« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 679—685

УДК 82-343-3:398.5]:111.11(043.3)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.679

МІФ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У НАУКОВІЙ ВІЗІЇ БЕРНАРА ЛЕ БОВ’Є ДЕ ФОНТЕНЕЛЯ

НАУМОВСЬКА Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9290-7843
  • докторка філологічних наук, доцентка,
  • завідувачка кафедри фольклористики
  • Навчально-наукового інституту філології,
  • Київський національний університет
  • імені Тараса Шевченка,
  • бульв. Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01601, Україна,
  • Контакти: e-mail: o.naumovska@knu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлити наукові погляди на міф та усну словесність загалом мислителя XVII—XVIII століть Бернара Ле Бов’є де Фонтенеля, який за глибиною суджень значно випередив свій час.

Предмет дослідження — студії Б. де Фонтенеля «Історія оракулів» (1687 р.) та «Про походження байок» (1724 р.), присвячені осмисленню міфів й особливостям їх творення з урахуванням психологічних і порівняльних аспектів. Попри те, що Б. де Фонтенель як прихильник прогресивності й раціоналізму обстоює позиції трактування «всієї давньої літератури» як «купи химер, мрій і забобонів», мислитель охоплює увагою значне коло проблем, пов’язаних із міфотворчістю. Надзвичайно важливою заслугою Б. де Фонтенеля в аспекті дослідження міфологічних текстів як фольклорних є його абсолютно новаторські висновки про особливості взаємозв’язку між психологією загалом і світобаченням; з’яву міфологічних уявлень, а, відповідно, мотивів і сюжетів; нараторські особливості оповідача та їхній вплив на текстотворення; наближення до осмислення постання варіативності творів через модифікаційні процеси, які відбуваються з творами, у діахронії; слушні міркування щодо первинності фольклорної творчості й вторинності авторської тощо.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів, вимог і концепцій, в т. ч. науково-біографічного, структурно-типологічного та методу конструктивного аналізу.

Ключові слова: Бернар Ле Бов’є де Фонтенель, міф, фольклор, сюжет, образ, мотив.

Надійшла 28.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. McKie Douglas. Bernard Le Bovier De Fontenelle, F. R. S., 1657—1757. Notes and Records the Royal Society Journal of the History of Science. 1957.Vol. 12. Issue 2. Pp. 193—200. URL: http://doi.org/10.1098/rsnr.1957.0009.
  • 2. Feldman Burton Richardson, Robert D. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 3. Fontenelle M. de (Bernard Le Bovier), Dale, Antonius van, Aphra, Behn. The History of Oracles, and the Cheats of the Pagan Priests. London: Printed by W. O. for Sam, 1699.
  • 4. Fontenelle В. Of the Origin of Fables. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 5. Voltaire. To M. De Fontenelle. Villars. 1720. Sept. 1. The Works of Voltaire, A Contemporary Version. The Dramatic Works. Vol. X. Part 1. New York: E.R. DuMont, 1901. URL: https://oll-resources.s3.us-east-2.amazonaws.com/oll3/store/titles/2240/Voltaire_0060-10_Bk.pdf.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »