« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 159—169

УДК 7.046.3:27-565.7(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.159

ТВОРЧА СПАДЩИНА МАЙСТРА ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ XVI ст. ЧИНУ «МОЛІННЯ» З БОРТНОГО НА ЛЕМКІВЩИНІ

ФЕДАК Марта

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8836-8955
  • здобувачка Інституту народознавства НАН України,
  • молодша наукова співробітниця, Національний музей
  • у Львові імені Андрея Шептицького,
  • пр. Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: marta_fedak@yahoo.com

Анотація. Аналізуються твори, які за своєю малярською манерою належать до автора чину «Моління» з Бортного. Цей майстер вважається основоположником одного із найбільших стилістичних напрямків другої половини XVI ст. відомого у літературі як «кола майстра ікони «Преображення Господнє» з Яблунева.

Метою статті є висвітлити творчий спадок майстра чину «Моління» з Бортного.

Актуальність заявленої темизумовлена потребоюсистематизації пам’яток українського іконопису за малярською манерою окремих майстрів чи художніх осередків.

Проблематика дослідження полягає у тому, що хоча окремі твори майстра чину «Моління» з Бортного не раз піддавались оглядам та дискусіям, все ж увесь доступний матеріал залишався не повністю систематизованим та атрибутованим. Діяльність цього анонімного майстра часто ототожнюється з автором ікони «Преображення Господнє» з Яблунева. Попри різні спроби охарактеризувати його малярську манеру, й досі не було виділено тих творів, які гіпотетично належать автору Молільного ряду з Бортного.

Об’єктом дослідження є іконописні твори, що відповідають малярській манері названого майстра, а предметом — їх художньо-стильові та іконографічні особливості. Основними методами при опрацюванні пам’яток стали методи стилістичного та формального аналізів. А за допомогою іконографії та іконології було розглянуто особливості трактування сюжетів та схем.

Ключові слова: ікона, іконографія, стилістика, малярський осередок, майстер чину «Моління» з Бортного, коло майстра ікони «Преображення Господнє» з Яблунева.

Надійшла 25.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Федак М. Художньо-іконографічні особливості творів майстра ікони «Преображення Господнє» з церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці села Яблунів на Турківщині. Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159). С. 675—688.
  • 2. Biskupski R. Wybrany warsztaty malarstwa ikonowego szkoly halickiej XV i XVI wieku. Folia Historie Atrium. 1982. T. XVIII. S. 25—42.
  • 3. Gronek A. Prace krкgu «Mistrza Deesis z Bartnego». Charakterystyka stylu. Nic ponad oryginał. Księga ku pamięci Barbary Tondos i Jerzego Tura. Red. A. Gronek, J. Daranowska-Łukaszewska. Kraków; Rzeszów, 2019. S. 457—474.
  • 4. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків: Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.
  • 5. Гелитович М. Майстер ікон другої половини XVI ст. із церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Лісковате на Західній Бойківщині. Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Чис. 4 (64). Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2018. С. 16—27.
  • 6. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХVI — поч. XVII ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  • 7. Winnicka K. Ikony z XVI wieku w museum historycznym w Sanoku: кatalog zbiorów. Sanok, 2013. Tom II. 138 s.
  • 8. Гелитович М. Ікони молитовного ряду українських іконостасів XV—XVI cт. Мистецтвознавство України. Збірник наукових праць. Випуск перший. Київ: Спалах, 2000. С. 57—69.
  • 9. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1929. 135 с.
  • 10. Гелитович М. Українські ікони XIII — початку XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: альбом-каталог. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького; Київ: Майстер книг, 2014. 348 с.
  • 11. Biskupski R. Deesis na jednym podobraziu w malarstwie ikonowym XV i pierwszej połowy XVI wieku. Materiały Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. 1986. Nr 29. S. 106—127.
  • 12. Kruk M. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieciątkiem w wieku XV i XVI. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2000. 350 s.
  • 13. Гелитович М. Українські ікони «Спас у славі». Львів: Друкарські куншти, 2005. 96 c.
  • 14. Александрович В. Українська пізньосередньовічна іконографія розп’яття: типологія та функціонування. Апологет: матеріали IV Міжнар. наук. конф. м. Львів, 24—25 листопада 2011 р. С. 57—70.
  • 15. Гелитович М. Ікони Старосамбірщини XIV—XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Свічадо, 2010. 240 с.
  • 16. Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво України: у 3-х томах. Декоративне мистецтво. НАН України; Ін-т народознавства; кол. авт.; відп. ред. С.П. Павлюк; кер. проекту, наук ред. тому Л.М. Герус; худ. оформ. Є.В. Вдовичен­ко. Харків: Фоліо, 2021. Т. ІІІ. С. 11—138.
  • 17. Giemza J. Cerkwie i ikony Łemkowszczyzny. Libra, 2016. 656 s.
  • 18. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона XI—XVII століть. Київ: Духовна спадщина України, 2007. 528 с.
  • 19. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон» у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Автор-упоряд. о. д-р Севастіян Дмитрух. Львів: Срібне слово, 2008. Ч. ІІ. 160 с.
  • 20. Гелитович М. Святий Миколай з житієм: Ікони XV—XVIII ст. Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: Художнє видання. Львів: Свічадо, 2008. 152 с.
  • 21. Бурковська Л. Принципи побудови житійних циклів св. Миколи Мірлікійського в українському ікономалярстві ХІV—ХVІ ст. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2008. Вип. 1. С. 77—87. 

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »