« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1308—1317

УДК [745.048:398.332.12](477=161.2):069.538]:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/

КОНЦЕПТУАЛЬНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУ «УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

КЛІМАШЕВСЬКИЙ Андрій

  • кандидат мистецтвознавства, заступник директора
  • з наукової та музейної роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: aklimashewskyi@gmail.com

Анотація. Проаналізовано наукову й музейну цілісність найбільшого і найдавнішого зібрання писанок в Україні, сформовану на базі колекції Музею Наукового товариства ім. Шевченка в контексті виконання в 2024 р. грантової програми Українського культурного фонду.

Мета статтіоприлюднити інформацію в науковому середовищі про концептуальні, методологічні засади та результати виконання грантового проєкту за підтримки Українського культурного фонду «Українська писанка в європейському культурному просторі», базованого на дослідженні, атрибуції, диджиталізації, промоції і оцифруванні у форматі вебкаталогу і формуванні 3D-моделей найбільших знакових артефактів найдавнішої частини фонду писанок МЕХП.

Об’єкт дослідження — писанки з колекції НТШ, відібрані за територіальним принципом у контексті етнографічних регіонів.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: писанка, грантовий проєкт Українського культурного фонду, фонд писанок МЕХП ІН НАНУ, музей НТШ, 3D-моделі писанок, вебкаталог, методологія проєкту, критерії відбору пам’яток, найдавніше і найбільше зібрання писанок.

Надійшла 30.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Вітовец Ульріке. Інвентаризація і оцифровування музейної культурної спадщини на прикладі землі Нижня Австрія. Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8—10 жовтня 2006 р. в м. Чернівці. Львів: вид-во ВНТЛ-Класика, 2008. С. 82.
  • 2. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка. З нагоди 50-ліття його заснування (1873—1923). Львів: друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка, 1923. С. 9.
  • 3. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2005. С. 10.
  • 4. Кордуба М. Писанки на Галицькій Волині. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. С. 3.
  • 5. Гургула І. Писанки. Українська загальна енциклопедія. Під редакцією І. Раковського. Том 3. Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа. С. 480—481.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »