« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 562—570

УДК [398.341(=161.2):633/635.054](477:292.452)

DOI https://doi.org/10.15407/

АЛОФОРМИ ОБРЯДОВОГО ДЕРЕВА У ТРАДИЦІЙНІЙ БУДІВЕЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Зведення власного житла в традиційному укладі етносів із тривалою історією осілості, безумовно, сприймалося як надзвичайно важлива, етапна подія в житті сім’ї. Відповідно будівництво дому в українських горян супроводжував витворений століттями, складний та різноманітний комплекс обрядових дій. Вони визначали процес вибору «чистого» місця для житла, будівельного матеріалу, зведення основних будівельних конструкцій, процес входу в новозбудований дім тощо. Оскільки Українські Карпати в силу специфіки історії заселення, ізольованості упродовж тривалого періоду стали регіоном, який зберіг велику кількість реліктових явищ та чимало специфічних локальних особливостей, то саме тут можна прослідкувати таке рідкісне явище, як функціонування будівельного деревця не лише на етапі завершення будівництва. Саме значний його дослідницький потенціал і визначає актуальність статті. Метою статті є дослідження місця обрядового дерева та його семантичних відповідників в обрядах та звичаях, що супроводжували зведення житла українцями Карпат, виокремлення локальної специфіки та семантики. Об’єктом дослідження є традиційна будівельна обрядовість українців Карпат, а предметом  — функціонування обрядового деревця та його алоформ в обрядових діях, що супроводжували зведення житла. Методологічну основу дослідження складає комплексне залучення низки загальнонаукових методів, основними з яких стали типологічний, структурний та компаративний методи.

Ключові слова: алоформи обрядового дерева, будівельна обрядовість, народна архітектура, Українські Карпати, бойки, лемки, гуцули.

Надійшла 9.04.2024

Список використаних джерел

  • 1. Шухевич В. Гуцульщина. Друга часть (репринтне видання). Верховина, 1997. Кн. 1. 350 с.
  • 2. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: Молодий буковинець, 2000. 208 с.
  • 3. Урбанович Б.П. Традиційні вірування та звичаї по­в’язані з будівництвом житла на Покутті. НТЕ. 1987. № 2. С. 52—54.
  • 4. Вархол Н. Народна уява про дерево. Науковий збірник музею української культури у Свиднику. Братіслава; Свидник, 1992. Вип. 18. С. 228—244.
  • 5. Андрієвська Т. Рослини у традиційній обрядовості Карпат і прилеглого Підгір’я. Фортеця: збірник за­по­відника «Тустань». Львів, 2018. Кн. 3. C. 320—330.
  • 6. Радович Р. Звичаї та обряди, пов’язані зі спорудженням житла на заході Галицької Бойківщини (за матеріалами Турківського та Старосамбірського р-нів). На­ро­до­знавчі зошити. Львів, 2008. № 3—4. С. 253—271.
  • 7. Радович Р. Будівельна обрядовість бойків (за матеріалами східної та середньої частин Бойківщини). Народознавчі зошити. 2020. № 2. С. 330—349.
  • 8. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 428 с.: іл.
  • 9. Сілецький Р. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом хати на Старосамбірщині. Старосамбірщина: альманах. Львів, 2001. С. 57—62.
  • 10. Сілецький Р. Обрядове будівельне деревце («вільце») на Поліссі. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2008. Вип. 43. С. 382—420.
  • 11. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17.  Од. зб. 124-Е (Матеріали зібрані Зюбровським Андрієм Вікторовичем, студентом ІІ курсу історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у Старосамбірському районі Львівської обл. протягом 07.07.2005—21.07.2005 року, до теми «Будівельна обрядовість»). 25 арк.
  • 12. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 183-Е (Польові матеріали до теми «Будівельна обрядовість» зафіксовані студентом п’ятого курсу Зюбровським Андрієм Вікторовичем 12—18 липня 2007 р. у Славутському районі, Хмельницької обл.). 54 арк.
  • 13. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 522 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Стрийському р-ні Львівської обл. Наконечною Тетяною Богданівною 25—30.08.2004). 16 арк.
  • 14. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 563 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Самбірському, Старосамбірському р-нах Львівської обл. Гощіцькою Тетяною Богданівною 16.06—16.08.2007). 146 арк.
  • 15. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 576 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському р-ні Львівської обл. Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2008). 72 арк.
  • 16. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 595 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському, Стрийському та Дрогобицькому р-нах Львівської обл., Рожнятівському р-ні Івано-Франківської обл. Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2009). 95 арк.
  • 17. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. зб. 71-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані Наконечною Тетяною Богданівною у Камінь-Каширському р-ні Волинської обл. 7—19.07.2004). 68 арк.
  • 18. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних етнографічно-фольклорних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2020. 944 с.: іл.
  • 19. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 20. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Ленинград: Наука, 1983. 190 с.
  • 21. Гошко Ю.Г., Федака П.М. Звичаї та вірування, по­в’я­зані із спорудженням житлових та господарських будівель. Народна архітектура українських Карпат XV—XX ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 237—243.
  • 22. Вінценз С. На високій полонині. Івано-Фран­ківськ: Лілея-НВ, 2011. 640 с.
  • 23. Fischer A. Rusini: zarys etnografii Rusi. Lwów; War­szawa; Kraków, 1928. 190 s.
  • 24. Главацька Л., Дубина Р. Інтер’єр хати Східної Бойківщини. Відлуння віків. 2010. № 1 (12). С. 22—25.
  • 25. Никорак О. Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2003. Вип. 38. С. 543—567.
  • 26. Шевченко Л. Звичаї, зв’язані з закладинами будівлі. Первісне громадянство і його пережитки на Ук­раїни. Київ: 1926. Вип. 1—2. С. 87—95.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »