« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1659—1666

УДК 75.072.2/.3.03.047(477.75):304.4-047.52″20″:008(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.06.1659

КРИМСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ В.А. ОВСІЙЧУКА. МИСТЕЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ: ІСТОРІЯ ОДНОГО ЛИСТА

КОРОЛЬ Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6763-4938
  • завідувачка, кандидатка мистецтвознавства,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: artso@ukr.net

Анотація. Про художню творчість Володимира Овсійчука є небагато відомостей навіть суто хронологічно­біографічних, не кажучи вже про спроби аналізу — як із точки зору лише формальної, так і з погляду символічного значення творів. Як я спробую показати у статті, така перспектива існує, чим більше ми будемо заглиблюватися у матеріал та вивчати контекст і встановлювати інтелектуальні зв’язки з епохою, в якій жив і працював митець та дослідник.

Об’єктом аналізу є художні твори В.А. Овсійчука на тему кримського пейзажу та лист, в якому описуються обставини експонування цих творів та за допомогою евфемізмів розкривається їхнє значення для представників кримськотатарського народу, депортованих совєцькою владою зі своєї батьківщини у далекий Узбекистан.

Предметом, тобто, аргументом дослідження є твердження про взаємозв’язок художнього твору з пам’яттю й ідентичністю та ті важливі епістемологічні зміни, які виникають у результаті взаємодії людини, її мислення (спогадів, пам’яті, самого процесу пригадування) із мистецьким твором.

Методологічною основою інструментарію аналізу є деколоніальний підхід, який підриває підпорядкованість між совєцькою імперією і колонізованими народами через впровадження ціннісної складової — мистецтва. У процесі вироблення мистецтва з’являються вартості, їх сприйняття, володіння ними є актом символічним. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: кримський пейзаж, деколонізація, Володимир Овсійчук.

Надійшла 17.12.2024

Список використаних джерел

  • 1. Саїд Е. Орієнталізм. Київ, 2001.
  • 2. Kastrissios Helena. Modern Art and Decolonisation: Art as a Decolonial Weapon (May 30, 2023). URL: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4463135
  • 3. Котляр О. «Імперія здохла». Як сучасне українське мистецтво робить видимим російський колоніалізм. URL: https://life.nv.ua/ukr/art/yak-suchasne-ukrajinske-mistectvo-robit-vidimim-rosiyskiy-kolonializm-doslidzhennya-istorika-50413855.html (дата звернення: 16.12.2024).
  • 4. Ларсен Ніл. Жаргон деколоніальності. URL: https://commons.com.ua/uk/zhargon-dekolonialnosti/#footnote-9 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 5. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 3. Спр. 430. Особова справа В.А. Овсійчука (Витяг з Трудової книжки). С. 133—134.
  • 6. Спалах українського шістдесятництва у книжці Радомира Мокрика «Бунт проти імперії». URL: https://chytomo.com/spalakh-ukrainskoho-shistdesiatnytstva-u-knyzhtsi-radomyra-mokryka-bunt-proty-imperii/ (дата звернення: 16.12.2024).
  • 7. В.А. Овсійчук. До 90-річчя від дня народження. Ін­терв’ю О. Сом-Сердюкової. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apmpmn_2014_6_39.pdf (дата звернення: 15.12.2024).
  • 8. Нагаєвська Олена Варнавівна. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України; НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/article-70843 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 9. Боданінський Усеїн Абдурефійович. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D1%81%D0%B5%D1%97%D0%BD_%D0%90%D0%B1%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%84%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (дата звернення: 16.12.2024).
  • 10. Бахчисарай. Путеводитель. Авт. Нагаевская Е.В. Симферополь, 1968.
  • 11. Яців Р. Малярська творчість Володимира Овсійчука. Народознавчі зошити. 2004. № 3—4 (57—58). С. 291—292.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »