« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1256—1264

УДК 061.2(73=161.2):74/.76.071.1″1906/1981″П.Андрусів

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1256

ВНЕСОК ПЕТРА АНДРУСІВА В РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ: САМОПОМОЧІ, СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ ВІЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ ТА ІНШИХ

ЯЦІВ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1421-6518
  • магістр історії, заступник директора
  • Міжнародного інституту освіти, культури
  • та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка»,
  • вул. Степана Бандери, 32А, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: yatsiv@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлення маловідомих сторінок гро­мадсько-організаційної діяльності визначного художника, педагога, суспільно-культурного діяча, організатора мистецького та освітнього життя в українській діаспорі Петра Андрусіва (1906—1981). Емігрувавши до США 1947 року, втративши перед тим майже весь свій творчий доробок після бомбардувань Варшави на початку Другої світової війни, митець разом зі своєю дружиною, знаною співачкою Наталею Андрусів, в нових реаліях почали розбудовувати національне культурно-мистецьке та ділове життя. Вперше в історичній науці розглядаються факти заснування та функціонування українських інституцій — Організації Самодопомоги Нової Української Еміграцїї (пізніше Об’єднання українців Америки «Самопоміч»), Злученого Українського Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК), Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ), а також об’єднань мистецького та освітнього профілів. В СКВУ як новій діаспорній надбудові Петро Андрусів вбачав особливо великий потенціал для координації усіх культурних середовищ української діаспори задля проведення ефективної культурно-просвітницької та виховно-патріотичної політики. Джерельна база статті — матеріали хронік, спогади П. Андрусіва та інших учасників відповідних подій, а також публікації у виданнях української діаспори США.

Методологічною основою дослідження є історико-куль­турний, фактографічний і науково-реконструктивний методи.

Ключові слова: Петро Андрусів, українська діаспора США, Філадельфія, громадсько-культурні інституції еміграції, культура, ідеологія, виховний ідеал українця, національне виховання, історична і культурна пам’ять.

Надійшла 9.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. Створено «Організацію Самодопомоги Нової Української Еміграцїї». Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1947. Ч. 40.
  • 2. Думки про засновання об’єднання «Самопоміч». Андрусів П. Мистецтво  найміцніша зброя: Статті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. С. 278.
  • 3. Загальні збори «Самодопомоги» нової укр. іміграції в Америці. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1948. Ч. 55.
  • 4. З життя громад і організацій. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1948. Ч. 62.
  • 5. Палідвор В. З пожовклих карток. До історії постання, розвою, досягнень ОУА «Самопоміч» у 25-річчя її існування. Ювілейний альманах двадцятипятиліття Об’єднання Українців в Америці»Самопоміч» 1947—1972. Нью-Йорк, 1972. С. 28—29.
  • 6. Неопублікований лист до редакції Щоденника «Америки» — 1948 рік. Андрусів П. Мистецтво  найміцніша зброя: Статті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. С. 345—351.
  • 7. Андрусів П. Іспит нашої зрілости. Голос нового імігранта про спільне завдання. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1948. Ч. 49.
  • 8. Маніфестація ЗУАДК у Филаделфії. Свобода. Джер­зі Ситі і Ню Йорк, 1951. Ч. 232.
  • 9. American Immigration Policy 1945—1950. Yadvashem.org. URL: https://www.yadvashem.org/odot_pdf/Microsoft%20Word%20-%203541.pdf
  • 10. Displaced Persons Act. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Displaced_Persons_Act
  • 11. Куропась М. Українська імміграція до США (частина 2). URL: https://ukrainianpeople.us/українська-ім­міграція-до-сша-частина-2/
  • 12. Тарнавський О. Брат — Братові. Книга про ЗУАДК. Філядельфія: Злучений Український Американський Допомоговий Комітет, 1971. С. 121.
  • 13. Об’єднання українців в Америці «Самопоміч». Відділ у Філядельфії. Ювілейний альманах двадцятипятиліття Об’єднання Українців в Америці» Самопоміч» 1947—1972. Нью-Йорк, 1972. С. 85—86.
  • 14. Мистецькій студії у Філядельфії — 15 років. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1967. Ч. 187.
  • 15. Андрусів П. Лист до ЗУАДКу. Андрусів П. Мистецтво  найміцніша зброя: Статті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. С. 353.
  • 16. Книга Творчости українських мистців поза Бать­ківщиною. Гол. ред., вступ. сл. П. Мегик; пер. Д. Барабах, В. Шиприкевич, М. Богачевська-Хом’як. Філадельфія, Па: «Нотатки з Мистецтва», 1981. С. 28.
  • 17. Малюца А. Мистецька молодь і культурні традиції. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1956. Ч. 191.
  • 18. Літературно-Мистецькому Клюбові у Филаделфії п’ять років. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1954. Ч. 184.
  • 19. Щоби муза не вмерла. Засновано Об’єднання Мист­ців-Українців в Америці. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1952. Ч. 131.
  • 20. Андрусів П. Огляд українського мистецького життя в ЗСА. Нотатки з мистецтва. Ukrainian art digest. Об’єднання Мистців Українців в Америці. Відділ у Філядельфії, 1984. С. 18.
  • 21. Андрусів П. Слово перед загальними зборами ОМУА. Андрусів П. Мистецтво  найміцніша зброя: Стат­ті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сид­ней; Торонто, 1987. С. 252.
  • 22. Андрусів П. Українська мистецька культура. Андрусів П. Мистецтво  найміцніша зброя: Статті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. С. 20—21.
  • 23. Матеріали Першого Світового Конґресу Вільних Українців. Вінніпег; Нью-Йорк; Лондон, 1969. С. 51.
  • 24. На полях Світового Конгресу вільних українців в 1967 р. Мистецтво  найміцніша зброя. Статті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. С. 237.
  • 25. Мистецька виставка — під час Світового Конгресу Вільних Українців. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1967. Ч. 126.
  • 26. Роля мистецької культури у вихованні. Альманах-ка­лендар Союзу українців католиків Америки «Про­видіння» на рік Божий 1969. Філадельфія: Аме­рика, 1969. С. 164.
  • 27. Комунікат Президії Світового Конґресу Вільних Українців. Нью-Йорк: Світовий Конґрес Вільних Ук­раїнців, 1967. С. 10.
  • 28. Комісія для справ культури СКВУ відбула нараду. Свобода. Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1979. Ч. 237.
  • 29. Проблеми української мистецької культури в діяспорі. Мистецтво  найміцніша зброя. Статті, промови й огляди. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1987. С. 259—260.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »