« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 450—459

УДК: 7.025.3:73

DOI https://doi.org/10.15407/10.15407/nz2026.02.450

  • Received: 01.03.2026
  • Accepted: 12.03.2026
  • Published: 27.04.2026

ДЕРЕВ’ЯНА ПОЛІХРОМОВАНА СКУЛЬПТУРА В ОПОРЯДЖЕННЮ ЦЕРКВИ СОБОРУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ В С. БАТЯТИЧІ: РЕСТАВРАЦІЙНА ДІАГНОСТИКА

САВЧИШИН Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-0914-979X
  • аспірант, Національний університет «Львівська
  • політехніка», кафедра архітектури та реставрації,
  • вул. Бандери, 12, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: one1257@gmail.com

Анотація. Розглянуто сакральну дерев’яну поліхромовану скульптуру другої половини XVIII ст. в опорядженні церкви Собору Пресвятої Богородиці в с. Батятичі (Львівщина). Скульптурна складова інтер’єру осмислена в історико-архітектурному та мистецькому контексті пам’ятки як складник цілісного ансамблю. Дослідження виконано з акцентом на реставраційну діагностику (фіксацію стану збережености) та окреслення завдань для комплексного збереження. Виклад побудовано за логікою від ансамблю — до фокусного об’єкта. Пластичний корпус інтер’єру (повнофіґурні постаті, янголи, путті/херувими, декоративна різьба) в межах вівтарних та іконостасних комплексів окреслено як цілісну систему. Мистецько-стилістичні, іконографічні, техніко-конструктивні та матеріально-технічні ознаки деталізовано на прикладi однієї скульптури з пари коліноприклонних янголів запрестольного вівтаря, обраної як репрезентативний об’єкт реставраційного опрацювання. Об’єкт дослідження: дерев’яна поліхромована скульптура др. пол. XVIII ст. в опорядженню церкви Собору Пресвятої Богородиці в с. Батятичі. Предмет дослiдження: мистецько-стилістичні, іконографічні та матеріально-технічні ознаки скульптури. Методи дослідження: натурне візуальне обстеження, інструментальна фіксація, механічне зондування, 3D-документування, аналіз лабораторних даних, мистецтвознавчий аналіз, стилістичний аналіз, іконографічний аналіз, візуально-порівняльний метод, узагальнення та синтез результатів.

Ключові слова: культурна спадщина; дерев’яна поліхромована скульптура; церква Собору Пресвятої Богородиці в с. Батятичі; реставрація; консервація.

Список використаних джерел

  • 1. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. Київ, 1968.
  • 2. Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. Львів, 1998.
  • 3. Лаба В. Історія села Батятичів від найдавніших часів до 1939 року. С. 121.
  • 4. Проєктна документація загальної реставрації церкви Собору Пресвятої Богородиці в с. Батятичі. 2015. Архів парафії.
  • 5. Паспортно-обліковий комплекс (паспорт об’єкта) церкви в с. Батятичі. 1976.
  • 6. Драґан М. Українські деревляні церкви. Львів, 1937.
  • 7. Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура. Львів, 2006.
  • 8. Пелех М. Стилістичні зміни в художньому вирішенні іконостасів XVI—XVIII століть Галичини після Замойського собору. Народознавчі зошити. 2022. С. 536—548. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2022. 04.536
  • 9. Жишкович В. Рельєфне різьблення та кругла скульптура у привівтарних відгородах церков Західної Ук­раїни другої половини XVII — середини XIX століття. Народознавчі зошити. 2024. Ч. 4 (178). С. 901—925. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024. 04.901
  • 10. Price R. The Acts of the Second Council of Nicaea (787): Translated with Notes and an Introduction. Liver­pool: Liverpool University Press, 2018. 2 vols. ISBN 9781786941275
  • 11. Возницький Б. Микола Потоцький, староста ка­нівський, та його митці: архітектор Бернард Меретин і скульптор Іван Георгій Пінзель. Львів, 2005.
  • 12. Марінкола М.Д., Каржер Л. Консервація середньовічної поліхромної дерев’яної скульптури: історія, теорія, практика (пер. з англ. вид.: The Conservation of Medieval Polychrome Wood Sculpture: History, Theory, Practice. Getty Conservation Institute, Los An­geles. © 2020 J. Paul Getty Trust). 2020.
  • 13. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Експертний висновок № 4 від 04. 08.2025 (об’єкт із церкви Собору Пресвятої Богородиці, с. Батятичі). Київ, 2025.
  • 14. Chen, L.Y. Stylistic, Compositional and Artistic Features of the Expression of Sacred Works of I.G. Pinzel in Buchach. International Journal of Conservation Science. 2022. Vol. 13. Issue 3. P. 921—936.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »