« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 205—210

УДК [398.33:27-564.12-565.9-312.8](477=161.2)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.205

«ЗЕМЛЯ ТОДІ ЗДВИГНЕТЬСЯ, ПОВЕРТАЄТЬСЯ ЛІТО НА ЗИМУ»: ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ У СВЯТІ ЗДВИЖЕННЯ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет
  • «Львівська політехніка», катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою дослідити народно-релігійні вірування та уявлення українців, що пов’язані зі святом Здвиження (Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього), у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду у календарній обрядовості. Об’єктом дослідження є народні календарні обряди українців, що пов’язані зі святом Здвиження, а предметом є певні прояви народної християнської релігійності в цій обрядовості. Територіально й хронологічно в статті зосереджено увагу на охопленні етнографічних регіонів України в період першої половини XIX — початку XXI століття. Мета окресленої праці полягає у виокремленні прикметних традиційному ранньозимовому періоду народно-релігійних уявлень і вірувань, визначенні традиційної основи та інноваційних змін, особливостей розвитку ідейно-змістових і структурних складових, елементів та деталей. Джерельною базою статті стали головно архівні та польові матеріали, а також наукова література, що стосується окресленої теми. При розгляді зазначених матеріалів було використано в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

Ключові слова: Здвиження, народна релігійність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціонування.

Надійшла 2.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293.
  • 2. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SWorld Journal: International periodic scientific journal. Indexed in INDEX COPERNICUS. Issue № 2. Part 3. October 2019. Bulgaria: D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 66—76. DOI: 10.30888/2410-6615.2019-02-03-001.
  • 3. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного пері­оду календарної обрядовості українців. SCIENCE FOR MODERN HUMANITY: Conference proceedings. Indexed in INDEX COPERNICUS. October 2019. Bulgaria: SWorld & D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 94—96.
  • 4. Дяків В. Різдво Богородиці: народно-релігійні віруван­ня та уявлення на тлі передумов передріздвяно-ново­річного періоду у календарній обрядовості укра­їнців. Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1439—1447. DOI: 10.15407/nz2022.06.1439.
  • 5. Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных за­нятий, примет и гаданий. Львов, 1866. 100 с.
  • 6. Курочкін О. Святковий рік українців (від давнини до сучасності). Біла Церква, 2014. 392 с.
  • 7. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 352 с.
  • 8. Франко І. Народний календар. Етнографічний Збірник. 1898. Т. V. С. 203—210.
  • 9. Онацький Є. Здвиги, Здвиження. Онацький Євген. Українська Мала Енциклопедія: у 8 томах і 16 книгах. Буенос-Айрес (Аргентина), 1959. Книга 4: Літери Ж—Й. С. 487.
  • 10. Жаткович Ю. Замітки етнографічні з Угорської Руси. Етнографічний Збірник. 1896. Т. II. С. 1—38.
  • 11. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових сьвят. (Записані у Мшанці, Староміського повіту і по сусідніх селах). Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 12. Дикарев М. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волости) у Вороніжщині (Записано від Наталі Дикаревої, Петра Короля, Гальки Мироненкової, Гальки Михайленкової, Віри і Петра Тарасевських і др.). Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1905. Т. VI. С. 114—204.
  • 13. Шухевич В. Гуцульщина. Четверта часть. XVII: обряди церковні. Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »