« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1215—1241

УДК [39:645.4-035.3](=161.2:477.86-13-11)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

НАРОДНЕ МЕБЛЯРСТВО ПОКУТТЯ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

СИВАК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6444-0705
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: suvakvasul@gmail.com

Анотація. Дослідження виробів народного меблярства історико-етнографічного району України — Покуття кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., на сьогоднішній день є актуальним в питанні вивчення для української етнологічної науки, адже ніколи не були окремим об’єктом дослідження та висвітлення вченими-народознавцями.

Мета дослідження — з’ясувати та проаналізувати вироби народного меблярства Покуття, виявити їхні локальні та загальноукраїнські риси. Об’єктом дослідження є інтер’єр народного житла Покуття, а предметом — народні меблі, якими заповнювали внутрішній простір помешкання хати.

Джерельна база дослідження формувалася завдяки кущовим та маршрутним етнографічним експедиціям, опрацюванню музейних збірок, під час яких було здійснено фіксацію віднайдених матеріалів методом фотографування, обмірів виробів та їхнього графічного замальовування, опитування респондентів, тому основою роботи є польові матеріали, зібрані автором. Територія дослідження охоплює історико-етнографічний район Покуття. Хронологічні межі дослідження окреслюються кінцем ХІХ — першою половиною ХХ століття.

Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дали змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів.

Ключові слова: етнологія, Покуття, народне житло, інтер’єр, пограниччя, конструктивні деталі.

Надійшла 9.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Радович Р. Інтер’єр покутського житла (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. Львів, 2019. № 3. С. 715—731.
  • 2. Кольберг О. Покуття. Етнографічний нарис. Том 1. Твоя підпільна гуманітарна. Глибока, 2023. 447 с.
  • 3. Mroczko Fr.X. Śnatyńszczyzna. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. Cz. 1. 83 s.
  • 4. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зошит 4. Польові етнографічні матеріали до теми: «Інтер’єр народного житла», зібрані В. Сиваком у Галицькому, Калуському та Тисменицькому р-нах Івано-Франківської обл. в 1998 р. 74 арк.
  • 5. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зошит 3. Польові етнографічні матеріали до теми: «Інтер’єр народного житла», зібрані В. Сиваком у Городенківському, Тисменицькому та Тлумацькому р-нах Івано-Франківської обл.; Заставнівському р-ні Чернівецької обл. в 1997 р. 87 арк.
  • 6. Сивак В. Інтер’єр галицького народного житла. Повсякденне життя галичан у ХІХ — на початку ХХ століття. Упоряд. М. Литвин; авт. кол.: М. Литвин, Р. Радович, В. Сивак та інші. Харків: Фоліо, 2023. С. 30—47.
  • 7. Сивак В. Інтер’єр поліського житла. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2003. Вип. 3: У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. С. 125—166.
  • 8. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 851 с.
  • 9. Сілецький Р. Народне житло: монографія. Куль­турно-побутові традиції українців Волині: істо­рико-етнологічні нариси: монографія (В. Галайчук, М. Глушко та інші) ; за ред. проф. Р. Б. Сілецького. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2023. С. 143—169.
  • 10. Колтатів С. Культура вільховечан. Предмети хатньої обстановки в с. Вільховець над Дністром. Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів, 1994. Вип. V. С. 45—54.
  • 11. Reinfuss R. Meblarstwo ludowe w Polsce. Wrocław, 1977. 424 s.
  • 12. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Словацький національний музей; Музей укра­їнської культури у Свиднику. Свидник, 2016. 351 с.
  • 13. Буракоўская Н.І. Лава. Этнаграфія Беларусі. Энцыклапедыя. Мінськ, 1989. С. 283—284.
  • 14. Győzó S. Faművesség. Budapest: Mezőgazdasági Kiado, 1986. 167 s.
  • 15. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 367. Зошит 5. Польові етнографічні матеріали до теми: «Інтер’єр народного житла», зібрані В. Сиваком у Коломийському р-ні та музейних збірках музею Покуття та Гуцульщини ім. Кобринського у м. Коломия Івано-Франківської обл. у 2021 р. 46 арк.
  • 16. Федака П. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород, 2005. 351 с.
  • 17. Сивак В. Інтер’єр народного житла. Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. За науковою редакцією і укладанням академіка НАН України, професора С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. С. 309—333.
  • 18. Сивак В. Інтер’єр народного житла. Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. За науковою редакцією і укладанням академіка НАН України, професора С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. С. 56—78.
  • 19. Сивак В. Інтер’єр народного житла. Етнографічні групи українців Карпат. Лемки. За науковою редакцією і укладанням академіка НАН України, професора С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. С. 116—138.
  • 20. Бойченко В. Короткі етнографічні відомості про с. Полиці Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. кінця ХІХ — початку ХХ століття. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне: Перспектива, 2003. Вип. ІV. С. 64—98.
  • 21. Moszynski K. Kultura ludowa Słowian. Cześć 1. Kultura materialna. Kraków, 1929. 710 s.
  • 22. Сивак В. Стіл у народному житлі Українських Карпат. Типологія, конструктивні особливості. Збірник наукових праць. Львів: Ростр. 7, 2018. С. 99—114.
  • 23. Срезневский И. Матеріалы словаря древне-русского языка по письменнымъ памятникамъ. СПб., 1912. Т. ІІІ: Р—Я. 1684 с.
  • 24. Багалій Д. Історія Слобідської України. Харків: Основа, 1991. 256 с.
  • 25. Риженко Я. Українські скрині. Народна творчість та етнологія. 2016. № 5. С. 75—89.
  • 26. Гринченко Б. Словарь украинского языка. Киев, 1907. Т. 1. 458 с.
  • 27. Сивак В. Жердка. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С. 203—204.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »