« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1295—1307

УДК 745/749:061:069.4/5+398.332.12(045)(477.8)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/

КОЛЕКЦІЯ ПИСАНОК У ЗБІРЦІ МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТИВА ІМЕНІ Т. ШЕВЧЕНКА: ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ТА РЕГІОНАЛЬНЕ РІЗНОМАНІТТЯ

ТЕСЛЮК Валентина

  1. ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-4943-1175
  2. завідувачка сектору фондів,
  3. провідна зберігачка фонду «Писанка»,
  4. Музей етнографії та художного промислу,
  5. Інститут народознавства НАН України
  6. Контакти: e-mail: valentyna_teslyuk@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — проаналізувати історію формування колекції писанок Музею Наукового товариства імені Т. Шевченка (далі — Музею НТШ), оцінити роль української інтелігенції в розвитку та регіональному різноманітті цієї колекції. Хронологічні межі дослідження: 1900-ті роки — 1940 рік. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні низки методів музеєзнавчих та історичних досліджень, зокрема хронологічного методу, принципах історизму, документ-аналізу і систематизації. Головною джерельною базою є інвентарні книги Музею НТШ, а також Хроніки НТШ, наукові праці з досліджень історії формування збірки Музею НТШ.

У статті наголошено на провідній ролі української громадськості у формуванні колекції писанок. Вперше висвітлено конкретний внесок українських вчених, дослідників, громадських діячів, учителів, священників, учнів гімназій, інших дарувальників у поповненні музейної колекції. Виокремлено два етапи формування колекції (від 1900-х років до Першої світової війни та міжвоєнний), які, окрім хронологічних меж, відрізняються між собою рівнем залученості української громадськості до збирання та передавання писанок до Музею та регіональним різноманіттям.

Ключові слова: Музей НТШ, писанка, колекція, інвентарні книги НТШ, відозва, дарувальники.

Надійшла 23.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Гембарович М.Т., Гургула І.В., Івасюта М.К. З історії Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. 1959. Вип. 4. С. 3—12.
  • 2. Скрипник Г. З історії етнографічних експозицій України. Народна творчість та етнографія. 1979. № 4. С. 87—92.
  • 3. Гонтар Т. Етнографічні колекції Музею НТШ. З історії Наукового товариства імені Т. Шевченка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці секції етнографії та фольклористики. Т. ССХХІІ. 1992. С. 417—427.
  • 4. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому Товаристві ім. Шевченка. Львів, 2000. 208 с.
  • 5. Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2012. № 4 (106). С. 758—774.
  • 6. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка. (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 7. Хроніка НТШ. 1909. Ч. 39.
  • 8. Хроніка НТШ. 1910. Ч. 47.
  • 9. Справозданє з музея за час від 1 жовтня до 31 грудня 1912 р. Хроніка НТШ. 1912. Ч. 52.
  • 10. Справозданє за 1912 рік. Хроніка НТШ. 1913. Ч. 53. Вип. І.
  • 11. Справозданє за місяці: січень-цвітень. Хроніка НТШ. 1913. Ч. 54. Вип. ІІ.
  • 12. Справозданє з музея місяці май-серпень 1913. Хроніка НТШ. 1913. Ч. 55.
  • 13. Хроніка НТШ. 1930. Ч. 69—70.
  • 14. Інвентарна книга Музею НТШ № ІІ. №№ 6044—8864, 13220—13229, 13265—13305, 13310, 13654—13662, 14172—14191, 15952—15953, 15963, 15966—15989, 16188, 16217—16231.
  • 15. Інвентарна книга Музею НТШ № ІІІ. №№ 17134—17136, 17142—17147, 17177—17199, 17201—17218, 17233—17237, 17239—17251, 17945—17963, 17968—17989, 18007—18020, 18116—18210, 18224, 18250—18263, 18275—18278, 18787—18792, 18794—18800, 18804— 18814, 18818—18840, 18842—18866, 18903.
  • 16. Інвентарна книга Музею НТШ № IV. №№ 18990, 19016—19026, 19061, 19070, 19071, 19143—19145, 19278, 19331, 19332, 19342—19349, 19434—19442, 19473—19476, 20069, 20192, 20193, 20196, 20197, 20199, 20202—20204, 20228—20232, 20236—20250, 20259, 20260, 20262—20264, 20266, 20273, 20274, 20300, 20310.
  • 17. Інвентарна книга Музею НТШ № V. №№ 20519, 20600—20604, 20661, 21036, 21156, 21273, 21302, 21311—21319, 21323, 21329, 21330, 21375—21377, 21379—21383, 21387—21390, 21394—21406, 21435, 21440, 21476, 21487—21498, 21607, 21621—21628, 21784, 21909—21914, 21947, 22101, 22037—22071, 22093.
  • 18. Інвентарна книга Музею НТШ № VI. №№ 22758, 22766, 22798—22800, 22805—22807, 22951, 23042, 23486, 23712—23715, 23722, 23723, 23807, 23867.
  • 19. Інвентарна книга Музею НТШ № VII. №№ 24210, 24264, 24452, 24455, 24456, 24570, 24571, 24620, 24687, 24841, 25050, 25051, 25346—25354, 25944— 25946.
  • 20. Інвентарна книга Музею НТШ № VIII. №№ 26277, 26278, 26336—26343, 26354—26358, 26367, 26368, 26371—26373, 26386, 26446—26448, 26603, 26604, 27352—27356, 27431, 27456—27458.
  • 21. Інвентарна книга Музею НТШ № IX. №№ 27475, 27478, 27567, 27603, 28322, 28702, 28703, 28907—28909, 28911—28923, 28928, 28929, 29024.
  • 22. Інвентарна книга Музею НТШ № X. №№ 29365, 29699, 29733, 29805, 29822, 29883, 30033, 30056, 30132, 30230, 30231, 30238, 30259, 30265, 30301, 30302, 30336, 30339, 30359, 30364—30367, 30398, 30470, 30496, 30510, 30511.
  • 23. Інвентарна книга Музею НТШ № XI. №№ 30601, 30695, 30717, 30877, 30878, 31092, 31334, 31348, 31350, 31359.
  • 24. Статут Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Кн. 4. Львів, 1898. С. 5—12.
  • 25. Івашків Г. Основні етапи формування збірки народної кераміки в Музеї етнографії та художнього промислу. Український Керамологічний Журнал. 2003. № 2—4. С. 44—59.
  • 26. Стрільчук В. Поручник УГА Павло Дубас — творець історії брідської землі. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 2012. Ч. 12. URL: https://www.ji.lviv.ua/n69texts/Strilchuk_Poruchnyk_Dubas.htm (дата звер­нення: 20.10.2024).
  • 27. Гребеняк В. Музей Наукового Товариства імені Шевченка в 1913-тім році. Діло. 1914. 20 (7) лютого. Ч. 38.
  • 28. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Зреда­гував Михайло Г. Марунчак. Ню Йорк — Торонто — Вінніпег, 1978. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14565/file.pdf (дата звернення: 20.10.2024).
  • 29. Гургула І. Писанки східньої Галичини й Буковини в збірці Національного Музею у Львові. Матеріали до етнології й антропології. Львів, 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 131—152.
  • 30. Девда А. Сава Никифоряк. Рожнів. Сайт чудового села. 23 березня 2018. URL: https://rozhniv.if.ua/index.php/vidomi-rozhnivchanu/202-sava-nykyforiak (дата звернення: 20.10.2024).
  • 31. Енциклопедія українознавства: в 11 тт. Гол. ред. В. Кубійович. Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові. Перевидання в Україні. Т. 2. Львів, 1993.
  • 32. Інвентарна книга Музею НТШ. № XII. С. 194—195.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »