« 2026. № 1 (187)

Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 48—58

УДК 75.041.5.021.32(=162.1):929-056.87(477.83/.86)”17/18″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.01.048

Дата першого надходження статті до видання 5.01.2026

Дата прийняття статті до друку після рецензування 16.01.2026

Дата публікації (оприлюднення)

ПОРТРЕТ МИКОЛИ ВАСИЛЯ ПОТОЦЬКОГО У ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ ҐЛОҐОВСЬКОГО. До 100-ліття від Дня Народження Бориса Возницького

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директорка Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Микола Василь Потоцький — знакова постать XVIII ст. Він вкладав великі кошти у будівництво храмів, монастирів і громадських будівель. Багато з них збереглося до наших днів і є окрасою міст і містечок України. Упродовж багатьох років він співпрацював із відомими архітекторами, скульпторами і живописцями. В 2005 р. у Львові вийшла книжка Бориса Возницького «Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель», яка активізувала питання вивчення місця і ролі М.В. Потоцького в історії культури. В ній окрему увагу приділено портретам історичної особистості, серед яких виділяється вперше репродукована маловідома акварель 1834 р. Юрія Ґлоґовського, що свідчить про актуальність вибраної теми. Мета публікації полягає у розкритті дослідження портрету М.В. Потоцького з костелу Божого Тіла оо. домініканців у Львові, здійсненого Ю. Ґлоґовським з метою відтворення давнього одягу шляхти, появи акварелі, яка виступає вагомим документом у вивченні пам’ятки. Проведене дослідження свідчить про те, що художник був добре обізнаний із багатьма іншими портретними зображеннями М.В. Потоцького. Давність портрету, який постав у Львові, його виконання з натури, участь у його появі портретованого стали визначальними у виборі Ю. Ґлоґовським об’єкту творчості. Акварель Ю. Ґлоґовського є прикладом великої кропіткої праці у напрямі вивчення і популяризації живописного полотна, а також спонукає до переосмислення наявної про нього нині інформації.

Ключові слова: Микола Василь Потоцький, Юрій Ґлоґовський, живописний портрет, акварель, вивчення, популяризація.

Список використаних джерел

  • 1. Возницький Б. Микола Потоцький староста канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005. 159 с.: іл.
  • 2. Крвавич Д.П., Стельмащук Г.Г. Український народний одяг XVII — початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського. Київ: Наукова думка, 1988. 272 с.: іл.
  •   3.       Błachowski A. Ubiór i krajobraz kuturowy Polski i Ukrainy Zachodniej w ikonografii J. Głogowskiego i K.W.Kielisińskiego. Toruń: Konińska Drukarnia Dziełowa, 2011. 400 s.: il.
  • 4. Хомин І. Портрети польських та з Польщею по-в’язаних осіб у Львівській національній галереї мис-тецтв імені Б.Г. Возницького: каталог збірки. Краків, 2023. Т. ІІ: К—П. Під ред. Єжи Т. Петруса. 351 с.: іл.
  • 5. Богданов С. Портрет: каталог. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 488 с.: іл.
  •   6.       Aftanazy R. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1991. T. VIIIa: dawne województwo Ruskie: ziemia Przemyska i Sanocka. Pod red. A.J. Baranowskiego. 429 s.
  •   7.       Łobeski~F. Opisy obrazów znajdujących się w kościołach miasta Lwowa: cerkiew ś. Onufrego i monaster OO. Bazylianów na żołkiewskiem przedmieściu. Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. Lwów, 1854. №~27.  S. 106—108; № 28. S. 111; № 29. S. 115—116; № 30. S. 119.
  • 8. Вистава сучасного малярства Галицької України. Упоряд., автор вступ. статті Микола Голубець. Львів, 1919. 14 с.
  • 9. Barącz B. Wiadomość o malarzach Bazylijańskich. Przegląd Bibliograficzno-Archeologiczny. Warszawa, 1882. T. III. № 3/4. S. 106—118.
  • 10. Ив. Н. Wiadomość o malarzach bazylijańskich. Podał ks. Sadok Barącz (Przegląd bibliograficzno-archeologiczny, 1882 № 3, 4). Кіевская старина. Кіевъ, 1882. № 5: май. C. 323—324. Рубр.: Библіографія.
  • 11. Білецький П.О. Портрет. Історія українського мис-тецтва: у 6 т. Київ, 1968. Т. 3: Мистецтво другої половини XVII—XVIII століття. С. 240—283.
  • 12. Голубець М. Малярі-Василіяни на тлі західно-укра-їнського церковного малярства XVIII в. Записки Чина св. Василія Великого. Львів, 1930. Т. ІІІ. Вип. 3/4. С. 447—466.
  • 13. Площаньскій В.М. Бучачъ: изъ матеріаловъ, остав-шихъ по бл. п. о. Мод. Гнатевичу Ч. св. В. В. Слово. Львфвъ, 1865. Чис. 65. С. 1—2; Чис. 66. С. 1—3; Чис. 67. С. 1—3; Чис. 68. С. 1—2; Чис. 69. С. 1—2; Чис. 70. С. 1—2; Чис. 71. С. 1—2; Чис. 72. С. 1—2; Чис. 73. С. 1—3; Чис. 74. С. 1—3; Чис. 75. С. 1—2.
  • 14. Білецький П. Український портретний живопис XVII—XVIII ст.: проблеми становлення і роз-вит-ку. Київ: Мистецтво, 1969. 318 с.: іл.
  • 15.          Rastawiecki E. Słownik malarzów polskich tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających: w 3 t. Warszawa: W drukarni S. Orgelbranda, 1857. T. III. 536 s.
  • 16. Gębarowicz M. Portret XVI—XVIII wieku we Lwowie. Wrocław; Warszawa; Kraków: Wydawnictwo Polskiej akademii nauk, 1969. 142 s.: 85 il.
  •       17. Жолтовський П.М. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. 326 c.
  • 18.          Siemieński L. Mikołaj Potocki starosta kaniowski. Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1860. № 24. S. 205—207: il.; № 26. S. 226—227.
  • 19. Нетудихаткін І.А. Український ктиторський портрет другої половини XVI—XVIII століть: інформаційний потенціал історичного джерела: ди-сер-тація на здобуття наукового ступеня канди-дата історичних наук: спеціальність 07.00.06 «Іс-торіографія, джерелознавство та спеціальні істо-ричні дисципліни». Київський національний універ-ситет імені Тараса Шевченка. Київ, 2010. 266 с.: іл.
  • 20. Амвросій, архимандрит [Лотоцький А.]. Сказаніе исто-рическое о Почаевской Успенской Лаврѣ: изда-ніе третье. Почаев: Типография Почаево-Успенской Лавры, 1886. 313, VI c.: ил.
  • 21. Голицынъ Н.С. Почаевская Успенская Лавра въ концѣ іюля 1855 года. Кіевская старина. Кіевъ, 1882. № 6: июнь. С. 365—380.
  • 22.          Lipiński~T. Wiadomości historyczno-numizmatyczne o koronacyach obrazów Matki Boskiéj w dawnéj Polsce. Warszawa: Drukiem Stanisława Strąbskiego, 1850. 36 s.: IV tab.
  • 23. Хойнацкий А.Ө. Почаевская Успенская Лавра: историческое описание. Почаевъ: Типографія Почаевской Лавры, 1897. 524 с.: ил.
  • 24. Hornung Z. Jan de Witte architekt kościoła dominikanów we Lwowie. Warszawa: Zakład poligraficzny P. Włodarskiego, 1995. 303 s.: il.
  • 25. Wilczek M. Hasło Słowa Bozego […]. Lwów: W Drukarni Brackiej~SSS. Troycy, [1754]. [418~f.].
  • 26.       Łobeski F. Opisy obrazów znajdujących się w kościołach miasta Lwowa: kościół parafialny pod tytułem Bożego Ciała przy klasztorze XX. Dominikanów. Dodatek tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. Lwów, 1852. № 34. S. 134—135; № 35. S. 138—139; № 36. S. 142—143; № 37. S. 146—147; № 38. S. 151—152; № 39. S. 154—156; № 40. S. 159—160; № 41. S. 163—164; № 43. S. 171; № 45. S. 178—179; № 46. S. 183—184.
  • 27.       Kunasiewicz S. Przewodnik po kościele Bożego Ciała oo. dominikanów we Lwowie: (ustęp z «Przechadzek archeologicznych po Lwowie»). Lwów: I Związkowa Drukarnia, 1876. 114 s.
  • 28.       Pokotycka B.R. Portrety Mikołaja Potockiego, starosty kaniowskiego. Biuletyn Historii Sztuki. Warszawa, 1995. № 3/4. S. 365–377: il.
  • 29. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. С. 109—178: Словник художників, що працювали на Ук-раїні в XIV—XVIII ст.
  • 30.       Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J.K. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów. Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. Kraków, 2012. T. I/20. Opracowali: A. Betlej, M. Biernat, M. Kurzej, J.K. Ostrowski. S. 171—308: il.
  • 31. Овсійчук В. Львівський портрет XVI—XVIII ст.: каталог виставки, лютий-березень 1965 р. Київ: Мистецтво, 1967. 69 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »