« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 584—595

УДК 638.1:070](477.8)”1923/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.584

«ЗАПЕВНИТИ РОЗВІЙ, ДОБРОБУТ І СИЛУ УКРАЇНСЬКОГО ПАСІЧНИЦТВА»: ПУБЛІКАЦІЇ МИХАЙЛА БОРОВСЬКОГО НА ШПАЛЬТАХ КАЛЕНДАРІВ МУКАЧЕВА, УЖГОРОДА ТА ЛЬВОВА (1923—1939)

МОВНА Уляна

  • ORCID ID: http://orcid.org / 0000-0002-9763-2455
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. Ця стаття уже третя з циклу публікацій, присвячених різноплановим аспектам життєвого та творчого шляху відомого українського пасічника, науковця та громадського діяча Михайла Боровського (1891—1989). У ній зібрано, систематизовано та досліджено його розвідки пасічницького змісту, що визначають стратегію розвитку галузі й дають практичні рекомендації для раціоналізації і модернізації традиційного селянського пасічницького господарства, розпорошені у звичайних річних та господарських календарях Мукачева, Ужгорода та Львова (1923—1939). Докладному дослідницькому аналізу підлягає пасічницький контент пера М. Боровського, вміщений на сторінках календарів «Громада», «Просвіта», «Золотий Колос», а передусім ілюстрованого господарського календаря «Сільський Господар» у рубриці «Пасічництво», постійним дописувачем якої був М. Боровський як референт Головної Пасічницької секції крайового господарського товариства «Сільський Господар», відновленої у 1928 році.

Спеціальних досліджень цієї сторони багатогранної творчої діяльності М. Боровського в Україні практично немає, що і визначає актуальність цієї розвідки. Об’єктом дослідження є власне постать М. Боровського, а предметом — його публікації зі сфери бджільництва у численних календарях Закарпаття та Галичини.

У статті використано історіографічний дослідницький підхід, компаративний метод, метод історичної реконструкції.

Ключові слова: Михайло Боровський, бджільництво, календарі, товариство «Сільський Господар», вулики, мед, український.

Надійшла 29.04.2024

Список використаних джерел

  • 1. Мовна У. Михайло Боровський (1891—1989) у служінні Україні: шлях від вояка УНР до діяча пасічницького кооперативного руху та науковця. Народознавчі зошити. 2021. № 4. С. 831—839.
  • 2. Мовна У. Книжкові видавничі проєкти Михайла Боровського з царини бджільництва (Львів, 1930-ті рр.). Народознавчі зошити. 2023. № 1. С. 84—94.
  • 3. Голик Р. Реальна й віддзеркалена Галичина: календарі, час, ментальність й повсякденне життя галичан в краю й на еміграції (кінець XIX — перша половина XX ст. Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. Львів, 2014. Вип. 9. С. 23—42.
  • 4. Передирій В. Історичний календар-альманах «Черво­ної Калини» як тип періодичного видання (1921—1929). Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 1999. Вип. 6. С. 226—241.
  • 5. Дзвінчук О. Календарі «Українського Голосу»: історія створення, структурно-жанрові особливості, тематика. Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ, 2003. Т. 13. С. 36—39.
  • 6. Кужель Л. Календарі крайового господарського товариства «Сільський Господар» (1929—1944): пропаганда модерного хліборобства. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: зб. наук. праць. Львів, 2006. Вип. 14. С. 118—130.
  • 7. Wójcjk E. Kalendarze dwudziestolecia międzywojennego: dzieje, problemy literatury i kultury, bibliografia. Kraków, 2000.
  • 8. Бо­ровський М.Наше Пасішникування: (допис пасішника з Поділля). Калєндар «Громада» для робітного народу в місті й селі на переступний рік 1924. Львів, 1923. С. 121—122.
  • 9. Боровскій М.Пчолярство — хосенна галузь нашого господарства. Господарскій родинный калєндар «Просвіты» на переступный рок 1924. Мукачево 1923. С. 44—45.
  • 10. Боровський М.Чому пчолярство є хосенне? Пошести у пчол. Основы промыслового пчоляро­ваня. Калєндарь «Просвіта» на рфк 1926. Ужгород, 1925. С. 105—108.
  • 11. Боровський М.По­милки початкуючого пасічника (с. 103—104);Як зберегти вощину та топити з неї віск? (с. 105—106); Яке значіння має запас сушнику й як його зберігати (с. 106). «Приятель Господаря»: ілюстрований господарський калєндар на 1928 рік переступний. За ред.: Євгена Архипенка та Вік[тора]Доманицького. Київ; Львів, 1928.
  • 12. Як зберігати мед, як топити віск? Народня справа. Львів, 1935. 20 жовт. Чис. 42. С. 5.
  • 13. Боровський М. Дещо з пасічництва. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар» на звичайний рік 1929: виданий в 30-ліття існування Краєвого Господарського Товариства «Сільський Гос­подар». Львів, 1928. С. 138—143.
  • 14. Боровсь­кий М.Українське пасічництво в минулім і сучаснім, та вигляди його на будуче (с. 203—205);Що треба робити, щоби пасічництво завжди давало при­бутки? (с. 209—212). Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Гос­подар» на звичайний рік 1930. Львів, 1929.
  • 15. Боровський М. Про пасічництво. Закладаймо пасіки! (с. 88—89); Зимуймо пчоли в стебниках (c. 90—91). «Золотий Колос»: калєндар «Народньої Справи» на рік 1930. Львів, 1930.
  • 16. Боровський М. Шляхи до при­бутковости наших пасік. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Гос­подар» на звичайний рік 1931. Львів, 1930. С. 175—178.
  • 17. Боровський М. Пять літ праці Краєвого Пасічницького Обєднання «Рій» для українського пасічництва.Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» і Союзу Кооперативних Со­юзів «Центрсоюз» на переступний рік 1932. Львів, 1931. C. 160—164.
  • 18. Боровський М. Що сіяти пасічникові-господарeві аби мати подвійну користь. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» і Союзу Кооперативних Союзів «Центрсоюз» на переступ­ний рік 1932. Львів, 1931. C. 169—171.
  • 19. Боровський М. Дальші завдання нашого пасічництва. Ілюстрований Господарський календар «Сільський Го­сподар» на звичайний рік 1933. Львів, 1932. C. 161—162.
  • 20. [Боровський М.]. Як осаджувати рої до нових пнів (с. 87); Як зробити штучний рій? (с. 87—88); Як боронити пень перед грабунком пчіл (с. 88). Календар «Золотий Колос» на рік 1933. Львів, 1933.
  • 21. Боровський М. Завдання українського пасічництва. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на рік 1934. Львів, 1933. C. 133—134.
  • 22. Боровський М.Пасіч­ник — рільникові. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на переступний рік 1936. Львів, 1935. C. 159—161.
  • 23. Боровський М. Найбільші вороги нашої бджоли. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на звичайний рік 1937. Львів, 1936. C. 176—178.
  • 24. Боровський М. Український рямковий вулик. «Золотий Колос»: календар на рік 1936. Львів, 1936. С. 87—88.
  • 25. Боровський М. Як поліпшити нашу бджолу. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на звичайний рік 1938. Львів, 1937. C. 175—177.
  • 26. Боровський М. Українська пасічна кооперація: З приводу 10-ліття кооп. «Рій» у Львові. Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на звичайний рік 1938. Львів, 1937. C. 222—223.
  • 27. Боровський М. Як приготовити пасіку до пожитку (с. 188—191); Сійте конюшину Зеленяк а будете мати пашу і мед (с. 191—192). Ілюстрований Господарський календар «Сільський Господар» на звичайний рік 1939. Львів, 1938.
  • 28. Центральний державний історичний архів України у Львові (Далі: ЦДІАУЛ). Ф. 302. Оп. 1. Спр. 578. 18 aрк. (Арк. 1—2 — гранки статті, а машинопис з правками — арк. 3—5).
  • 29. Боровський М.Наші завдання в ділянці пасічництва (с. 163—166); Як і з чого починати закладати пасіку (с. 166—167). Ілюстрований Господарський калєндар «Сільський Господар»: калєндар Краєвого Господарського Т-ва «Сільський Господар» у Львові на переступний рік 1940. Львів, 1939.
  • 30. ЦДІАУЛ. Ф. 302. Оп. 1. Спр. 578. 18 aрк. (Арк. 11, 14—15 — гранки статті, а машинопис — арк. 12—13).
  • 31. ЦДІАУЛ. Ф. 302. Оп. 1. Спр. 578. Арк. 16—18.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »