« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1318—1337

УДК [94(477.83/.86=112.2)”17/19″:314.15](093.2)

DOI https://doi.org/10.15407/

ГАЛИЦЬКІ НІМЦІ: ІСТОРІЯ І ПАМ’ЯТЬ

ЧОРНІЙ Петро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4521-9597
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: p.chorniy@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — з’ясувати, коли та за яких обставин німці потрапили до Галичини. Головна увага приділена їхнім міграційним процесам з часу входження цього краю до імперії Габсбургів після першого поділу Речі Посполитої 1772 року. Висвітлено, як їм вдавалося зберегти свою ідентичність та культурну окремішність впродовж багатьох поколінь; з’ясовано особливості громадського урядування німецьких релігійних спільнот впродовж кінця ХІХ — першої половини ХХ століття, їхні традиції і практики мережевої комунікації та інституційного управління в межах Галичини та держав, до яких цей край належав впродовж окресленого часу — Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі. Досліджено процес переселення галицьких німців у Третій Рейх на початку Другої світової війни впродовж осені-зими 1939 — першої половини 1940 року.

Джерельною основою дослідження є матеріали українських архівів — Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Державного архіву Львівської області, Державного архіву Івано-Франківської області та польського Архіву нових актів у Варшаві.

Методи дослідження — науково-дослідницький діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. Для верифікації залученої інформації застосовано порівняльний метод, проведено контент-аналіз та дискурс-аналіз. У процесі поєднання і узгодження архівних матеріалів та історіографічної інформації застосовано метод комплексного аналізу. 

Ключові слова: Галичина, галицькі німці, Німецький шкільний союз, Німецький народний союз, Спілка німців-християн Галичини, товариство «Frohsinn», Німецький народний університет, Теодор Цьоклер, «Heim ins Reich».

Надійшла 31.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. Переклад з польської Івана Сварника; науковий коментар Мирона Капраля. Львів: Центр Європи, 2002. 602 с.
  • 2. Ісаєвич Я. Вступ до теми. Німецькі поселення в середньовічній Західній Україні. Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Матеріали. Доповіді та повідомлення. Львів, 1996. С. 32.
  • 3. Німці на Україні (Редакційний матеріал). Енциклопедія Українознавства. Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. Львів, 1996. Т. 5. С. 1768—1774.
  • 4. Ягніщак В. Німецький слід в культурі містечок Галичини (на прикладі містечка Журавна). Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Матеріали. Доповіді та повідомлення. Львів: Манускрипт, 1996. С. 139—141.
  • 5. Драк М. Німецьке населення Східної Галичини: розселення та зміни кількісного складу (1772—1857). Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Матеріали. Доповіді та повідомлення. Львів: Манускрипт, 1996. С. 58—67.
  • 6. Штойко П. Географія німецьких колоній у Галичині кінця XVIII — початку ХХ ст. Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Матеріали. Доповіді та повідомлення. Львів: Манускрипт, 1996. С. 68—74.
  • 7. Грабовецький В. Історія Коломиї з найдавніших часів до початку ХХ ст. Коломия: Вік, 1996. Ч. І. 176 с.
  • 8. Монолатій І. Австрійська колонізаторська політика в Галичині (кінець XVIII — середина XIX ст.). Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітницький часопис. 2004. № 10. С. 62—74.
  • 9. Archiwum Akt Nowych w Warszawie (далі — AAN w Warszawie). Urząd Województwa Lwowskiego (далі — UWL). Sygn. 1185/10. Sprawozdanie sytuacyjne za miesiąc luty 1931 r. 70 s.
  • 10. Дедекаєва Л. Закономірності розселення німецьких колоністів в Галичині і зміни у міжвоєнний період 1918—1939 років.Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Матеріали. Доповіді та повідомлення. Львів: Манускрипт, 1996. С. 292—295.
  • 11. Сіреджук П. Дочірнє розселення німців Східної Галичини (ХІХ — 30-ті рр. ХХ ст.). Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітницький часопис. 2004. № 10. С. 75—87.
  • 12. Сіреджук П. Німецька колонізація Прикарпаття. Німецькі поселення в Україні: історія та сьогодення. Київ; Миколаїв: Вид-во Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили, 2006. Вип. 1: Серія «Україна: історія і сучасність». С. 109—114.
  • 13. Krysiński A. Liczba i rozmieszczenie ludności polskiej na Kresach Wschodnich. Sprawy Narodowościowe. 1929. No 5. S. 618—640.
  • 14. Петришин Г., Олешко О. Містобудівельно-архітек­тур­ний аналіз німецьких колоній в Галичині.Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Матеріали. Доповіді та повідомлення. Львів: Манускрипт, 1996. С. 307—333.
  • 15. Сергійчук В. Етапи переселення німців в Україну. Німецькі поселення в Україні: історія та сьогодення. Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. Вип. 1: Серія «Україна: історія і сучасність». С. 43—66.
  • 16. Matelski D. Niemcy na kresach wschodnich Drugej Rzeczypospolitej. Studja z Dziejów Rosji i Europy Śroskowo-Wschodniej. 2003. T. XXXVIII. S. 247—278.
  • 17. Matelski D. Mniejszości narodowe w Polsce w świetle raportu Ministerstwa spraw wewnętrznych z lat 1928–1930. Sprawy Narodowościowe. Seria Nowa. 1996. T. V. Zesz. 2 (9). S. 165—202.
  • 18. Persowski F. Osady na prawie ruskim, polskim, niemiwckim i woіoskim w ziemi Lwowskiej. Lwуw, 1926. 107 s.
  • 19. Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАУ у м. Львові). Ф. 667 (Державний секретаріат освіти і віросповідань Західних областей УНР, м. Станіславів. 1918—1919 рр.). Оп. 2. Спр. 8. Арк. 1—2.
  • 20. ЦДІАУ у м. Львові. Ф. 667. Оп. 1. Спр. 84 (Німецька національна рада у Західній Україні). 2 арк.
  • 21. Полєк В., Ступарик Б. Сторінки українсько-німецьких історико-культурних взаємин. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. 142 с.
  • 22. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 667. Оп. 1. Спр. 15. 9 арк.
  • 23. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 667. Оп. 1. Спр. 85. 5 арк.
  • 24. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 667. Оп. 1. Спр. 5. 3 арк.
  • 25. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 667. Оп. 1. Мпр. 75. 9 арк.
  • 26. Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. 1924. № 79. Poz. 766. S. 784—789.
  • 27. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 179. Оп. 1. Спр. 55 (Розпорядження та інструкції про проведення шкільного плебісциту відносно введення в школах української мови навчання). Artykuі 11. 100 арк.
  • 28. Matelski D. Mniejszość niemiecka w II Rzeczypospolitej. «Życie i Myśl» — zeszyty przoblemowe. Opole; Poznań; Warszawa, 2002. Zesz. 13/6. S. 4—41.
  • 29. Державний архів Івано-Франківської області (далі — ДАІФО). Ф. 6. Оп. 1. Спр. 227. Переписка с органами полиции и Станиславским воеводским управлением об утверждении изменений уставов и состава правлений немецкого спортивного общества «Штурм», Союза немецких учителей Малопольши и «Немецкого народного союза» в г. Станиславе. 29 арк.
  • 30. Archiwum Akt Nowych w Warszawie (далі — AAN w Warszawie). Urząd Województwa Stanisławowskiego (далі — UWS), sygn. 1186/1. Sprawozdanie miesięczne z ruchu zawodowego i społeczno-politycznego na terenie pow. Stanisławowskiego za m. wrzesień 1923 r. 144 s.
  • 31. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 863 (Спілка німців-християн Галичини у м. Львові (Bundes der christlichen Deutschen in Galizien). Оп. 2. Спр. 7 (Статут союзу німецького друку в Галичині). 7 арк.
  • 32. Сіреджук П. Початкова освіта німців Східної Галичи­ни. Київська Старовина. 2004. № 5. С. 76—83.
  • 33. Matelski D. Niemcy w Polsce w XX wieku. Warszawa; Poznań, 1999. 464 s.
  • 34. Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО). Ф. 1. Оп. 58. Спр. 1473 (Проект організації німецьких шкіл, відомості обліку із зазначенням вчителів і кількості учнів, списки підручників тощо). 53 арк.
  • 35. AAN w Warszawie. Urząd Województwa Lwowskiego (далі — UWL), sygn. 1185/28. 238 s.
  • 36. ДАІФО. Ф. 69. Оп. 1. Спр. 503 (Переписка со Станиславским поветовым староством и постерунками госполиции Станиславского повета о деятельности немецких организаций в повете). 87 арк.
  • 37. AAN w Warszawie. UWL, sygn. 1185/12 (Sprawozdanie sytuacyjne za miesiąc luty 1932 r.). 214 s.
  • 38. ЦДІА України у м. Львові. Ф. 863. Оп. 2. Спр. 6 (Stattungen der akademischen Ortsgruppe des «Bundes des christlichen Deutschen in Galizien»). 5 акр.
  • 39. ДАІФО. Ф. 69. Оп. 1. Спр. 993 (Листки учета немецких организаций и обществ в Станиславском повете). 14 арк.
  • 40. ДАІФО. Ф. 6. Оп. 1. Спр. 365 (Циркулярные распоряжения Станиславского воеводского управления о взятии на учет жителей немецкой национальности и информации органов полиции о количестве немецких школ и персональном составе в повете). 23 арк.
  • 41. AAN w Warszawie. UWL, sygn. 1185/23 (Sprawozdanie sytuacyjne za lipiec 1936 r.). 238 s.
  • 42. ДАІФО. Ф. 6. Оп. 1. Спр. 156 (Переписка с органами полиции об утверждении и составе правления Станиславского отделения немецкого товарищества «Frohsinn»). 95 арк.
  • 43. ДАІФО. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 227 (Информационное письмо Министерства Внутренних Дел о деятельности Еврейских сионистических партий в Польше. 10 арк.
  • 44. ДАІФО. Ф. 287 (Приватна початкова євангельська школа ІІІ ступеня з німецькою мовою викладання у м. Станіславові, Станіславівського повіту Станіславівського воєводства). Оп. 1. Спр. 1 (Класний журнал за 1905/06 навчальний рік). 26 арк.
  • 45. AAN w Warszawie. UWL, sygn. 1185/12 (Sprawozdanie sytuacyjne za miesiąc luty 1932 r.). 214 s.
  • 46. AAN w Warszawie. UWL, sygn. 1185/20 (Sprawozdanie sytuacyjne za miesiąc marzec 1935 r.). 211 s.
  • 47. Сіреджук П. З історії торгівлі німців Східної Галичини. Київська старовина. 2005. № 2. С. 81—86.
  • 48. Steinlauf M.C. Mark Arnshteyn and Polish-Jewish Theater. The Jews of Poland between Two World Wars. Edited by Yisrael Gutman, Ezra Mendelsohn, Jehuda Reinharz, and Chone Shmeruk. Hanover, NH: Published for Brandeis University Press by University Press of New England, 1989. P. 399—411.
  • 49. Сіреджук П. Соціально-економічне становище і куль­турне життя німецької меншини Східної Галичини (20—30-і роки ХХ ст.). Тернопіль: Економічна думка, 2008. 752 с.
  • 50. Archiwum Główne Akt Dawnych. Księgi metrykalne gmin ewangelicko-augsburskiego I helweckiego wyznania 1764—1939. URL: http://www.agad.gov.pl/inwentarze/KEAH299xx.xml (останній перегляд: 25.04.2024).
  • 51. Grelewski S. Wyznania protestanckie i sekty religijne w Polsce wspуіczesnej. Lublin: Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1937. 851 s.
  • 52. ЦДІАУ у м. Львові. Ф. 863. Оп. 2. Спр. 1 (Статут спілки). 8 арк.
  • 53. Röskau-Rydel I. Życie społeczne i organizacyjne Niemców galicyjskich we Lwowie w okresie międzywojennym. Lwów. Miasto, społeczeństwo, kultura. Kraków, 2010. T. VII: Urzędy, urzędnicy, instytucje. S. 534—541.
  • 54. AAN w Warszawie. UWL, sygn. 1185/6 (Tygodnie sprawozdanie sytuacyjne za czas od 31 grudnia 1927 do 6 stycznia 1928 r.). 231 s.
  • 55. Паньків І. Громадські й суспільно-політичні відносини німецьких поселенців на Покутті (друга половина ХІХ — 30-ті роки ХХ століття). Екологічні проблеми Прикарпаття: матеріали науково-теоретичної кон­ференції (м. Івано-Франківськ, 19 грудня 2005). Івано-Франківськ, 2005. С. 89—95.
  • 56. Дейвіс Н. Європа. Історія. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. 1464 c.
  • 57. Черчілль В. Спогади про Другу світову війну. Пер. з англ. П. Таращука. Київ: Вид-во Жупанського, 2018. Т. 1. 496 с.
  • 58. ДАІФО. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 534 (Сведение МВД о наличии украинских буржуазно-националистических и еврейских сионистских партий на территории Польши; о работе III конгресса национальных меньшинств Европы, состоявшегося в Женеве 22—24 августа 1927 года). 34 арк.
  • 59. Пеленський З. Національні меншости в Женеві. Діло. 17 березня. 1929. Ч. 59. С. 1—2.
  • 60. Пацула Й. Історичні передумови, політичні стимули та морально-соціальні наслідки масового переселення волинських німців до їх історичної батьківщини на початку Другої світової війни. Німецькі колонії в Галичині. Історія — Архітектура — Культура. Ма­те­ріали. Доповіді та повідомлення. Львів: Манускрипт, 1996. С. 196—203
  • 61. AAN w Warszawie. UWL, sygn. 1185/15 (Sprawozdanie sytuacyjne za miesiąc styczeń 1933 r.). 365 s.
  • 62. Трубайчук А.Ф. Німецько-радянський договір про дружбу і кордон 1939. Українська дипломатична енциклопедія: у 2-х т. Київ: Знання України, 2004. Т. 2. 812 с.
  • 63. Мєшков Д. Німці України під час Другої світової війни. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Heim_ins_Reich
  • 64. Heim ins Reich. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Heim_ins_Reich
  • 65. Серпень О. Розповідають галицькі німці: історичні документи, спогади свідків, наукові статті. 20 історій. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 194 c.
  • 66. Панчук М., Ковальчук О., Чирко Б. Німецькі поселення в Україні: історія та сьогодення. Київ; Миколаїв: Вид-во Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили, 2006. Вип. 1 Серія «Україна: історія і сучасність». С. 320—323.
  • 67.  Васильчук В. Українські німці (50—80-ті роки ХХ ст.). Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітницький часопис. 2006/2007. № 12/13. С. 156—160.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »