« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1271—1283

УДК [398.7:82-94](=161.2):355.4(470-651.1:477)”2022″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1271

КОЛИ ТРАДИЦІЯ МАЄ ЗНАЧЕННЯ: ВІЩІ СНИ ПРО РОСІЙСЬКУ ВІЙНУ ПРОТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРНОЇ КУЛЬТУРИ

КУЗЬМЕНКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0512-6388
  • докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. Стаття написана на основі доповіді, яка була виголошена на 16 Міжнародному конгресі Товариства етнології та фольклору (16 th SIEF 2023).

Автобіографічні наративи про війну з включеними в нихмотивами віщих снів, згадок про кошмари чи повні оніричні тексти стали елементами повсякденного спілкування від перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Метою статті є простежити генезу формування усних снотлумачних наративів про російсько-українську війну, а також прагматику, наративну синтактику та фольклорну семантику. Об’єктом дослідження — українська усна снотлумачна традиція Предметом — традиційність та способи нарації оніричних текстів «до війни», які включені в сучасний дискурсивний процес як комунікативна подія. Головне завдання дослідити сюжети та класифікувати символічні образи оніричних наративів із мотивом «віщого» сну, механізм інтеграції «віщого» сну в індивідуальну життєву історію.

Джерельною базою статті є польовий матеріал — оніричні тексти, які походять з усних персональних наративів, аудіозаписи яких авторка зробила упродовж березня 2022  — вересня 2023 років, а також друковані та архівні тексти, зафіксовані у рамках усноісторичних дослідницьких проектів. Теоретико-методологічна основа дослідження опирається на семантико-структурний, наративний аналіз вербального тексту сновидіння. Допоміжними є методи включеного спостереження, автоетнографії та концептуального аналізу.

Ключові слова: сучасна фольклорна культура, життєва історія, традиція, текст, наратив, оніричний наратив, мотив «віщого» сну, символіка, російсько-українська війна.

Надійшла 11.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. Щоденники та сни війни. Документування досвідів війни. URL: https://www.lvivcenter.org/researches/diaries-and-dreams-of-the-war/ (дата звернення: 19.09.2023).
  • 2. Frank R. Newslore: Contemporary Folklore on the Internet. Mississippi:University Press of Mississippi, 2011. 224 p.
  • 3. Kilroe P. The Dream as Text, The Dream as Narrative. Dreaming. 2000. Vol. 10. № 3. P. 125—137.
  • 4. Анцибор Д.В. Онірична парадигма у фольклорі. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.07 — фольклористика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2015. 241 с.
  • 5. Tedlock B. The New Anthropology of Dreaming. Dreams. Eds. by K. Bulkeley. New York: Palgrave Macmillan, 2001. URL: https://doi.org/10.1007/978-1-137-08545-0_17 (дата звернення: 10.05.2022).
  • 6. Козеллек Р. Терор і сновидіння. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу. Пер. з нім. Київ: Дух і літера, 2005. С. 281—301.
  • 7. Palmenfelt U. Narrating Cultural Heritage. Journal of Ethnology and Folkloristics. 2011. № 4 (1). P. 63—73.
  • 8. Virtanen L. Dream-telling Today. Studies in Oral Narrative. Ed. A-L. Siikala(Studia Fennica, 33). Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1989. P. 137—145.
  • 9. Niebrzegowska S. Polski sennik ludowy. Lublin: Wyd-wo Uniwersytetu M. Curie-Skіodowskiej, 1996. 297 s.
  • 10. Шевчук Т., Ставицька Я. Українська снотлумачна традиція початку ХХ століття (розвідки та тексти). Київ: Дуліби, 2017. 224 с.
  • 11. Анцибор Д. Онірична парадигма у фольклорі. Міфологія і фольклор. 2012. № 4. С. 55—58.
  • 12. Серебрякова О. Шлюбні ворожіння в календарній обрядовості українців. Львів: Інcтитут народознавства НАН України, 2022. 248 с.
  • 13. Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. Київ: ІМФЕ, 2014. 360 с.
  • 14. Ставицька Я.В. Віщий сон у наративній структурі народної казки. Слов’янський світ. 2017. Вип. 16. С. 148—172.
  • 15. Сенько І. Слухай сину… Фольклорні скарби подружжя  Марії і Михайла Сеньків із  закарпатського села Келечин у записах їх сина Івана. Ужгород: ТІМРАNI, 2022. 396 c.
  • 16. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. Ф. 28—3. Од. зб. 275.51 арк.
  • 17. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. Ф. 28—3. Од. зб. 248. 24 арк.
  • 18. Карацуба М.Ю. Мотив сну в народних баладах південних слов’ян. Слов’янський світ. 2017. Вип. 16. С. 134—147.
  • 19. Народний сонник. Упоряд., записи, передмова М. Дмитренка. Київ: Народознавство, 2000. 224 с.
  • 20. Юнґ К.Ґ. Архетипи і колективне несвідоме. Пер. з нім. К. Котюк; наук. ред. О. Фешовець. Львів: Астролябія, 2013. 588 с.
  • 21. «Forced Labor 1939—1945»: Interview Archive. Maria A. Interview za 506, 25.05.2006. URL: https://archiv.zwangsarbeit-archiv.de/en/interviews/za506 (дата звернення: 19.09.2020).
  • 22. Gulyás J. A Function of Dream Narratives in Fairy Tales. FOLKLORE. 2007. № 36. P. 129—140.
  • 23. Ivanauskaitė-Šeibutienė V. Susapnuota bendrystė: namiškių ryšiai tradiciniuose sapnų pasakojimuose. Tautosakos darbai. 2016. Vol. 51. P. 111—127.
  • 24. Cywiński P. Sny obozowe w pamięci ocalałych z Auschwitz. Oświęcim: Państwowe muzeum Auschwitz-Birkenau, 2016. 104 s.
  • 25. Москва згоріла і втонула» набрала 3 млн. переглядів: як гурт із Черкас став популярним. 5 канал. URL: https://www.youtube.com/watch?v=lcqIO2snkFg (дата звернення: 10.09.2023).
  • 26. Ellis C., Adams T.E., Bochner A.P. Autoethnography: an overview. Historical Social Research. 2011. № 36 (4). P. 273—290.
  • 27. Ivanauskaitė-Šeibutienė V. Rūpesčio ir paguodos sapnai: laidotuvių apeigų refleksijos sapnų pasakojimuose. Tautosakos darbai. 2022. Vol. 63. P. 11—34.
  • 28. Kuzmenko O. «Russians in the Ukrainian Folklore from the 20th and Early 21st Centuries: The Dynamics of the Images and Contexts». Tautosakos darbai. 2022. Vol. 64. P. 15—56.
  • 29. Сова «Варя» працює у розвідці. Українські Тik-Тok-Війська UA. URL: https://www.youtube.com/watch?v= 4qYZjK5zohE (дата звернення: 02.06.2023).
  • 30. Kaivola-Bregenhøj. Dreams as Folklore. Fabula. 1993. Bd. 34. № 3—4. P. 211—224.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »