« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1348—1353

УДК [391.4:687.241-037](477.8+474.5)”18/19″:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1348

УЗОРНОТКАНІ ЖІНОЧІ СОРОЧКИ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

НИКОРАК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва.
  • проспект Свободи 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olenanykorak@gmail.com

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена вивченню особливостей узорнотканих жіночих сорочок західної частини України та Литви на основі результатів українсько-литовських міждисциплінарних науково-дослідних проєктів «Орнаментика етнографічного текстилю Західної України та Литви: універсальні й унікальні параметри» (2018—2019) та «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україні та Литві» (2022).

Актуальність та новизна обраної теми зумовлена недостатнім її висвітленням у мистецтвознавчій та етнологічній літературі обох країн.

Використання ткацтва як основного декору жіночих сорочок було поширеним у всіх історико-етнографічних районах Литви упродовж ХІХ — початку ХХ століття. В Україні узорноткані жіночі сорочки були поширені у західній частині Полісся, на Волині, в окремих осередках Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Покуття, Підгір’я. Для українських виробів притаманне поєднання декількох ткацьких технік, часто полотняного, саржевого, репсового переплетення та перебору, для Литви — полотняного переплетення із перебором.

Ключові слова: Україна, Литва, ткацтво, сорочка, узорнотканий, декор, орнамент, композиція, колорит.

Надійшла 10.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Kumpikaitė E., Nykorak O., Nenartavičiūtė E., Herus L., Kutsyr T., Milašienė D., Kozakevych O., Rukuižienė Ž. Comparative Analysis of Western Ukrainian and Lithuanian Folk Towels. Fiber & Textile in Eastern Europe. 2023. 2 (31). P. 26—38.
  • 2. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація. Матеріали до етнології й антропології. Том ХХІ — ХХІІ. Частина 1. Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка. 1929. С. 43—109.
  • 3. Матейко К. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 4. Кара-Васильєва Т.В. Історія української вишивки. Київ: Мистецтво, 2008. 463 с.
  • 5. Буковинські жіночі сорочки. Альбом. Упоряд. Л. Булгакова-Ситник, Т. Лозинський. Київ: Майстер книги, 2018. 232 с.
  • 6. Сидорович С. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. 156 с.
  • 7. Никорак О. Тканини для узорнотканих жіночих сорочок західної частини Українського Полісся й Волині. Народознавчі зошити. 2009. No 3—4. С. 345—365.
  • 8. Українець А.М. Традиційний одяг Рівненщини. Книга 1. Рівне: У фарватері істин, 2019. 208 с.
  • 9. Bernotienė S. Lietuvių liaudies moterų drabužiai XVIII a. — XX a. pr. Vilnius: Mintis, 1974. 277 р.
  • 10.Jurkuvienė T. Lietuvių tautinis kostiumas. Vilnius: Baltos lankos, 2006. 246 p.
  • 11. Lietuvių tradiciniai ir tautiniai drabužiai: tekstilė, grafika, tapyba. Sudarytojos Dalia Bernotaitė-Beliauskienė, Rima Rutkauskienė. Vilnius: Lietuvos dailės muziejus, 2017. 511 р.
  • 12. Savi marškiniai arčiau kūno. Sudarytojos: E. Nenartavičoutė, R. Noreikytė, D. Tomkuvienė, A Vandytė. Lietuvos liaudies buities muziejus, 2021. 160 p.
  • 13. Никорак О., Куцир Т., Юсипчук Ю., Білий В. Підгірські жіночі взористі сорочки. Народознавчі зошити. 2022. No 6 (168). С. 1419—1431.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »