Народознавчі зошити. 2024. № 2 (176). С. 369—376
УДК 730.071.1(477.83-25)”17/18″Г.Вітвер:378(436.1):930.253
DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.369
АКАДЕМІЧНА ОСВІТА ГАРТМАНА ВІТВЕРА: У СВІТЛІ АРХІВНИХ ДЖЕРЕЛ
БОНДАР Павло
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3407-3043
- старший викладач,
- Львівська національна академія мистецтв,
- кафедра монументально-декоративної скульптури,
- вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: p.bondar@lnam.edu.ua
Анотація. Гартман Вітвер (H. Witwer) — львівський скульптор, один з визначних представників класицизму на західноукраїнських землях. Його творча особистість до цього часу залишається малодослідженою, особливо період навчання у Віденській академії мистецтв, що зумовлює актуальність обраної теми. У статті окреслюються особливості освітнього процесу цього навчального закладу на зламі XVIII—XIX століть.
Значна увага приділяється педагогічним методам та художнім навикам, які засвоював Г. Вітвер у когорті студентів того часу. Розглянуто мистецькі постаті видатних скульпторів-педагогів, які мали визначальний вплив на формування творчої особистості Г. Вітвера у Відні.
Мета статті — оприлюднити невідомі документи про навчання Г. Вітвера у Віденській академії мистецтв. Розглянути чинники, які впливали на формування Г. Вітвера під час його студій у Відні.
Об’єкт дослідження — середовище Віденської академії мистецтв наприкінці XVIII — початку ХІХ ст. Предмет дослідження — професійний вишкіл Г. Вітвера у цьому навчальному закладі.
При роботі з архівними джереламизастосовувався метод наукового пошуку. Історико-описовий та компаративний методи використовувались для вивчення впливу художньо-педагогічного середовища Віденської академії мистецтв на формування творчої особистості митця.
Ключові слова: Гартман Вітвер, Віденська академія мистецтв, класицизм, античність, еклектичний метод, нагорода «Gundel Prais».
Надійшла 26.02.2024
Список використаних джерел
- 1. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина ХVІІІ — середина ХХ ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с.
- 2. Купчинська Л. Віденська академія образотворчих мистецтв і навчання у ній української та польської молоді Галичини. Кінець ХVІІ—ХІХ століття. Записки Наукового Товариства імені Шевченка. 1998. Т. ССХХХVІ. С. 155—173.
- 3. Купчинська Л. Внесок Яна Тисевича у вивчення діяльності Віденської академії мистецтв. Народознавчі зошити. 2015. № 4. С. 805—812: іл.
- 4. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Verwaltungsakten fol.181/182 ex 1802 (Preisthema), Verwaltungsakten fol. 187/188, 194 ex 1802 (Preise).
- 5. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Verwaltungsakten fol. 181 ex 1802. Protokoll der Sitzung vom 1802 fol. 38 (Preis). Preisbuch:35.
- 6. Universitätsarchiv der Akademie der bildenden Künste Wien (UAAbKW), Namen Verzeichniß. Deren die Accademie bildender Künste in der Mahler-Bildhauer und Landschafts-Schukefrequentirenden Schülern 1810—1812 (Matr. Bd. 3), fol. 128.
- 7. Burg H. Der Bildhauer Franz Anton Zauner und seine Zeit. Inktank publishing, 2018. 236 s.
- 8. Poch-Kalous M. Johann Martin Fischer Wiens bildhauerischer repräsentant des Josefinismus. Wien: Erwin Müller verlag, 1949. 100 s.
- 9. Бондар П. Львівський скульптор Гартман Вітвер та його мистецька родина з Імста. Нові архівні знахідки та дослідження. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2023. Вип. 50. С. 23—29.
- 10. Thieme U., Becker F. Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gedenwart. B. XXXVI. Leipzig: W. Engelmann, 1947. S. 145.
- 11. Die k[aizerliche]-k[önigliche] Akademie der bildenden Künste in Wien in den Jahren 1892—1917. Wien, 1917. 327 s.
- 12. Pevsner N. Academies of Art: Past and Present. Cambridge, 1940. 323 s.
- 13. Fontaine A. Les doctrines d ̓art en France: Peintres, amateurs, critiques de Poussin à Diderot. Parice, 1909. 316 s.
- 14. Scheu Mariana. Dissertation «Johann Baptist Hagenauer (1732—1810) und sein Schülerkreis. Wege der Bildhauerei im 18 und 19 Jahrhundert». Wien, 2014. URL: https://docplayer.org/113801552-Dissertation-titel-der-dissertation-johann-baptist-hagenauer-und-sein-schuelerkreis-wege-der-bildhauerei-im-18-und-19.html (дата звернення: 08.02.2024).
- 15. Вінкельман Й.Й. Про художній ідеал прекрасного: збірник. Пер. з нім. Упоряд., вступ. ст. та приміт. Ф.С. Уманцева. Київ: Мистецтво, 1990. 307 с.
- 16. D’ Este A. Memorie di Antonio Canova, scrite da Antonio D’ Este e pubblicate, a cura di Alessandro D’ Este. Firenze. F. Le Monnier, 1864. URL:
- https://archive.org/stream/memoriediantonio00este/memoriediantonio00este_djvu.txt (дата звернення: 09.02.2024).
- 17. Toman Rolf (Hrsg.) Klassizismus und Romantik — Architektur, Skulptur, Malerei, Zeichnungen — 1750—1848. Photographien von Markus Bassler, Achim Bednorz, Markus Bollen und Florian Monheim. Köln: Könemann Verlag, 2000. 520 s.
