« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1284—1290

УДК 739(04) (477.86) 7.071

п 57

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1284

КОВАНІ БАРТКИ ТА КЕЛЕФИ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЛУКАНЮКА

ПОПЕНЮК Володимир

  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • кафедра декоративного мистецтва,
  • вул. Міцкевича, 2, 78600, м. Косів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v.m.popenuk@gmail.com

Анотація. Висвітлюється творчий шлях відомого косівського майстра художнього ковальства Марка Луканюка — досвідченого педагога Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Досліджуються принципи пошуку інноваційних національних форм кованих виробів, зокрема барток і келефів, у поєднанні із традиційною спадщиною гуцульського мосяжництва. Зосереджується увага на типології виробів, художньо-технологічних особливостях та декоративному орнаментальному плетенні й гравіруванні.

Мета статті полягає в тому, щоб якомога ширше висвітлити багатогранну художню творчість, розкрити стилістичні особливості виробів М. Луканюка.

Актуальність теми. Особистість Марка Луканюка є яскравим прикладом для молодої генерації молодих митців у контексті збереження та розвитку художнього металу в Косівській мистецькій школі й на Гуцульщині загалом.

Джерельна база складається, в основному, із записів і світлин, що були зроблені автором упродовж 2021—2023 років.

Новизна. Уперше оприлюднено розмаїття нових художніх виробів,

які засвідчують тенденції розвитку сучасного декоративного мистецтва.

У статті використано порівняльний та історичний методи, мистецтвознавчий аналіз та метод польового етнографічного дослідження.

Ключові слова: художній метал, ковані елементи, типологія, декор, орнаменти, плетіння.

Надійшла 4.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Боньковська С.М. Ковальство на Україні (ХІХ — початок ХХ ст). Київ: Наукова думка, 1991. 112 с.
  • 2. Валько О. Гуцульські художні вироби з металу кінця XVIII — початку XX ст. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2011. 390 с.
  • 3. Жолтовський П.М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини. Народна творчість та етнографія. 1958. № 2. С. 75—92.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Львів: Наукове Товариство імені Т. Шевченка, 1901. Т. 1. 320 с.
  • 5. Попенюк В.М. Феномен мистецької спадщини Петра Харінчука в історії розвитку мосяжництва на Гуцульщині. Вісник Закарпатської академії мистецтв. Ужгород. 2019. № 12. С. 42—47.
  • 6. Леонтьєв Д.В. Архітектура України. Харків: Ранок. 223 с.
  • 7. Суха Л.М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ: Академія наук УРСР, 1959. 103 с.
  • 8. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст.: типологія, локалізація, художні особливості. Львів: Афіша, 2004. Ч. І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). 584 с.: іл.
  • 9. Ткачук Я.Ю. Ліжники Василини Калинич: Каталог виставки. Івано-Франківськ, 1989. 8 с.
  • 10. Матясяк І.М. Гуцульські художні металеві вироби. Київ: Академія архітектури УРСР, 1954. 40 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »