« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 679—685

УДК 82-343-3:398.5]:111.11(043.3)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.679

МІФ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У НАУКОВІЙ ВІЗІЇ БЕРНАРА ЛЕ БОВ’Є ДЕ ФОНТЕНЕЛЯ

НАУМОВСЬКА Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9290-7843
  • докторка філологічних наук, доцентка,
  • завідувачка кафедри фольклористики
  • Навчально-наукового інституту філології,
  • Київський національний університет
  • імені Тараса Шевченка,
  • бульв. Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01601, Україна,
  • Контакти: e-mail: o.naumovska@knu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлити наукові погляди на міф та усну словесність загалом мислителя XVII—XVIII століть Бернара Ле Бов’є де Фонтенеля, який за глибиною суджень значно випередив свій час.

Предмет дослідження — студії Б. де Фонтенеля «Історія оракулів» (1687 р.) та «Про походження байок» (1724 р.), присвячені осмисленню міфів й особливостям їх творення з урахуванням психологічних і порівняльних аспектів. Попри те, що Б. де Фонтенель як прихильник прогресивності й раціоналізму обстоює позиції трактування «всієї давньої літератури» як «купи химер, мрій і забобонів», мислитель охоплює увагою значне коло проблем, пов’язаних із міфотворчістю. Надзвичайно важливою заслугою Б. де Фонтенеля в аспекті дослідження міфологічних текстів як фольклорних є його абсолютно новаторські висновки про особливості взаємозв’язку між психологією загалом і світобаченням; з’яву міфологічних уявлень, а, відповідно, мотивів і сюжетів; нараторські особливості оповідача та їхній вплив на текстотворення; наближення до осмислення постання варіативності творів через модифікаційні процеси, які відбуваються з творами, у діахронії; слушні міркування щодо первинності фольклорної творчості й вторинності авторської тощо.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів, вимог і концепцій, в т. ч. науково-біографічного, структурно-типологічного та методу конструктивного аналізу.

Ключові слова: Бернар Ле Бов’є де Фонтенель, міф, фольклор, сюжет, образ, мотив.

Надійшла 28.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. McKie Douglas. Bernard Le Bovier De Fontenelle, F. R. S., 1657—1757. Notes and Records the Royal Society Journal of the History of Science. 1957.Vol. 12. Issue 2. Pp. 193—200. URL: http://doi.org/10.1098/rsnr.1957.0009.
  • 2. Feldman Burton Richardson, Robert D. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 3. Fontenelle M. de (Bernard Le Bovier), Dale, Antonius van, Aphra, Behn. The History of Oracles, and the Cheats of the Pagan Priests. London: Printed by W. O. for Sam, 1699.
  • 4. Fontenelle В. Of the Origin of Fables. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 5. Voltaire. To M. De Fontenelle. Villars. 1720. Sept. 1. The Works of Voltaire, A Contemporary Version. The Dramatic Works. Vol. X. Part 1. New York: E.R. DuMont, 1901. URL: https://oll-resources.s3.us-east-2.amazonaws.com/oll3/store/titles/2240/Voltaire_0060-10_Bk.pdf.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »