« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 571—583

УДК [94:639.1](477-18)”13/16″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.571

МИСЛИВСЬКИЙ ПРОМИСЕЛ АБОРИГЕНІВ СІВЕРСЬКОЇ ЗЕМЛІ

БАЛУШОК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: grigras@i.ua

Анотація. Мисливський промисел належав у XIV—XVII ст. до важливих занять севрюків — аборигенів Сіверської землі.

Мета дослідження: дослідити мисливський промисел у севрюків.

Методологія: стаття є дослідженням з історичної антропології, а автор належить до послідовників неоеволюціоністської концепції адаптивної ролі культури.

Результати. Феодальні надання в Сіверській землі включали мисливські угіддя (боброві береги, боброві гони), а серед залежних людей відомі ловці, полювання ж організовували ловчі. Хутром, особливо бобровим, севрюки платили данину. Полювали на бобрів, куниць, горностаїв, тхорів, білок, видр, лосів, оленів, ланей, козуль, диких кабанів, зубрів, а також ведмедів. Диких коней — лісових і степових тарпанів ловили заради приручення, а також м’яса і шкур. Із птахів полювали на качок, гусей, журавлів, лебедів, глухарів, тетеруків, дрохв, стрепетів, куріпок. У гніздову пору збирали з качиних, гусячих, лебединих гнізд яйця. А з гнізд яструбів, орлів та соколів забирали пташенят для виховання ловчих птахів. Соколине полювання належало до улюблених занять князів і можновладців, тому соколині гнізда перебували на обліку. Знаряддями полювання були: луки й стріли, списи, зрідка вогнепальна зброя, а ще ловчі ями, пастки (рожен, поколодва) і мисливські сіті (перевіси). Сіті були різної будови: окремо для відловлювання птахів, зайців, копитних тварин. Також використовували мисливських собак. Реконструйована картина мисливського промислу в севрюків зображає його розгалуженість.

Ключові слова: полювання, мисливці, хутряні звірі, копитні, птахи, пастки, сіті.

Надійшла 10.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. Русина О.В. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. Київ: Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Ін-т історії України НАН України, 1998. 244 с.
  • 2. Балушок В. Загадкові севрюки: 5. Проблема назви. Територія і стан її заселеності. Сіверянський літопис. 2016. № 6 (132). С. 44—55.
  • 3. Kuczyński S.M. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. Warszawa, 1936. 420 s.
  • 4. Коткова Н.С. Названия русских бортных знамен — историко-лингвистический источник. Исследования по лингвистическому источниковедению. Москва: Наука, 1963. С. 120—133.
  • 5. Анпилогов Г.Н. Бортные знамена как исторический источник (По Путивльским и Рыльским переписным материалам конца XVI и 20-х годов XVII в. Советская археология. 1964. № 4. С. 151—168.
  • 6. Багновская Н.М. Севрюки: население Северской земли в XIV—XVI вв. Москва: Палеотип, 2002. 48 с.
  • 7. Багновская Н.М.О хозяйственных занятиях населения Северской земли в XIV—XVI в. Национальная ассоциация ученых (НАУ). 2015. № IV (9). С. 6—9.
  • 8. Балушок В. Загадкові севрюки: 4. Етнокультурні особливості. Сіверянський літопис. 2016. № 4 (130). С. 3—15.
  • 9. Балушок В. Особливості господарської діяльності севрюків (XIV—XVIІ ст.). Народна творчість та етнологія. 2017. № 4 (368). С. 41—50.
  • 10. Балушок В. Бортництво у севрюків Сіверянський літопис. 2020. № 1 (151). С. 5—15.
  • 11. Балушок В. Куди поділися севрюки? Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Т. 27. До дня народження професора Валерія Степанкова. Кам’янець-Подільський: Тов. Друкарня Рута, 2017. С. 244—255.
  • 12. Thomas N. History and Anthropology. The Routledge Encyclopedia of Social and Cultural Anthropology: Second edition. Barnard А. and Spencer J. (Ed.). London and New York: Routledge, 2002. Р. 343.
  • 13. Кром М.М. Историческая антропология. 3-е изд. испр. и доп. Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та, 2010. 207 с.
  • 14. Sahlins M.D. Evolution: specific and general. Anthropological Theory: A Sourcebook. R.A. Manners, D. Kaplan Editors. New Brunswick and London, 2009. P. 229—241.
  • 15. Арутюнов С.А. Адаптивное значение культурного полиморфизма. Этнографическое обозрение. 1993. № 4. С. 41—56.
  • 16. Материалы по истории землевладения князей Вишневецких в Левобережной Украине, сообщил Ф.Д. Николайчик. Чтения в Историческои обществе Нес­то­ра-летописца. Киев, 1900. Кн. 14. С. 84—192.
  • 17. Масса Исаак. Краткое известие о начале и происхождении современных войн и смут в Московии, случившихся до 1610 года за короткое время правления нескольких государем. О начале войн и смут в Московии. Составл. А. Либерман, Москва, 1997. С. 13—150.
  • 18. Архив Юго-Западной России. Упоряд. В.Б. Антонович. Киев, 1886. Ч. 7. Т. 1. 85, 647, XII с.
  • 19. Литовская Метрика. Книга записей. Т. І. Русская историческая библиотека. Т.  27. Санкт-Петербург, 1910. 448 с.
  • 20. Улащик Н.Н. Хроника Литовская и Жмойтская. Полное собрание русских летописей. Т. 32. Белорусско-литовские летописи. Москва: Наука, 1975. С. 15—127.
  • 21. Григорович И. Акты, относящиеся к истории Западной России. Санкт-Петербург, 1846. Т. 1. 432 с.
  • 22. Платонов С.Ф. Полное собрание русских летописей. Т. 11. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1897. 254 с.
  • 23. Герберштейн Сигизмунд. Записки о Московии. С латинского Базельского издания 1556 года перевел И. Анонимов, Санкт-Петербург, 1866. 167 с.
  • 24. Емельянов В. Путешествия Гилльбера де-Ланноа в восточные земли Европы в 141—1414 и 1421 годах. Киевские университетские известия. 1873. № 8. С. 1—46.
  • 25. Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, 1936. 288 с.
  • 26. Гваньїнi Олександр. Хроніка європейської Сарматії. Упорядкування та переклад з польської о. Юрія Мицика. Київ: Видавничий дім Києво-Могилянська академія, 2007. 1006 с.
  • 27. Боплан Г.Л. Опис України. Пер. з фр. Я.І. Кравця, З.П. Борисик, Київ: Наукова думка, 1990. 254 с.
  • 28. Артюх Л.Конина в системі харчових заборон українців. Народна творчість та етнографія. 2005. № 6. С. 24—29.
  • 29. Балушок В. З історії української етнонімії (від «русинів» до «українців»). Український історичний журнал. 2018. № 2 (539). С. 163—178.
  • 30. Stökl G. Die Entstehung des Kosakentums. München, 1953. 191 s.
  • 31. Hehn V. Kulturpflanzen und Haustiere in ihrem Uebergang aus Asien nach Griechenland und Italien sowie in das übrigeEuropa: historisch-linguistische Skizzen. Berlin: Verlag von Gebrüder Borntraeger, 1911. XXVIII. 665 s.
  • 32. Studer Th. Die Thierwelt in den Pfahlbauten des Bielersee‘s. Mitteilungen der Naturforschenden Gesellschaft in Bern aus dem Jahre 1882. Bern: (In Commission bei Huber & Comp.): Buchdruckerei B.F. Haller, 1883. Heft II. Nr. 1040—1056. S. 17—115.
  • 33. Lenz H.O. Zoologie der alten Griechen und Römer: deutsch in Auszügen aus deren Schriften, nebst Anmerkungen. Gotha: Becker’sche Buchhandlung, 1856.
  • XXIV. 656 s.
  • 34. Рудковский А.О диких лошадях в Херсонской губернии. Киевская старина. 1882. № 11. С. 391—393.
  • 35. Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Ред.: Д. Гринчишин, У. Єдлінська, Л. По­люга, М. Чікало Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2001. Випуск 8: Д. 255 с.
  • 36. Пуголовок Ю.О., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю.Палеоекологія околиць Глинського археологічного комплексу ХІІІ—ХІV ст. Археологія. 2015. № 4. С. 109—128.
  • 37. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание, с кратким географическим и историческим описанием Малыя России, из частей коей оное наместничество составлено. Ки­ев, 1851. 12, 697 c.
  • 38. Архив Юго-Западной России. Ред. О. Левицкий. Киев, 1883. Ч. 1. Т. 6. 939 с.
  • 39. Мемуары относящиеся к истории Южной Руси. Перевод К. Мельник (под редакциею В. Антоновича). Киев: Типография Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1890. Вып. І (XVI ст.). Михаил Литвин. Б. де-Виженер. Л. Горецкий. Э. Ляссота. II. 190 с.
  • 40. Гусовський Микола. Пісня про зубра. Поема. З латинської мови переклав Андрій Содомора. Рівне: Волинські обереги, 2007. 126 с.
  • 41. Кириков С.В. Человек и природа степной зоны, конец X — середина XIX в.: Европейская часть СССР. Москва: Наука, 1983. 128 с.
  • 42. Січинський В. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. Авґсбурґ: Вид. Петра Павловича, 1946. 118 с.
  • 43. Тимковский И. Записки Ильи Федоровича Тимковского. Моё определение в службу. Киев и Москва. Шувалов. Русский архив. 1874. Т. 1. № 6. Стб. 1378—1465.
  • 44. Литовская Метрика: Книга судных дел. Русская историческая библиотека. Т. 20. Санкт-Петербург, 1903.
  • 45. Архив Юго-Западной России. Ред. Н. Иванишев. Киев, 1859. Ч. 1. Т. 1. LXXXVII. 555 с.
  • 46. Срезневський И.И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным памятникам. Т. 3: Р—Я и дополнения. Санкт-Петербург, 1912. [1] с., 1684, 272 стб., 13 с.
  • 47. Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1977. Т. 8. 927 с.
  • 48. Коваленко Ю. Дванадцять місяців. Народний календар. Київ: Україна, 1993. 254 с.
  • 49. Срезневський И.И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным пам’ятникам. Т. 2: Л—П. Санкт-Петербург, 1902. [3], 15 с., 1802 с.
  • 50. Словник староукраїнської мови ХІV—ХV ст.: у 2 т. Ред. кол. Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (голо­ва), І.М. Керницький. Київ: Наукова думка, 1978. Т. 2. 592 с.
  • 51. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Санкт-Петербург; Москва: Издание М.О. Вольфа, 1881. Том 2: И-О. 780 с.
  • 52. Грінченко Б. Словарь української мови. Зібрала редакція журналу «Кіевская старина». Упорядкував, з додатком власного матеріалу Б. Грінченко. Київ, 1909. Т. 3. 508 с.
  • 53. Шухевич В. Гуцульщина: репринтне вид. Верховина: Журнал «Гуцульщина», 1997. Ч. 1—2. 352 с.
  • 54. Срезневський И.И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным памятникам. Т. 1: А—К. Санкт-Петербург, 1893. [3], ІХ, 49 с., 1420 стб.
  • 55. Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1973. Т. 4. 840 с.
  • 56. Пиртей П.С. Словник лемківської говірки: матеріали для словника. Legnica; Wrocіaw: [б. в.], 2001. 460 с.
  • 57. Словарь русских народных говоров. Гл. ред. Ф.П. Филин. Ленинград: Наука, 1979. Вып. 15. 399 с.
  • 58. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Ред. Н. Костомаров. Санкт-Петербург: Типография Э. Праца, 1863. Том І. 1361—1598. 303 с.
  • 59. Лотоцький О. Українські джерела церковного права. Варшава: [б. м.], 1931. 320 с.
  • 60. Семенов А.В. Старый Литовский статут 1529 года. Временник императорского Московского общества истории и Древностей Российских. Москва: Университетская типография, 1854. Кн. 18. С. I—II, 1—106, I—XVI.
  • 61. Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення дніпровського Лівобережжя Х—ХV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). Київ: Наукова думка, 1995. 110 с.
  • 62. Сборник Императорського Русского Исторического Общества. Т. 95. Под. ред. Г.Ф. Карпова. Санкт-Петербург, 1895. 10, XX, 766 с., 110 стб.
  • 63. Акты Московского государства, изданные Императорскою Академиею наук. Т. І. Разрядный приказ. Московский стол. 1571—1634. Под ред. Н.А. Попова. Санкт-Петербург, 1890. XLIV. 767 с.
  • 64. Собственноручныя записи Петра Могилы. Архив Юго-Западной России. Киев, 1887. Ч. 1. Т. 7. С. 49—132.
  • 65. Gloger Z. Encyklopedja staro-polska ilustrowana. Warszawa, 1902. Т. III. 350 s.
  • 66. Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. Старожитності золотоординського часу Дніпров­ського лісостепового Лівобережжя. Київ; Полтава: Археологія, 2004. 81 c.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »