« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 793—798

УДК 811.161.2’373.21

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.793

МІКРОТОПОНІМИ В ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ КАРПАТ         

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978
  • доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79001, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. Проаналізовано ергоніми, утворені від мікротопонімів із різною мотивацією (орографічною, гідрографічною, фітографічною тощо). Такі назви використовують туристичні заклади регіону Карпат. Актуальність дослідження зацікавлення етнотуризмом, зростання кількости туристичних закладів, необхідність збереження культурної спадщини. Об’єкт дослідження туристичні заклади Карпат відмікротопонімної етимології. Мета — проаналізувати ергооб’єкти відмікротопонімного творення, з’ясувати причини вибору, нормативність уживання, специфіку творення таких одиниць в етнотуристичному просторі Карпат. Новизна погляд на мікротопоніми в контексті комерційної номінації, виявлення тенденцій у сучасній ергонімії. Хронологічні межі дослідження — початок ХХІ ст.; географічні — територія заходу України. Методологія дослідження — використано елементи дескриптивного та структурного методів. Виявлено, що найчастіше трапляються назви, пов’язані з рельєфом місцевости, гідрографічними та фітографічними об’єктами, землегосподарською діяльністю. Особливу увагу зосереджено на питаннях нормативности вживання відмікротопонімних ергонімів, а також впливу мовних та культурних чинників на процес назвотворення. Загалом мікротопоніми відіграють важливу роль у формуванні бренду туристичного закладу, оскільки надають йому унікальности й автентичности. Водночас, використання мікротопонімів у комерційних цілях потребує відповідального підходу з метою збереження культурно-національної цінности та дотримання норм української мови.

Ключові слова: мікротопонім, ергонім, етнотуризм, Карпати, комерційна номінація, ономастика.

Надійшла 29.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Орлова М.Л. Ресурси етнічного туризму регіону: суспільно-географічна оцінка (на матеріалах Одеської області): автореф. дис. … канд. геогр. наук: 11.00.02 «Економічна та спеціальна географія». Одеса, 2009. 19 с.
  • 2. URL: https://www.karpaty.info/ua/.
  • 3. Чаплінський Б., Кібич А. Проблематика етнокультурного ландшафту Гуцульщини: риси, поділ, збереження. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Серія «Географія». 2010. Вип. 21. С. 259—265.
  • 4. Тепла О.М. Лінгвістична концепція творення комерційної номінації. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2012. № 1 (3). С. 192—195.
  • 5. Тєлєтов О.С., Тєлєтова С.Г. Неймінг у системі управ­ління комунікаціями: маркетинговий та лінгвіс­тичний аспекти. European scientific discussions: аb­stracts of the 5th International scientific and practical conference. Potere della ragione Editore. Rome, Italy, 2021. Pp. 620—627.
  • 6. Словник української ономастичної термінології. Укладачі: Бучко Д.Г., Ткачова Н.В. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
  • 7. Зимовець Г.В. Структурно-семантичні особливості ергонімів України. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2009. Вип. 15. Т. 3. С. 33—41.
  • 8. Габорак М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Словник-довідник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. 500 с.
  • 9. Габорак М. Топонімія Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник-довідник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. 656 с.
  • 10. Белей О. Сучасна українська ергонімія: Власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород, 1999. 111 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »