« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 571—583

УДК [94:639.1](477-18)”13/16″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.571

МИСЛИВСЬКИЙ ПРОМИСЕЛ АБОРИГЕНІВ СІВЕРСЬКОЇ ЗЕМЛІ

БАЛУШОК Василь

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270
• кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
• Інститут мистецтвознавства, фольклористики
• та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
• вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
• Контакти: e-mail: grigras@i.ua

Анотація. Мисливський промисел належав у XIV—XVII ст. до важливих занять севрюків — аборигенів Сіверської землі.

Мета дослідження: дослідити мисливський промисел у севрюків.

Методологія: стаття є дослідженням з історичної антропології, а автор належить до послідовників неоеволюціоністської концепції адаптивної ролі культури.

Результати. Феодальні надання в Сіверській землі включали мисливські угіддя (боброві береги, боброві гони), а серед залежних людей відомі ловці, полювання ж організовували ловчі. Хутром, особливо бобровим, севрюки платили данину. Полювали на бобрів, куниць, горностаїв, тхорів, білок, видр, лосів, оленів, ланей, козуль, диких кабанів, зубрів, а також ведмедів. Диких коней — лісових і степових тарпанів ловили заради приручення, а також м’яса і шкур. Із птахів полювали на качок, гусей, журавлів, лебедів, глухарів, тетеруків, дрохв, стрепетів, куріпок. У гніздову пору збирали з качиних, гусячих, лебединих гнізд яйця. А з гнізд яструбів, орлів та соколів забирали пташенят для виховання ловчих птахів. Соколине полювання належало до улюблених занять князів і можновладців, тому соколині гнізда перебували на обліку. Знаряддями полювання були: луки й стріли, списи, зрідка вогнепальна зброя, а ще ловчі ями, пастки (рожен, поколодва) і мисливські сіті (перевіси). Сіті були різної будови: окремо для відловлювання птахів, зайців, копитних тварин. Також використовували мисливських собак. Реконструйована картина мисливського промислу в севрюків зображає його розгалуженість.

Ключові слова: полювання, мисливці, хутряні звірі, копитні, птахи, пастки, сіті.

Надійшла 10.05.2024

Список використаних джерел

• 1. Русина О.В. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. Київ: Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Ін-т історії України НАН України, 1998. 244 с.
• 2. Балушок В. Загадкові севрюки: 5. Проблема назви. Територія і стан її заселеності. Сіверянський літопис. 2016. № 6 (132). С. 44—55.
• 3. Kuczyński S.M. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. Warszawa, 1936. 420 s.
• 4. Коткова Н.С. Названия русских бортных знамен — историко-лингвистический источник. Исследования по лингвистическому источниковедению. Москва: Наука, 1963. С. 120—133.
• 5. Анпилогов Г.Н. Бортные знамена как исторический источник (По Путивльским и Рыльским переписным материалам конца XVI и 20-х годов XVII в. Советская археология. 1964. № 4. С. 151—168.
• 6. Багновская Н.М. Севрюки: население Северской земли в XIV—XVI вв. Москва: Палеотип, 2002. 48 с.
• 7. Багновская Н.М.О хозяйственных занятиях населения Северской земли в XIV—XVI в. Национальная ассоциация ученых (НАУ). 2015. № IV (9). С. 6—9.
• 8. Балушок В. Загадкові севрюки: 4. Етнокультурні особливості. Сіверянський літопис. 2016. № 4 (130). С. 3—15.
• 9. Балушок В. Особливості господарської діяльності севрюків (XIV—XVIІ ст.). Народна творчість та етнологія. 2017. № 4 (368). С. 41—50.
• 10. Балушок В. Бортництво у севрюків Сіверянський літопис. 2020. № 1 (151). С. 5—15.
• 11. Балушок В. Куди поділися севрюки? Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Т. 27. До дня народження професора Валерія Степанкова. Кам’янець-Подільський: Тов. Друкарня Рута, 2017. С. 244—255.
• 12. Thomas N. History and Anthropology. The Routledge Encyclopedia of Social and Cultural Anthropology: Second edition. Barnard А. and Spencer J. (Ed.). London and New York: Routledge, 2002. Р. 343.
• 13. Кром М.М. Историческая антропология. 3-е изд. испр. и доп. Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та, 2010. 207 с.
• 14. Sahlins M.D. Evolution: specific and general. Anthropological Theory: A Sourcebook. R.A. Manners, D. Kaplan Editors. New Brunswick and London, 2009. P. 229—241.
• 15. Арутюнов С.А. Адаптивное значение культурного полиморфизма. Этнографическое обозрение. 1993. № 4. С. 41—56.
• 16. Материалы по истории землевладения князей Вишневецких в Левобережной Украине, сообщил Ф.Д. Николайчик. Чтения в Историческои обществе Нес­то­ра-летописца. Киев, 1900. Кн. 14. С. 84—192.
• 17. Масса Исаак. Краткое известие о начале и происхождении современных войн и смут в Московии, случившихся до 1610 года за короткое время правления нескольких государем. О начале войн и смут в Московии. Составл. А. Либерман, Москва, 1997. С. 13—150.
• 18. Архив Юго-Западной России. Упоряд. В.Б. Антонович. Киев, 1886. Ч. 7. Т. 1. 85, 647, XII с.
• 19. Литовская Метрика. Книга записей. Т. І. Русская историческая библиотека. Т.  27. Санкт-Петербург, 1910. 448 с.
• 20. Улащик Н.Н. Хроника Литовская и Жмойтская. Полное собрание русских летописей. Т. 32. Белорусско-литовские летописи. Москва: Наука, 1975. С. 15—127.
• 21. Григорович И. Акты, относящиеся к истории Западной России. Санкт-Петербург, 1846. Т. 1. 432 с.
• 22. Платонов С.Ф. Полное собрание русских летописей. Т. 11. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1897. 254 с.
• 23. Герберштейн Сигизмунд. Записки о Московии. С латинского Базельского издания 1556 года перевел И. Анонимов, Санкт-Петербург, 1866. 167 с.
• 24. Емельянов В. Путешествия Гилльбера де-Ланноа в восточные земли Европы в 141—1414 и 1421 годах. Киевские университетские известия. 1873. № 8. С. 1—46.
• 25. Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, 1936. 288 с.
• 26. Гваньїнi Олександр. Хроніка європейської Сарматії. Упорядкування та переклад з польської о. Юрія Мицика. Київ: Видавничий дім Києво-Могилянська академія, 2007. 1006 с.
• 27. Боплан Г.Л. Опис України. Пер. з фр. Я.І. Кравця, З.П. Борисик, Київ: Наукова думка, 1990. 254 с.
• 28. Артюх Л.Конина в системі харчових заборон українців. Народна творчість та етнографія. 2005. № 6. С. 24—29.
• 29. Балушок В. З історії української етнонімії (від «русинів» до «українців»). Український історичний журнал. 2018. № 2 (539). С. 163—178.
• 30. Stökl G. Die Entstehung des Kosakentums. München, 1953. 191 s.
• 31. Hehn V. Kulturpflanzen und Haustiere in ihrem Uebergang aus Asien nach Griechenland und Italien sowie in das übrigeEuropa: historisch-linguistische Skizzen. Berlin: Verlag von Gebrüder Borntraeger, 1911. XXVIII. 665 s.
• 32. Studer Th. Die Thierwelt in den Pfahlbauten des Bielersee‘s. Mitteilungen der Naturforschenden Gesellschaft in Bern aus dem Jahre 1882. Bern: (In Commission bei Huber & Comp.): Buchdruckerei B.F. Haller, 1883. Heft II. Nr. 1040—1056. S. 17—115.
• 33. Lenz H.O. Zoologie der alten Griechen und Römer: deutsch in Auszügen aus deren Schriften, nebst Anmerkungen. Gotha: Becker’sche Buchhandlung, 1856.
• XXIV. 656 s.
• 34. Рудковский А.О диких лошадях в Херсонской губернии. Киевская старина. 1882. № 11. С. 391—393.
• 35. Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Ред.: Д. Гринчишин, У. Єдлінська, Л. По­люга, М. Чікало Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2001. Випуск 8: Д. 255 с.
• 36. Пуголовок Ю.О., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю.Палеоекологія околиць Глинського археологічного комплексу ХІІІ—ХІV ст. Археологія. 2015. № 4. С. 109—128.
• 37. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание, с кратким географическим и историческим описанием Малыя России, из частей коей оное наместничество составлено. Ки­ев, 1851. 12, 697 c.
• 38. Архив Юго-Западной России. Ред. О. Левицкий. Киев, 1883. Ч. 1. Т. 6. 939 с.
• 39. Мемуары относящиеся к истории Южной Руси. Перевод К. Мельник (под редакциею В. Антоновича). Киев: Типография Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1890. Вып. І (XVI ст.). Михаил Литвин. Б. де-Виженер. Л. Горецкий. Э. Ляссота. II. 190 с.
• 40. Гусовський Микола. Пісня про зубра. Поема. З латинської мови переклав Андрій Содомора. Рівне: Волинські обереги, 2007. 126 с.
• 41. Кириков С.В. Человек и природа степной зоны, конец X — середина XIX в.: Европейская часть СССР. Москва: Наука, 1983. 128 с.
• 42. Січинський В. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. Авґсбурґ: Вид. Петра Павловича, 1946. 118 с.
• 43. Тимковский И. Записки Ильи Федоровича Тимковского. Моё определение в службу. Киев и Москва. Шувалов. Русский архив. 1874. Т. 1. № 6. Стб. 1378—1465.
• 44. Литовская Метрика: Книга судных дел. Русская историческая библиотека. Т. 20. Санкт-Петербург, 1903.
• 45. Архив Юго-Западной России. Ред. Н. Иванишев. Киев, 1859. Ч. 1. Т. 1. LXXXVII. 555 с.
• 46. Срезневський И.И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным памятникам. Т. 3: Р—Я и дополнения. Санкт-Петербург, 1912. [1] с., 1684, 272 стб., 13 с.
• 47. Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1977. Т. 8. 927 с.
• 48. Коваленко Ю. Дванадцять місяців. Народний календар. Київ: Україна, 1993. 254 с.
• 49. Срезневський И.И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным пам’ятникам. Т. 2: Л—П. Санкт-Петербург, 1902. [3], 15 с., 1802 с.
• 50. Словник староукраїнської мови ХІV—ХV ст.: у 2 т. Ред. кол. Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (голо­ва), І.М. Керницький. Київ: Наукова думка, 1978. Т. 2. 592 с.
• 51. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Санкт-Петербург; Москва: Издание М.О. Вольфа, 1881. Том 2: И-О. 780 с.
• 52. Грінченко Б. Словарь української мови. Зібрала редакція журналу «Кіевская старина». Упорядкував, з додатком власного матеріалу Б. Грінченко. Київ, 1909. Т. 3. 508 с.
• 53. Шухевич В. Гуцульщина: репринтне вид. Верховина: Журнал «Гуцульщина», 1997. Ч. 1—2. 352 с.
• 54. Срезневський И.И. Материалы для словаря древне-русского языка по письменным памятникам. Т. 1: А—К. Санкт-Петербург, 1893. [3], ІХ, 49 с., 1420 стб.
• 55. Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1973. Т. 4. 840 с.
• 56. Пиртей П.С. Словник лемківської говірки: матеріали для словника. Legnica; Wrocіaw: [б. в.], 2001. 460 с.
• 57. Словарь русских народных говоров. Гл. ред. Ф.П. Филин. Ленинград: Наука, 1979. Вып. 15. 399 с.
• 58. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Ред. Н. Костомаров. Санкт-Петербург: Типография Э. Праца, 1863. Том І. 1361—1598. 303 с.
• 59. Лотоцький О. Українські джерела церковного права. Варшава: [б. м.], 1931. 320 с.
• 60. Семенов А.В. Старый Литовский статут 1529 года. Временник императорского Московского общества истории и Древностей Российских. Москва: Университетская типография, 1854. Кн. 18. С. I—II, 1—106, I—XVI.
• 61. Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення дніпровського Лівобережжя Х—ХV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). Київ: Наукова думка, 1995. 110 с.
• 62. Сборник Императорського Русского Исторического Общества. Т. 95. Под. ред. Г.Ф. Карпова. Санкт-Петербург, 1895. 10, XX, 766 с., 110 стб.
• 63. Акты Московского государства, изданные Императорскою Академиею наук. Т. І. Разрядный приказ. Московский стол. 1571—1634. Под ред. Н.А. Попова. Санкт-Петербург, 1890. XLIV. 767 с.
• 64. Собственноручныя записи Петра Могилы. Архив Юго-Западной России. Киев, 1887. Ч. 1. Т. 7. С. 49—132.
• 65. Gloger Z. Encyklopedja staro-polska ilustrowana. Warszawa, 1902. Т. III. 350 s.
• 66. Супруненко О.Б., Приймак В.В., Мироненко К.М. Старожитності золотоординського часу Дніпров­ського лісостепового Лівобережжя. Київ; Полтава: Археологія, 2004. 81 c.

читати публікацію»