору (16 th SIEF 2023).

Автобіографічні наративи про війну з включеними в нихмотивами віщих снів, згадок про кошмари чи повні оніричні тексти стали елементами повсякденного спілкування від перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Метою статті є простежити генезу формування усних снотлумачних наративів про російсько-українську війну, а також прагматику, наративну синтактику та фольклорну семантику. Об’єктом дослідження — українська усна снотлумачна традиція Предметом — традиційність та способи нарації оніричних текстів «до війни», які включені в сучасний дискурсивний процес як комунікативна подія. Головне завдання дослідити сюжети та класифікувати символічні образи оніричних наративів із мотивом «віщого» сну, механізм інтеграції «віщого» сну в індивідуальну життєву історію.

Джерельною базою статті є польовий матеріал — оніричні тексти, які походять з усних персональних наративів, аудіозаписи яких авторка зробила упродовж березня 2022  — вересня 2023 років, а також друковані та архівні тексти, зафіксовані у рамках усноісторичних дослідницьких проектів. Теоретико-методологічна основа дослідження опирається на семантико-структурний, наративний аналіз вербального тексту сновидіння. Допоміжними є методи включеного спостереження, автоетнографії та концептуального аналізу.

Ключові слова: сучасна фольклорна культура, життєва історія, традиція, текст, наратив, оніричний наратив, мотив «віщого» сну, символіка, російсько-українська війна.

Надійшла 11.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. Щоденники та сни війни. Документування досвідів війни. URL: https://www.lvivcenter.org/researches/diaries-and-dreams-of-the-war/ (дата звернення: 19.09.2023).
  • 2. Frank R. Newslore: Contemporary Folklore on the Internet. Mississippi:University Press of Mississippi, 2011. 224 p.
  • 3. Kilroe P. The Dream as Text, The Dream as Narrative. Dreaming. 2000. Vol. 10. № 3. P. 125—137.
  • 4. Анцибор Д.В. Онірична парадигма у фольклорі. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.07 — фольклористика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2015. 241 с.
  • 5. Tedlock B. The New Anthropology of Dreaming. Dreams. Eds. by K. Bulkeley. New York: Palgrave Macmillan, 2001. URL: https://doi.org/10.1007/978-1-137-08545-0_17 (дата звернення: 10.05.2022).
  • 6. Козеллек Р. Терор і сновидіння. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу. Пер. з нім. Київ: Дух і літера, 2005. С. 281—301.
  • 7. Palmenfelt U. Narrating Cultural Heritage. Journal of Ethnology and Folkloristics. 2011. № 4 (1). P. 63—73.
  • 8. Virtanen L. Dream-telling Today. Studies in Oral Narrative. Ed. A-L. Siikala(Studia Fennica, 33). Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1989. P. 137—145.
  • 9. Niebrzegowska S. Polski sennik ludowy. Lublin: Wyd-wo Uniwersytetu M. Curie-Skіodowskiej, 1996. 297 s.
  • 10. Шевчук Т., Ставицька Я. Українська снотлумачна традиція початку ХХ століття (розвідки та тексти). Київ: Дуліби, 2017. 224 с.
  • 11. Анцибор Д. Онірична парадигма у фольклорі. Міфологія і фольклор. 2012. № 4. С. 55—58.
  • 12. Серебрякова О. Шлюбні ворожіння в календарній обрядовості українців. Львів: Інcтитут народознавства НАН України, 2022. 248 с.
  • 13. Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. Київ: ІМФЕ, 2014. 360 с.
  • 14. Ставицька Я.В. Віщий сон у наративній структурі народної казки. Слов’янський світ. 2017. Вип. 16. С. 148—172.
  • 15. Сенько І. Слухай сину… Фольклорні скарби подружжя  Марії і Михайла Сеньків із  закарпатського села Келечин у записах їх сина Івана. Ужгород: ТІМРАNI, 2022. 396 c.
  • 16. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. Ф. 28—3. Од. зб. 275.51 арк.
  • 17. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. Ф. 28—3. Од. зб. 248. 24 арк.
  • 18. Карацуба М.Ю. Мотив сну в народних баладах південних слов’ян. Слов’янський світ. 2017. Вип. 16. С. 134—147.
  • 19. Народний сонник. Упоряд., записи, передмова М. Дмитренка. Київ: Народознавство, 2000. 224 с.
  • 20. Юнґ К.Ґ. Архетипи і колективне несвідоме. Пер. з нім. К. Котюк; наук. ред. О. Фешовець. Львів: Астролябія, 2013. 588 с.
  • 21. «Forced Labor 1939—1945»: Interview Archive. Maria A. Interview za 506, 25.05.2006. URL: https://archiv.zwangsarbeit-archiv.de/en/interviews/za506 (дата звернення: 19.09.2020).
  • 22. Gulyás J. A Function of Dream Narratives in Fairy Tales. FOLKLORE. 2007. № 36. P. 129—140.
  • 23. Ivanauskaitė-Šeibutienė V. Susapnuota bendrystė: namiškių ryšiai tradiciniuose sapnų pasakojimuose. Tautosakos darbai. 2016. Vol. 51. P. 111—127.
  • 24. Cywiński P. Sny obozowe w pamięci ocalałych z Auschwitz. Oświęcim: Państwowe muzeum Auschwitz-Birkenau, 2016. 104 s.
  • 25. Москва згоріла і втонула» набрала 3 млн. переглядів: як гурт із Черкас став популярним. 5 канал. URL: https://www.youtube.com/watch?v=lcqIO2snkFg (дата звернення: 10.09.2023).
  • 26. Ellis C., Adams T.E., Bochner A.P. Autoethnography: an overview. Historical Social Research. 2011. № 36 (4). P. 273—290.
  • 27. Ivanauskaitė-Šeibutienė V. Rūpesčio ir paguodos sapnai: laidotuvių apeigų refleksijos sapnų pasakojimuose. Tautosakos darbai. 2022. Vol. 63. P. 11—34.
  • 28. Kuzmenko O. «Russians in the Ukrainian Folklore from the 20th and Early 21st Centuries: The Dynamics of the Images and Contexts». Tautosakos darbai. 2022. Vol. 64. P. 15—56.
  • 29. Сова «Варя» працює у розвідці. Українські Тik-Тok-Війська UA. URL: https://www.youtube.com/watch?v= 4qYZjK5zohE (дата звернення: 02.06.2023).
  • 30. Kaivola-Bregenhøj. Dreams as Folklore. Fabula. 1993. Bd. 34. № 3—4. P. 211—224.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »