« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити. 2024. № 3 (177).  С. 485—500

УДК 572(477)”195/197″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.501

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ В 50-х — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 70-х РОКІВ ХХ ст. ЗЛЕТИ І ПАДІННЯ

СЕГЕДА Сергій 

  • ORCID ID htpp://orcid.org/0000-0001-6772-8387
  • доктор історичних наук,
  • головний науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sergij_segeda@ukr.net

Анотація. Розглядаються основні напрямки наукових пошуків та досягнення фізичної антропології на третьому етапі розвитку цієї наукової дисципліни в Україні, який розпочався в середині 50-х і завершився в першій половині 70-х рр. ХХ століття. Актуальність дослідження визначається відсутністю узагальнюючих студій, присвячених цій конкретній проблематиці. Метою праці є загальна оцінка діяльності вітчизняних вчених-антропологів того періоду, яка ґрунтується на комплексному застосуванні історико-культурологічного та порівняльно-типологічного методів.

В результаті дослідження з’ясовано, що в середині 50-х — першій пол. 70-х років ХХ століття єдиним науковим антропологічним осередком в Україні була група антропології відділу етнографії ІМФЕ АН УРСР, співробітники якої провели масштабні обстеження давньої та сучасної людності українських теренів.

Для висвітлення антропологічної проблематики залучався широкий комплекс нових на той час систем ознак і методів їхнього опрацювання, деякі з яких ввійшла в програму та практику фізичної антропології лише в другій половині ХХ століття. В цей період побачила світ низка монографій українських вчених, які зберегли своє наукове значення до наших днів. Зауважено, що припинення діяльності групи антропології відділу етнографії ІМФЕ АН УРСР завдало непоправної шкоди розвиткові важливого напрямку народознавчих студій в Україні.

Ключові слова: палеантропологія, прикладна антропологія, краніологія, антропологічний склад українського народу, гематологія, одонтологія, дерматогліфіка.

Надійшла 3.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Сегеда С. Розвиток української антропології 20—30-х рр. ХХ ст. Здобутки і втрати. Народознавчі зошити. 2023. № 1. С. 31— 43.
  • 2. Передмова. Матеріали з антропології України. Київ: Видавництво АН УРСР, 1960. Вип. 1. С.  3—5.
  • 3. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. Київ: Видавництво ім. О. Теліги, 2001. 255 с.
  • 4. Сегеда С. Історична антропологія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 422 с.
  • 5. Сегеда С. Василь Дяченко в історії української антропології. Університет. 2010. № 1. С. 79—85.
  • 6. Сегеда С.П. Краніологічні та остеологічні колекції. Українські культурні цінності в Росії. Археологічні колекції України. Київ, 1997. С. 180—194.
  • 7. Кухтенко І.М. До історії вивчення питання про фізичний розвиток дітей України. Матеріали з антропології України. Київ, 1972. Вип. 6. С. 48—52.
  • 8. Данилова Е.И. Эволюция руки в связи с вопросами антропогенеза. Киев: Наукова думка, 1965. 199 с.
  • 9. Дяченко В.Д. Антропологический состав украинского народа в связи с некоторыми вопросами его этногенеза. Автореф. дисс… канд. биол. наук, Москва, 1961. 16 с.
  • 10. Дяченко В.Д. Антропологічний склад українського народу. Порівняльне дослідження народів УРСР і суміжних територій. Київ: Наукова думка, 1965. 129 с.
  • 11. Алексеева Т.И. Рец. на кн.: Антропологічний склад українського народу. Київ, 1965. 129 с., 16 фототаблиць. Вопросы антропологии. 1966. С. 182—183.
  • 12. Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. Москва: Наука, 1973. 273 с.
  • 13. Дяченко В. Не тільки чорнії брови, карії очі (антропологічні типи на етнічній території українського народу). Віче. 1992. № 4. С. 114—122.
  • 14. Дяченко В.Д. Нові матеріали з антропології сербів, хорватів, словенців, чорногорців Югославії. Матеріали з антропології України. Київ, 1972. Вип. 6. С. 42—47.
  • 15. Зиневич Г.П. Очерки палеоантропологии Украины. Киев: Наукова думка, 1967. 223 с.
  • 16. Зіневич Г.П., Круц С.І. Антропологічна характеристика давнього населення території України (за матеріалами експедицій 1961—1963 рр.). Київ: Наукова думка, 1968. 102 с.
  • 17. Круц С.И. Население территории Украины эпохи меди-бронзы (по антропологическим данным). Киев: Наукова думка, 1972. 191 с.
  • 18. Зиневич Г.П. Антропологические материалы средне­ве­ковых могильников Юго-Западного Крыма. Киев: Наукова думка, 1973. 223 с.
  • 19. Lavrik S.S., Karavanov A.G., Danilova E.I., Dudnik M.I., Dyachenko V.D. The distribution of blood antigens of the system ABO, MN, Rh among the population of the Ukraine in connection with some problems of etnic history. Moskow, 1968. 9 p.
  • 20. Данилова Е.И. Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. Киев: Наукова думка, 1971. 128 с.
  • 21. Старовойтова Р.А. Этническая геногеография Украинской ССР. Киев: Наукова думка, 1979. 142 с.
  • 22. Сегеда С.П. Одонтологическая и дерматоглифическая характеристика украинцев Среднего Поднепровья в связи с вопросами этногенеза. Автореф. дисс… канд. ист. наук. Москва, 1980. 22 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »