« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 926—935

УДК [75.071.1.04:27-526.62](477.83/.86)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.926

СВЯТІСТЬ І ВЕЛИЧ У КОЛЬОРІ: КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ТА КНЯГИНЯ ОЛЬГА У ТВОРЧОСТІ КОРНИЛА УСТИЯНОВИЧА    

КОВАЛЬ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8009-1744
  • викладач, Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра графічного дизайну,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: koval.andr18@gmail.com

Анотація. Мета статті — репрезентуватитворчий доробок художника Корнила Устияновича, пов’язаний з постатями Володимира Великого та княгині Ольги.

Об’єктом дослідження стали збережені твори художника, які нам вдалося виявити. Художник К. Устиянович зробив значний внесок у розвиток церковного мистецтва цього періоду. Його роботи, що базувалися на історичних джерелах та народних переказах, часто відзначалися детальним опрацюванням та інтеграцією релігійних і національних мотивів. Митець створив численні монументальні твори в церквах Галичини, де представляв князя Володимира та княгиню Ольгу в різних композиційних рішеннях і ракурсах.

У статті проведено порівняльний аналіз художніх іконографічних інтерпретацій святого князя Володимира Великого та княгині Ольги. Розглянуто два основних підходи до зображення цих постатей: символічний та реалістичний. У першому випадку фокус зосереджується на символах, що відображають історичне та релігійне значення (трьохременний хрест, макет храму та ін.). У другому випадку, зображення більш конкретне та реалістичне. Аналізуються такі аспекти — композиційні, технологічні та контекстуальні. Стаття висвітлює різноманітність трактування іконічного образу святих у візуальному сприйнятті.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні зі структурно-типологічним методом та методом мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: іконопис, церковне мистецтво, інтерпретація, князь Володимир, княгиня Ольга.

Надійшла 2.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Станкевич М. Володимир Святий. Словник сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 60.
  • 2. Станкевич М. Ольга Свята. Словник сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 168.
  • 3. Львівська національна наукова бібліотека. Відділ рукописів. Ф. 93. Од. зб. 110.
  • 4. Шпак О. Требник. Словник українського сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 240.
  • 5. Марголіна І. Оповиті серпанком забуття. Живопис українських художників у кирилівській церкві. Київ: Либідь, 2016. 144 с.
  • 6. Луцик І.Я. Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає. Львів: Свічадо, 2011. 800 с.
  • 7. Овсійчук В. Українське малярство X—XVIII століття. Проблеми кольору. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1996. 478 с.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Іконографія св. свмч. Йосафата Кунцевича в українському мистецтві першої половини ХХ ст. Джерела інспірації. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1464 —1481.
  • 9. Марчак  В. Про малярство. Львів, 2018. 264  с.
  • 10. Бохенська  Є. Спогади про Корнила Устияновича. Тво­ри. Львів: Каменяр, 2002. С. 80—89.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »