« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 6 (174).  С. 1365—1373

УДК 378.096.091:745/749.012

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1365

ГАЛУЗЕВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВОЇ ОСВІТИ: ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ І ДИЗАЙН

ДЯЧЕНКО Алла

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4496-5931
  • кандидатка педагогічних наук,
  • доцентка кафедри промислового дизайну
  • і комп’ютерних технологій,
  • деканша факультету декоративно-прикладного мистецтва,
  • членкиня Спілки дизайнерів України,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва
  • і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 32, 01014, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: alla.diachenko0107@gmail.com

Анотація. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та підтвердження ефективності створення галузевих принципів художньо-промислової освіти в контексті вивчення художніх промислів та дизайну.

Актуальність дослідження зумовлена потребою визначення основних тенденцій розвитку галузі художніх промислів і дизайну, а також необхідністю ідентифікувати потреби та виклики, які виникають перед освітянами та педагогами.

У результаті дослідження була розроблена та теоретично підтверджена модель організаційно-методичного підходу до розвитку креативних здібностей студентів у сфері художньо-промислової освіти під час вивчення художніх промислів та дизайну. Головна мета цієї моделі полягає у

стимулюванні креативних здібностей студентів через їх застосування в мистецько-прикладній діяльності.

Ключові слова: художньо-промислова освіта, предметно-художній образ, природні матеріали, декоративне мистецтво, методична модель.

Надійшла 30.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. Ніколаєнко С. Інноваційний розвиток професійно-технічної освіти в Україні. Київ: Книга, 2007. 217 с.
  • 2. Масол Л.М., Базелюк О.В., Комаровська О.А., Муромець В.Г., Рагозіна В.В. Мистецька освіта в Україні: розвиток творчого потенціалу в ХХІ столітті: Аналітична доповідь. Київ: Аура Букс, 2012. 240 с. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707897
  • 3. Гриценко Л.О., Негай Г.А., Страшко Л.М. Реалізація методологічного принципу системності навчання у процесі графічної підготовки фахівців технологій і дизайну. Молодь і ринок. 2021. № 1 (187). С. 84—91.
  • 4. Бабій Н.П. Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси: проблематика наукового дискурсу. Питання культурології. № 36. 2020. С. 69—78.
  • 5. Гальченко М.С., Борінштейн Є.Р., Іванова Н.В., Ільїна Г.В. Візуальні метафори в цифровому освітньому просторі. Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. Том 81. № 1. С. 1—14.
  • 6. Прусак В. Становлення та розвиток дизайн-освіти в Україні (кінець ХХ — початок ХХІ). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С.  1—82.
  • 7. Скринник-Миська Д. Актуальні мистецькі практики в Академії мистецтв. URL: https://zbruc.eu/node/ 78726
  • 8. Кремень В.Г., Ільїн В.В. Презентація візуальної грамотності в освітньому процесі та її експлікація в культурі мислення. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75. № 1. С. 1—12.
  • 9. Ostenda A., Nestorenko T., Zhihir A. (2018). What do students think of the education curriculum? Case of Katowice School of Technology. International Relations 2018: Current issues of world economy and politics. Conference proceedings, 19th International Scientific Conference. Smolenice Castle. 2018. С. 582—589. URL: https://cutt.ly/9Yg6CcI (дата звернення: 15.07.2023).
  • 10. Гаврилишина Н.А. Декоративно-ужиткове мистецтво України. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Декоративно-ужиткове мистецтво України. 
  • 11. Синишин Л.О. Вплив державної освітньої політики на розвиток художньо промислової освіти Галичини (друга половина ХІХ — початок ХХ століття). Молодий вчений. 2016. № 11 (38). С. 501—506.
  • 12. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середини ХХ ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські Технології, 2005. 528 с.
  • 13. Станкевич М. Українське художнє дерево ХVІ—ХХ ст. Львів, 2002. 480 с.
  • 14. Десятов Т. Сучасне наукове бачення неперервної професійної освіти: стратегія розвитку в масштабах геополітичних регіонів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2002. № 2. С. 9—23.
  • 15. Березюк О.С. Методика поетапного управління процесом моделювання педагогічних ситуацій. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: монографія. За ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 564 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »