« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 584—595

УДК 638.1:070](477.8)”1923/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.584

«ЗАПЕВНИТИ РОЗВІЙ, ДОБРОБУТ І СИЛУ УКРАЇНСЬКОГО ПАСІЧНИЦТВА»: ПУБЛІКАЦІЇ МИХАЙЛА БОРОВСЬКОГО НА ШПАЛЬТАХ КАЛЕНДАРІВ МУКАЧЕВА, УЖГОРОДА ТА ЛЬВОВА (1923—1939)

МОВНА Уляна

  • ORCID ID: http://orcid.org / 0000-0002-9763-2455
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. Ця стаття уже третя з циклу публікацій, присвячених різноплановим аспектам життєвого та творчого шляху відомого українського пасічника, науковця та громадського діяча Михайла Боровського (1891—1989). У ній зібрано, систематизовано та досліджено його розвідки пасічницького змісту, що визначають стратегію розвитку галузі й дають практичні рекомендації для раціоналізації і модернізації традиційного селянського пасічницького господарства, розпорошені у звичайних річних та господарських календарях Мукачева, Ужгорода та Львова (1923—1939). Докладному дослідницькому аналізу підлягає пасічницький контент пера М. Боровського, вміщений на сторінках календарів «Громада», «Просвіта», «Золотий Колос», а передусім ілюстрованого господарського календаря «Сільський Господар» у рубриці «Пасічництво», постійним дописувачем якої був М. Боровський як референт Головної Пасічницької секції крайового господарського товариства «Сільський Господар», відновленої у 1928 році.

Спеціальних досліджень цієї сторони багатогранної творчої діяльності М. Боровського в Україні практично немає, що і визначає актуальність цієї розвідки. Об’єктом дослідження є власне постать М. Боровського, а предметом — його публікації зі сфери бджільництва у численних календарях Закарпаття та Галичини.

У статті використано історіографічний дослідницький підхід, компаративний метод, метод історичної реконструкції.

Ключові слова: Михайло Боровський, бджільництво, календарі, товариство «Сільський Господар», вулики, мед, український.

Надійшла 29.04.2024

Список використаних джерел

  • 1. Мовна У. Михайло Боровський (1891—1989) у служінні Україні: шлях від вояка УНР до діяча пасічницького кооперативного руху та науковця. Народознавчі зошити. 2021. № 4. С. 831—839.
  • 2. Мовна У. Книжкові видавничі проєкти Михайла Боровського з царини бджільництва (Львів, 1930-ті рр.). Народознавчі зошити. 2023. № 1. С. 84—94.
  • 3. Голик Р. Реальна й віддзеркалена Галичина: календарі, час, ментальність й повсякденне життя галичан в краю й на еміграції (кінець XIX — перша половина XX ст. Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Львів, 2014. Вип. 9. С. 23—42.
  • 4. Передирій В. Історичний календар-альманах «Черво­ної Калини» як тип періодичного видання (1921—1929). Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 1999. Вип. 6. С. 226—241.
  • 5. Дзвінчук О. Календарі «Українського Голосу»: історія створення, структурно-жанрові особливості, тематика. Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ, 2003. Т. 13. С. 36—39.
  • 6. Кужель Л. Календарі крайового господарського товариства «Сільський Господар» (1929—1944): пропаганда модерного хліборобства. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: зб. наук. праць. Львів, 2006. Вип. 14. С. 118—130.
  • 7. Wójcjk E. Kalendarze dwudziestolecia międzywojennego: dzieje, problemy literatury i kultury, bibliografia. Kraków, 2000.
  • 8. Бо­ровський М.Наше Пасішникування: (допис пасішника з Поділля). Калєндар «Громада» для робітного народу в місті й селі на переступний рік 1924. Львів, 1923. С. 121—122.
  • 9. Боровскій М.Пчолярство — хосенна галузь нашого господарства. Господарскій родинный калєндар «Просвіты» на переступный рок 1924. Мукачево 1923. С. 44—45.
  • 10. Боровський М.Чому пчолярство є хосенне? Пошести у пчол. Основы промыслового пчоляро­ваня. Калєндарь «Просвіта» на рфк 1926. Ужгород, 1925. С. 105—108.
  • 11. Боровський М.По­милки початкуючого пасічника (с. 103—104);Як зберегти вощину та топити з неї віск? (с. 105—106); Яке значіння має запас сушнику й як його зберігати (с. 106). «Приятель Господаря»: ілюстрований господарський калєндар на 1928 рік переступний. За ред.: Євгена Архипенка та Вік[тора]Доманицького. Київ; Львів, 1928.
  • 12. Як зберігати мед, як топити віск? Народня справа. Львів, 1935. 20 жовт. Чис. 42. С. 5.
  • 13. Боровський М. Дещо з пасічництва. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар» на звичайний рік 1929: виданий в 30-ліття існування Краєвого Господарського Товариства «Сільський Гос­подар». Львів, 1928. С. 138—143.
  • 14. Боровсь­кий М.Українське пасічництво в минулім і сучаснім, та вигляди його на будуче (с. 203—205);Що треба робити, щоби пасічництво завжди давало при­бутки? (с. 209—212). Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Гос­подар» на звичайний рік 1930. Львів, 1929.
  • 15. Боровський М. Про пасічництво. Закладаймо пасіки! (с. 88—89); Зимуймо пчоли в стебниках (c. 90—91). «Золотий Колос»: калєндар «Народньої Справи» на рік 1930. Львів, 1930.
  • 16. Боровський М. Шляхи до при­бутковости наших пасік. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Гос­подар» на звичайний рік 1931. Львів, 1930. С. 175—178.
  • 17. Боровський М. Пять літ праці Краєвого Пасічницького Обєднання «Рій» для українського пасічництва.Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» і Союзу Кооперативних Со­юзів «Центрсоюз» на переступний рік 1932. Львів, 1931. C. 160—164.
  • 18. Боровський М. Що сіяти пасічникові-господарeві аби мати подвійну користь. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» і Союзу Кооперативних Союзів «Центрсоюз» на переступ­ний рік 1932. Львів, 1931. C. 169—171.
  • 19. Боровський М. Дальші завдання нашого пасічництва. Ілюстрований Господарський календар «Сільський Го­сподар» на звичайний рік 1933. Львів, 1932. C. 161—162.
  • 20. [Боровський М.]. Як осаджувати рої до нових пнів (с. 87); Як зробити штучний рій? (с. 87—88); Як боронити пень перед грабунком пчіл (с. 88). Календар «Золотий Колос» на рік 1933. Львів, 1933.
  • 21. Боровський М. Завдання українського пасічництва. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на рік 1934. Львів, 1933. C. 133—134.
  • 22. Боровський М.Пасіч­ник — рільникові. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на переступний рік 1936. Львів, 1935. C. 159—161.
  • 23. Боровський М. Найбільші вороги нашої бджоли. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на звичайний рік 1937. Львів, 1936. C. 176—178.
  • 24. Боровський М. Український рямковий вулик. «Золотий Колос»: календар на рік 1936. Львів, 1936. С. 87—88.
  • 25. Боровський М. Як поліпшити нашу бджолу. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на звичайний рік 1938. Львів, 1937. C. 175—177.
  • 26. Боровський М. Українська пасічна кооперація: З приводу 10-ліття кооп. «Рій» у Львові. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на звичайний рік 1938. Львів, 1937. C. 222—223.
  • 27. Боровський М. Як приготовити пасіку до пожитку (с. 188—191); Сійте конюшину Зеленяк а будете мати пашу і мед (с. 191—192). Ілюстрований Господарський календар «Сільський Господар» на звичайний рік 1939. Львів, 1938.
  • 28. Центральний державний історичний архів України у Львові (Далі: ЦДІАУЛ). Ф. 302. Оп. 1. Спр. 578. 18 aрк. (Арк. 1—2 — гранки статті, а машинопис з правками — арк. 3—5).
  • 29. Боровський М.Наші завдання в ділянці пасічництва (с. 163—166); Як і з чого починати закладати пасіку (с. 166—167). Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на переступний рік 1940. Львів, 1939.
  • 30. ЦДІАУЛ. Ф. 302. Оп. 1. Спр. 578. 18 aрк. (Арк. 11, 14—15 — гранки статті, а машинопис — арк. 12—13).
  • 31. ЦДІАУЛ. Ф. 302. Оп. 1. Спр. 578. Арк. 16—18.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »