« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 16—29

УДК 398.3(477.74):930.25

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.016

ГЛИНЯНИЙ ПОСУД В ОБРЯДАХ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ ТА ЧЕРЕПИЧНИЦЬКА МАГІЯ ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН

РАХНО Костянтин

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919
• доктор історичних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник,
• Національний музей-заповідник українського гончарства
• в Опішному, вул. Партизанська, 102, 38164,
• Опішне, Полтавська обл., Україна,
• Контакти: e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Найважливіші весняно-літні народні обряди тісно пов’язувалися з забезпеченням небесної вологи, від якої залежали ріст рослин і врожай. При цьому використовувалися предмети гончарного виробництва.Мета статті — дослідитипевні символічні дії з глиняним посудом, виконуючи які, за народним повір’ям, можна викликати або ж зупинити опади.

Об’єктом дослідження є вкидання в колодязь горщиків, що було поширеним елементом обряду викликання дощу в Україні та суміжних регіонах Білорусі. Відомо, що в магічній практиці вимагалося користуватися здебільшого краденим посудом. Необхідний для обряду горщик або глечик треба було спершу вкрасти у сусіда, вдови або гончаря. В Україні етнографами відзначені випадки вкидання в колодязь горщиків, наповнених борщем, що мало характер жертвоприношення. Натомість предметом виступає спорідненість таких обрядів із протидією магії гончарів, цеглярів і черепичників у Болгарії, Македонії, Сербії та Боснії другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Ці майстри, що працювали переважно влітку, були особливо зацікавлені в ясній сухій погоді, а тому вдавалися до магічних дій з метою викликати посуху. Суть їхня полягала у закопуванні в землю живої тварини, що нібито провокувало припинення дощів. Способом нейтралізації цього було викрадання знарядь праці чи виробів цеглярів і черепичників та вкидання їх у воду.

Методологічною основою дослідження є структуралістський методологічний інструментарій.

Ключові слова: викликання дощу, глиняний посуд, гончарство, черепичництво, цеглярство, легенди, обряди, звичаї, міфологія слов’ян.

Надійшла 23.11.2023

Список використаних джерел

• 1. Свирида Р. Дай, Боже, нам дощ! Українська родина: Родинний і громадський побут. Київ: видавництво ім. Олени Теліги, 2000. С. 286—289.
• 2. Sartori P. Diebstahl als Zauber. Schweizerisches Archiv für Volkskunde. Basel; Strassburg, 1916. Band 20. S. 380—384.
• 3. Селиванов А.И. Этнографические очерки Воронежской губернии. Воронежский юбилейный сборник в память трехсотлетия г. Воронежа. Воронеж: типо-литография Губернск. правления, 1886. Том второй. С. 69—116.
• 4. Романов Е.Р. Белорусский сборник. Вильна: типография А.Г. Сыркина, 1912. Выпуск восьмой: Быт белорусса. VIII, 594 с.
• 5. Толстой Н.И., Толстая С.М. Заметки по славянскому язычеству. 2. Вызывание дождя в Полесье. Славянский и балканский фольклор: Генезис. Архаика. Традиции. Москва: Наука, 1978. С. 95—130.
• 6. Антропов Н.П. Белорусские этнолингвистические этю­ды: 2. Вызывание дождя (акциональный код). Язык культуры: Семантика и грамматика. К 80-летию со дня рождения академика Никиты Ильича Толстого (1923—1996). Москва: Индрик, 2004. С. 190—216.
• 7. Мазейко Л.М. Аграрная магия вызывания дождя (по материалам экспедиции «Па шляхах старажытных ра­доў» вдоль реки Беседь от истоков до впадения в реку Сож). Этнаграфія Беларускага Падняпроўя: матэ­рыялы навуковай канферэнцыі 30 лістопада — 1 снежня 1999 г. Магілёў: Выдавецтва МДУ імя А.А. Куляшова, 1999. С. 76—80.
• 8. Гура А.В., Терновская О.А., Толстая С.М. Материалы к полесскому этнолингвистическому атласу. Полесский этнолингвистический сборник: Материалы и исследования. Москва: Наука, 1983. С. 49—153.
• 9. Белова О. Народная магия в регионах этнокультурных контактов славян и евреев. Народная медицина и магия в славянской и еврейской культурной традиции: Сборник статей. Москва: Центр «Сэфер», 2007. С. 110—136.
• 10. Толстой Н.И., Толстая С.М. Заметки по славянскому язычеству. 1. Вызывание дождя у колодца. Русский фольклор. Москва: Наука, 1981. Т. ХХІ. С. 87—98.
• 11. Скуратівський В. З духовної скарбниці народу. Берегиня. 2000. № 1. С. 87—92.
• 12. Колотило Т. Про засуху в етнобаченні подолян. Берегиня. Київ, 2006. № 3. С. 31—48.
• 13. Воротняк І. Семантика обрядів метеорологічної магії у сільського населення Буковини XIX — початку XX ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології та етнології: Збірник наукових праць. Чернівці: Прут, 2006. Том 1 (21). С. 136—147.
• 14. Лысенко О.В., Островский А.Б. Логические схемы окказиональных обрядов вызывания дождя Белорусского Полесья. Язычество восточных славян. Сборник научных трудов. Ленинград: Государственный ордена Дружбы народов музей этнографии народов СССР, 1990. С. 108—119.
• 15. Тищенко К. Мовні контакти: Свідки формування українців. Київ: Аквілон-Плюс, 2006. 426 с.
• 16. Карпов Ю.Ю. Женское пространство в культуре народов Кавказа. Санкт-Петербург: Петербургское Востоковедение, 2001. 416 с.
• 17. Бонева Т. Към характеристиката на народната професионална култура (Мирогледни основи). Втори международен конгрес по българистика. Доклади. Т. 10. Етнография. София: Издателство на Българска академия на науките, 1987. С. 256—268.
• 18. Арнаудов М. Български календарни праздници, обичаи, верования, песни и забави през целата година. София: Хемус; печатница Книпеграф, 1943. 164 с.
• 19. Шапкарев К. Сборник от български народни умотворения: в 4 т. София: Български писател, 1968. Т. 1: Обредни песни. Народни обичаи. 761 с.
• 20. Кепов И.П. Народописни, животописни и езикови ма­териали от с. Бобошево-Дупнишко. Сборник за народни умотворения, наука и книжнина. София: Дър­жавна печатница, 1936. Кн. XLII. C. 1—288.
• 21. Арнаудов М. Студии върху българските обреди и легенди. София: издателство на Българска академия на науките, 1971. Том 1. 351 с.
• 22. Маринов Д. Народна вяра и религиозни народни обичаи. София: Издателство на Българската академия на науките, 1994. 815 с.
• 23. Тановић С. Српски народни обичаји у Ђевђелијској кази. Српски етнографски зборник. Београд-Земун: Графички завод «Макарије», 1927. Књ. ХL (16). 483 с.
• 24. Гинчев Ц. По няколко думи за занаятите, билкарството и поверията на българския народ. София: Земиздат, 1988. 368 с.
• 25. Попов Р., Мицева Е. Народен светоглед. Сакар: Етнографско, фолклорно и езиково изследване. София: академично издателство «проф. Марин Дринов», 2002. С. 231—254.
• 26. Стаменова Ж. Календарни празници и обичаи. Пловдивски край: Етнографски и езикови проучвания. София: Издателство на Българската Академия на науките, 1986. С. 244—283.
• 27. Генчев С. Обичаи и обреди за дъжд. Добруджа. Етнографски, фолклорни и езикови проучвания. София: Издателство на Българска академия на науките, 1974. С. 345—351.
• 28. Попов Р. Народен светоглед. Странджа. Материална и духовна култура. София: академично издателство «проф. Марин Дринов», 1996. С. 216—236.
• 29. Тодоров Д. Народен мироглед. Капанци: бит и култура на старото българско население в Североизточна България. София: Издателство на Българската академия на науките, 1985. С. 259—278.
• 30. Тенева Н. Родопски занаяти. София: Етнографски институт с музей — БАН, 2003. 208 с.
• 31. Бонева Т. Народен светоглед. Родопи. Традиционна народна духовна и соционормативна култура. София: Етнографски институт с музей при БАН, 1994. С. 7—50.
• 32. Ковачев Й.Д. Народна астрономия и метеорология. Сборник за народни умотворения и народопис. София: държавна печатница, 1914. Книга ХХХ. С. 1—85.
• 33. Бончев Н. Сборник от български народни песни. Варна: печатница на Х. Х-джи Ралева, 1884. 192 с.
• 34. Георгиева И. Българска народна митология. София: Наука и изкуство, 1983. 210 с.
• 35.  Шарланова В. Народна метеорология (народни представи и вярвания за атмосферните явления). София: Издателска агенция за научна литература ФДК, 1999. 165 с.
• 36. Тројановић С. Главни српски жртвени обичаји. Српски етнографски зборник. Етнолошка грађа и расправе. Београд: штампано у државној штампарији Краљевине Србије, 1911. Књига седамнаеста. С. 1—239.
• 37. Ђорђевић Т.Р. Природа у веровању и предању нашега народа. Књ. 1 Српски етнографски зборник. Београд: издавачка установа Српске Академије наука, 1958. Књ. LХХІ. 319 с.
• 38. Милосављевић С.М. Обичаји српског народа из среза Хомольског. Српски етнографски зборник. Београд: нова штампарија — Давидовић Љуб. М. Давидовића, 1913. Књ. ХІХ. 483 с.
• 39. Ђорђевић Д.М. Живот и обичаји народни у Лесковачком крају. Лесковац: Библиотека народног музеја у Лесковцу, 1985. 247 с.
• 40. Васиљевић А. Из народних празноверица у Сврљигу. Босанска вила: Лист за забаву, поуку и књижевност. Сараево: штампарија Шпиндлера и Лешнера, 1897. Година 12. С. 189.
• 41. Державин Н. Очерки быта южнорусских болгар. ІІ. Поверья (Текст и перевод). Этнографическое обозрение. Москва, 1898. № 4. С. 113—125.
• 42. Дмитрук Н. Голод на Україні р. 1921. Етнографічний вісник. Київ, 1927. Кн. 4. С. 79—87.
• 43. Sokalski B. Powiat sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym. Lwów: nakładem Wł. Dzieduszyckiego, z drukarni ludowej pod zarz. St. Baylego, 1899. XVI, 496 s., [1] k.
• 44. Гиппиус А.А. Надпись на плинфе из Переяславля Русского и «магия черепичников». Слово и человек: к 100-летию со дня рождения академика Никиты Ильича Толстого. Москва: Индрик, 2023. С. 82—86.
• 45. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, со­бран­ные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов: типография Губернского земства, 1895. Вы­пуск 1. 308 с.
• 46. Попов Р. Светци и демони на Балканите. София: Летера, 2008. 368 с.
• 47. Muşlea I., Bărlea O. Tipologia folclorului din răspunsurile la chestionarele lui B.P. Haєdeu. Bucureşti: Minerva, 1970. 634 p.
• 48. Gorovei A. Credinţi şi superstiţii ale poporului român. Bucureşti: Librăriile Socec&comp., Pavel Suru, C. Stefea, 1915. 465 p.
• 49. Мойсей А.А. Магія і мантика у народному календарі східнороманського населення Буковини. Чернівці:   Друк Арт, 2008. 320 с.
• 50. Цивьян Т.В. Лингвистические основы балканской модели мира. Москва: Наука, 1990. 207 с.
• 51. Халилов Х.М. Отражение языческих представлений в обрядах и фольклоре лакцев. Мифология народов Дагестана. Махачкала: Типография Дагестанского фи­лиала АН СССР, 1984. С. 63—81.
• 52. Булатова А.Г. Традиционные праздники и обряды на­родов горного Дагестана в ХІХ — начале ХХ века. Ленинград: Наука, 1988. 198 с.
• 53. Дарчиев А.В. К вопросу о мифологической основе осетинского предания о Самели. Известия СОИГСИ. Владикавказ, 2014. Выпуск 14 (53). С. 73—78.
• 54. Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. Москва: Восточная литература, 1998. 800 с.
• 55. Пиндар. Вакхилид. Оды. Фрагменты. Москва: Наука, 1980. 504 с.
• 56. Антонин Либерал. Метаморфозы. Вестник древней истории. Москва, 1997. № 4. С. 218—231.
• 57. Лосев А. Мифология греков и римлян. Москва: Мысль, 1996. 975 с.
• 58. Gubernatis A.de. Die Thiere in der indogermanischen Mythologie. Leipzig: Verlag von F.W. Grunow, 1874. XXIV, 669 s.
• 59. Аничков Е.В. Весенняя обрядовая песня на Западе и у славян. Санкт-Петербург: типография Императорской Академии наук, 1903. Часть I. От обряда к песне. VII, 392 с.
• 60. Свешникова Т.Н., Цивьян Т.В. К функциям посуды в восточнороманском фольклоре. Этническая история восточных романцев: Древность и средние века. Москва: Наука, 1979. С. 147—190.
• 61. Рахно К. Семантика вогню гончарного горна в білоруській культурі. Studia mythologica slavica. Ljubljana: Znanstvenoraziskovani center Slovenske akademije znanosti in umetnosti; Inљtitut za slovensko narodopisje, Ljubljana, Slovenija; Universitа degli Studi di Udine, Dipartamento di Lingue e Civiltа dell’ Europa Centro-Orientale, Udine, Italia, 2011. T. XIV. С. 229—250.
• 62. Бобринский А. Постраничные замечания по книге А.Н. Пошивайло «Этнография украинского гончарства: Левобережная Украина». Українське Гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. Опішне: Українське Народознавство, 1995. Кн. 2. С. 513—521.
• 63. Зайкоўскі Э.М., Дучыц Л.У. Жыватворныя крыніцы Беларусі. Мінск: Ураджай, 2001. 111 с.
• 64. Węgrzynowicz T. Szczątki zwierzęce jako wyraz wierzeń w czasach ciałopalenia zwłok. Warszawa: Państwowe Museum Archeologiczne, 1982. 334 s.
• 65. Siciński W. Wstępne wyniki badań osady ludności kultury przeworskiej w Zadowicach na stan. 1A, woj. Kaliskie. Sprawozdania archeologiczne. Kraków: Instytut archeo­logii i etnologii Polskiej Akademii nauk, 1996. T. XLVIII. S. 135—151.
• 66. Rajewski Z., Maciejewski F. Badania wykopaliskowe zródeł krynicznej wody w Biskupinie, pow. Żnin. Wiadomosci Archeologiczne. 1957. T. XXIV. S. 232—243.
• 67. Полное собрание русских летописей. Т. ІІІ. Новгородские летописи. Санкт-Петербург: типография Эдуарда Праца, 1841. 308 с.
• 68. Полное собрание русских летописей. Т. V. Псковские и Софийские летописи. Санкт-Петербург: типография Эдуарда Праца, 1851. 280 с.
• 69. Полное собрание русских летописей. Т. ХV (выпуск 1). Рогожский летописец. Т. ХV. Тверской сборник. Москва: Наука, 1965. 186, 503, 2 с.
• 70. Полное собрание русских летописей. Т. ХХV. Московский летописный свод конца ХV века. Москва; Ленинград: издательство АН СССР, 1949. 464 с.
• 71. Полное собрание русских летописей. Т. ХХХІІІ. Холмогорская летопись. Двинской летописец. Ленинград: Наука, 1977. 252 с.
• 72. Жирар Р. Насилие и священное. Москва: Новое литературное обозрение, 2000. 400 c.
• 73. Кайуа Р. Миф и человек. Человек и сакральное. Москва: ОГИ, 2003. 296 с.
• 74. Saraswati B. Pottery-Making Cultures and Indian Civilization. New Delhi: Abhinav Publications, 1979. 178 p.

читати публікацію»