« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1284—1290

УДК 739(04) (477.86) 7.071

п 57

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1284

КОВАНІ БАРТКИ ТА КЕЛЕФИ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЛУКАНЮКА

ПОПЕНЮК Володимир

  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • кафедра декоративного мистецтва,
  • вул. Міцкевича, 2, 78600, м. Косів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v.m.popenuk@gmail.com

Анотація. Висвітлюється творчий шлях відомого косівського майстра художнього ковальства Марка Луканюка — досвідченого педагога Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Досліджуються принципи пошуку інноваційних національних форм кованих виробів, зокрема барток і келефів, у поєднанні із традиційною спадщиною гуцульського мосяжництва. Зосереджується увага на типології виробів, художньо-технологічних особливостях та декоративному орнаментальному плетенні й гравіруванні.

Мета статті полягає в тому, щоб якомога ширше висвітлити багатогранну художню творчість, розкрити стилістичні особливості виробів М. Луканюка.

Актуальність теми. Особистість Марка Луканюка є яскравим прикладом для молодої генерації молодих митців у контексті збереження та розвитку художнього металу в Косівській мистецькій школі й на Гуцульщині загалом.

Джерельна база складається, в основному, із записів і світлин, що були зроблені автором упродовж 2021—2023 років.

Новизна. Уперше оприлюднено розмаїття нових художніх виробів,

які засвідчують тенденції розвитку сучасного декоративного мистецтва.

У статті використано порівняльний та історичний методи, мистецтвознавчий аналіз та метод польового етнографічного дослідження.

Ключові слова: художній метал, ковані елементи, типологія, декор, орнаменти, плетіння.

Надійшла 4.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Боньковська С.М. Ковальство на Україні (ХІХ — початок ХХ ст). Київ: Наукова думка, 1991. 112 с.
  • 2. Валько О. Гуцульські художні вироби з металу кінця XVIII — початку XX ст. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2011. 390 с.
  • 3. Жолтовський П.М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини. Народна творчість та етнографія. 1958. № 2. С. 75—92.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Львів: Наукове Товариство імені Т. Шевченка, 1901. Т. 1. 320 с.
  • 5. Попенюк В.М. Феномен мистецької спадщини Петра Харінчука в історії розвитку мосяжництва на Гуцульщині. Вісник Закарпатської академії мистецтв. Ужгород. 2019. № 12. С. 42—47.
  • 6. Леонтьєв Д.В. Архітектура України. Харків: Ранок. 223 с.
  • 7. Суха Л.М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ: Академія наук УРСР, 1959. 103 с.
  • 8. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст.: типологія, локалізація, художні особливості. Львів: Афіша, 2004. Ч. І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). 584 с.: іл.
  • 9. Ткачук Я.Ю. Ліжники Василини Калинич: Каталог виставки. Івано-Франківськ, 1989. 8 с.
  • 10. Матясяк І.М. Гуцульські художні металеві вироби. Київ: Академія архітектури УРСР, 1954. 40 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »