« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 205—210

УДК [398.33:27-564.12-565.9-312.8](477=161.2)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.205

«ЗЕМЛЯ ТОДІ ЗДВИГНЕТЬСЯ, ПОВЕРТАЄТЬСЯ ЛІТО НА ЗИМУ»: ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ У СВЯТІ ЗДВИЖЕННЯ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет
  • «Львівська політехніка», катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою дослідити народно-релігійні вірування та уявлення українців, що пов’язані зі святом Здвиження (Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього), у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду у календарній обрядовості. Об’єктом дослідження є народні календарні обряди українців, що пов’язані зі святом Здвиження, а предметом є певні прояви народної християнської релігійності в цій обрядовості. Територіально й хронологічно в статті зосереджено увагу на охопленні етнографічних регіонів України в період першої половини XIX — початку XXI століття. Мета окресленої праці полягає у виокремленні прикметних традиційному ранньозимовому періоду народно-релігійних уявлень і вірувань, визначенні традиційної основи та інноваційних змін, особливостей розвитку ідейно-змістових і структурних складових, елементів та деталей. Джерельною базою статті стали головно архівні та польові матеріали, а також наукова література, що стосується окресленої теми. При розгляді зазначених матеріалів було використано в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

Ключові слова: Здвиження, народна релігійність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціонування.

Надійшла 2.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293.
  • 2. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SWorld Journal: International periodic scientific journal. Indexed in INDEX COPERNICUS. Issue № 2. Part 3. October 2019. Bulgaria: D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 66—76. DOI: 10.30888/2410-6615.2019-02-03-001.
  • 3. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного пері­оду календарної обрядовості українців. SCIENCE FOR MODERN HUMANITY: Conference proceedings. Indexed in INDEX COPERNICUS. October 2019. Bulgaria: SWorld & D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 94—96.
  • 4. Дяків В. Різдво Богородиці: народно-релігійні віруван­ня та уявлення на тлі передумов передріздвяно-ново­річного періоду у календарній обрядовості укра­їнців. Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1439—1447. DOI: 10.15407/nz2022.06.1439.
  • 5. Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных за­нятий, примет и гаданий. Львов, 1866. 100 с.
  • 6. Курочкін О. Святковий рік українців (від давнини до сучасності). Біла Церква, 2014. 392 с.
  • 7. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 352 с.
  • 8. Франко І. Народний календар. Етнографічний Збірник. 1898. Т. V. С. 203—210.
  • 9. Онацький Є. Здвиги, Здвиження. Онацький Євген. Українська Мала Енциклопедія: у 8 томах і 16 книгах. Буенос-Айрес (Аргентина), 1959. Книга 4: Літери Ж—Й. С. 487.
  • 10. Жаткович Ю. Замітки етнографічні з Угорської Руси. Етнографічний Збірник. 1896. Т. II. С. 1—38.
  • 11. Зубрицький М. Народній календар, народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тиждни і до рокових сьвят. (Записані у Мшанці, Староміського повіту і по сусідніх селах). Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 12. Дикарев М. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волости) у Вороніжщині (Записано від Наталі Дикаревої, Петра Короля, Гальки Мироненкової, Гальки Михайленкової, Віри і Петра Тарасевських і др.). Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1905. Т. VI. С. 114—204.
  • 13. Шухевич В. Гуцульщина. Четверта часть. XVII: обряди церковні. Материяли до українсько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »