« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 450—455

УДК 908-051(477)Г.Дем’ян:725.94″1963″(477.83-22Славсько)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.450

ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ІНІЦІАТОР ВСТАНОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ В СЛАВСЬКУ

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна.
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. Розглядається один із векторів краєзнавчо-просвітницької роботи Григорія Дем’яна, яка, поряд із педагогічною, науковою, була пріоритетною в громадській діяльності. Під його керівництвом пролягали маршрути юних краєзнавців по Шевченківських місцях, відбувалися мандрівки Франковими шляхами, Лесиними стежками. З нагоди Шевченківських днів запропонував місцевій владі спорудити погруддя Кобзареві в гірському селі Славсько. За його ініціативою пам’ятник встановлено в листопаді 1963 року. Така подія має важливе значення, оскільки виховує громадянську позицію в молоді та почуття патріотизму. Актуальність статті виявляється в тому, що вона приурочена до ювілею Григорія Дем’яна (95-ліття з дня народження), який безпосередньо долучився до встановлення пам’ятника українському поетові, художникові Тарасові Шевченкові в Славську 60 років тому. Мета статті — розкрити історію створення пам’ятника, показати роль активної громадянської позиції Григорія Дем’яна щодо цього процесу. Йдеться про ініціативу ідеї спорудження, вибір місця, виготовлення та встановлення монумента, а також про перешкоди й заборони з боку партійної влади та сприйняття й пошанування Кобзаря місцевими жителями. Джерельною базою для статті стали окремі дописи в пресі про краєзнавчі мандрівки місцями Кобзаря під керівництвом Г. Дем’яна, та його неопублікована стаття «До історії пам’ятника Т.Г. Шевченкові в Славську», написана в квітні 1964 року, яка зберігається у фондах рукописного відділу Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

Ключові слова: громадянська позиція, краєзнавча робота, пам’ятник, Шевченківські місця.

Надійшла 15.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Скуратівський В. Оберігач перлин (На конкурс «Наш сучасник»). Радянська освіта. 1 жовтня 1985. С. 3.
  • 2. Дем’ян Г. По Шевченківських місцях. Будівник комунізму. Стрий, 1963. 30 березн.
  • 3. Дем’ян Г.В. До історії пам’ятника Т.Г. Шевченкові в Славську. Стаття. Машинопис. 1964 р. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Ф. 207. Од. зб. 14. 6 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »