« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 793—798

УДК 811.161.2’373.21

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.793

МІКРОТОПОНІМИ В ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ КАРПАТ         

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978
  • доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79001, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. Проаналізовано ергоніми, утворені від мікротопонімів із різною мотивацією (орографічною, гідрографічною, фітографічною тощо). Такі назви використовують туристичні заклади регіону Карпат. Актуальність дослідження — зацікавлення етнотуризмом, зростання кількости туристичних закладів, необхідність збереження культурної спадщини. Об’єкт дослідження — туристичні заклади Карпат відмікротопонімної етимології. Мета — проаналізувати ергооб’єкти відмікротопонімного творення, з’ясувати причини вибору, нормативність уживання, специфіку творення таких одиниць в етнотуристичному просторі Карпат. Новизна — погляд на мікротопоніми в контексті комерційної номінації, виявлення тенденцій у сучасній ергонімії. Хронологічні межі дослідження — початок ХХІ ст.; географічні — територія заходу України. Методологія дослідження — використано елементи дескриптивного та структурного методів. Виявлено, що найчастіше трапляються назви, пов’язані з рельєфом місцевости, гідрографічними та фітографічними об’єктами, землегосподарською діяльністю. Особливу увагу зосереджено на питаннях нормативности вживання відмікротопонімних ергонімів, а також впливу мовних та культурних чинників на процес назвотворення. Загалом мікротопоніми відіграють важливу роль у формуванні бренду туристичного закладу, оскільки надають йому унікальности й автентичности. Водночас, використання мікротопонімів у комерційних цілях потребує відповідального підходу з метою збереження культурно-національної цінности та дотримання норм української мови.

Ключові слова: мікротопонім, ергонім, етнотуризм, Карпати, комерційна номінація, ономастика.

Надійшла 29.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Орлова М.Л. Ресурси етнічного туризму регіону: суспільно-географічна оцінка (на матеріалах Одеської області): автореф. дис. … канд. геогр. наук: 11.00.02 «Економічна та спеціальна географія». Одеса, 2009. 19 с.
  • 2. URL: https://www.karpaty.info/ua/.
  • 3. Чаплінський Б., Кібич А. Проблематика етнокультурного ландшафту Гуцульщини: риси, поділ, збереження. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Серія «Географія». 2010. Вип. 21. С. 259—265.
  • 4. Тепла О.М. Лінгвістична концепція творення комерційної номінації. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2012. № 1 (3). С. 192—195.
  • 5. Тєлєтов О.С., Тєлєтова С.Г. Неймінг у системі управ­ління комунікаціями: маркетинговий та лінгвіс­тичний аспекти. European scientific discussions: аb­stracts of the 5th International scientific and practical conference. Potere della ragione Editore. Rome, Italy, 2021. Pp. 620—627.
  • 6. Словник української ономастичної термінології. Укладачі: Бучко Д.Г., Ткачова Н.В. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
  • 7. Зимовець Г.В. Структурно-семантичні особливості ергонімів України. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2009. Вип. 15. Т. 3. С. 33—41.
  • 8. Габорак М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Словник-довідник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. 500 с.
  • 9. Габорак М. Топонімія Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник-довідник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. 656 с.
  • 10. Белей О. Сучасна українська ергонімія: Власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород, 1999. 111 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »