« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 61—70

УДК 94(477)”18/19″:821.161.2-94

DOI https://doi.org/10.15407/

ПОДОРОЖІ ГАЛИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ НАДДНІПРЯНЩИНОЮ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст.: СПОДІВАННЯ І РЕАЛЬНІСТЬ

БАРАН Зоя

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9685-3953
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра світової історії модерного часу,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: zoja_baran@ukr.net

Анотація. Осмисленню минулого свого краю сприяють не тільки фактографічні знання, але й особистий «дотик» до нього, зокрема крізь пізнання історичних пам’яток. Мандрівки Україною відіграють важливу роль у формуванні національної свідомості українців, збереженні історичної пам’яті.

Мета статті — на основі спогадів відомих українців Галичини про свої подорожі на Велику Україну виявити, наскільки уявний образ Наддніпрянщини співвідносився з реальністю. Джерельну базу наукової розвідки склали спогади українських громадських і політичних діячів: О. Барвінського, Є. Олесницького, К. Трильовського, О. Назарука, О. Федак, Т. Окуневського, І. Кедрина-Рудницького, К. Левицького, Є. Чикаленка, О. Лисенка. Встановлено, що, незважаючи на активізацію відвідин Наддніпрянщини на початку ХХ ст., ці подорожі все ще залишалися поодинокими. На заваді стояли як численні свідомі паспортні перешкоди з боку російської адміністрації, так і відсутність у широкого загалу потреби таких мандрівок. Проте, головним мотивом подорожі для галицьких інтелектуалів була, все ж, соборницька ідея. Ці виїзди, попри захоплення просторами, величчю та пам’ятками Києва, в більшості закінчувалися розчаруванням для галичан, які в уяві мали сформований дещо інший, можливо ідеальний образ Великої України.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді.

Ключові слова: Україна, Галичина, соборність, культура, О. Барвінський, Є. Олесницький, К. Трильовський, О. Назарук, О. Федак, Т. Окуневський, І. Кедрин-Рудницький.

Надійшла 8.02.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Мисак Н. Мандрівки галицької молоді наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.: організація, характер, маршрути, вплив на формування особистості гімназистів і студентів. Galicja. Studia i materiały. 2020. № 6. S. 238—273.
  • 2.         Свищ О. Краєзнавчі дослідження Івана Крип’якевича. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2012—2013. Випуск 13—14. C. 176—186.
  • 3.         Петранівський В., Рутинський М. Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. Випуск 2 (12). С. 48—54.
  • 4.         Луцький Я., Луцький В. Туристично-краєзнавча діяльність товариства «Чорногора». Краєзнавець Прикарпаття. 2007. Ч. 7. С. 62—65.
  • 5.         Барвінський О. Спомини з мого життя. Частина пер ша та друга. Нью-Йорк; Київ: Смолоскип, 2004.
  • 6.         Олесницький Є. Спогади з мого життя. Львів: Медицина і право, 2011.
  • 7.         Трильовський К. З мого життя. Канадський Інститут українських студій. Київ; Едмонтон; Торонто: Видавництво ТАКСОН, 1999.
  • 8.         Назарук О. Київ і значіннє традиції. Чікаґо: Січова друкарня, 1926. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7746/file.pdf
  • 9.         Федак (Шепарович) О. «Подорож до Росії і на Ук раїну». Спогади. Машинопис, 1965. Приватний архів Зої Баран.
  • 10.       Кедрин І. Життя, події, люди. Спомини і коментарі. Ню Йорк: Видавнича кооператива Червона калина, 1976.
  • 11.       Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців. 1848—1914. На підставі споминів. Львів: накладом власним з друкарні оо. Василіян у Жовкві, 1926.
  • 12.       Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917). Київ: Темпора, 2011.
  • 13.       Лисенко О. М.В. Лисенко. Спогади сина. Вид. 4-те, перероблене і доповнене. Київ: Мистецтво, 1966.
  • 14.       Коляда І. Роль української інтелігенції в формуванні української модерної нації. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. Київ, 2004. Вип. 8. С. 212—218.
  • 15.       Скорич Л., Виздрик В. Суспільно-політичні взаємини між національними силами Східної Галичини та Наддніпрянщини в 1917—1918 роках. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 2009. Вип. 18. С. 300—306.
  • 16.       Горбань Т. Наддніпрянщина-Галичина: проблема національного єднання в ідейно-політичному дискурсі початку XX ст. Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки. 2012. Вип. 63 (№ 8). С. 34—39.
  • 17.       Вівсяна І. Галичина і Наддніпрянщина: «Діалог культур» у першій чверті ХХ ст. Історико-політичні студії. 2014. № 2. С. 19—24. URL: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c7a49865-c436-4fa1-921f-4d66715d8291/content (Дата звернення: 28.11.2024).
  • 18.       Дорошенко В. Взаємини Наддніпрянщини з Наддністрянщиною. Альманах «Нового часу» («Календар для всіх») на рік 1938. Ред. М. Струтинський. Львів: Видання Івана Тиктора, 1937. С. 37—46.
  • 19.       Кедрин І. У горнилі революції. Золоті роковини. До 50-річчя Великої Української Національної Революції та відновлення Української Державности. 1917—1967. Календар-альманах Українського Народного Союзу на 1967 рік. Джерзі Ситі; Ню-Йорк: Видавництво «Свобода», 1967. С. 97—106.
  • 20.       Мудрий М. Про нестачу і надлишок історичної пам’яті. Zaxid.net. 15.12.2011. URL: https://zaxid.net/pro_nestachu_i_nadlishok_istorichnoyi_pamyati_n1243538 (Дата звернення: 28.11.2024).
  • 21.       Яковлєв Ю. «Дружину мою взяв я собі з Києва». До історії соборницьких шлюбів у Галичині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Збруч 15.02.2024. URL: https://zbruc.eu/node/117717 (Дата звернення: 28.11.2024).
  • 22.       Окуневський Т. Автобіографія. Альманах «Нового часу» («Календар для всіх») на рік 1938. Ред. М. Струтинський. Львів: Видання Івана Тиктора, 1937. С. 114—118.
  • 23.       Яшан В. Д-р Теофіль Окуневський. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Український архів. Т. ХХХІІІ. Ред. Г.Марунчак. Ню-Йорк; Торонто; Вінніпег, 1978. С. 577—584.
  • 24.       Будз М. Піаністка Ольга Окуневська (до 130-річчя від дня народження). Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2005. Вип. 8. С. 58—62
  • 25.       Асадчева Т. Київ у житті і творчості Михайла Врубеля. Вечірній Київ. 17.03.2021. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/50668/) (Дата звернення: 04.12.2024).
  • 26.       Коляда І. «Свято української інтелігенції» — відкриття пам’ятника І. Котляревському у Полтаві 30—31 серпня 1903 р. Український історичний збірник, 2008. Вип. 11. С. 140—151.
  • 27.       Ефремов С. Торжество украинской песни. Кіевская Старина. Кіев, 1904. Т. 84. С. 141—154.
  • 28.       Андрієвський В. Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842—1942. Львів: Українське видавництво, 1942. URL: http://histpol.pl.ua/ru/biblioteka/tematicheskie-podborki/natsionalno-osvoboditelnoe-dvizhenie?id=12054 (Дата звернення: 28.11.2024).
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »