Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 355—364

УДК 638.1(477.8)”18/19″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.355

  • Received: 03.01.2026
  • Accepted: 21.01.2026
  • Published: 27.04.2026

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ВУЛИК ТЕОФІЛА ЦЄСЄЛЬСЬКОГО: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНЦІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ

МОВНА Уляна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9763-2455
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця, Інститут
  •  народознавства НАНУ, відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. На підставі аналізу літературних, архівних і статистичних джерел, музейних експонатів та польових етнографічних матеріалів вперше досліджуються основні віхи історії створення нової авторської моделі — слов’янського (галицького) вулика та ареалогію подальшого його поширення у селянських пасіках українців західних областей в останній третині XIX — на початку XX ст. Пролито світло на наукову поставу винахідника вуликів слов’ян Теофіла Цєсєльського, поява яких спричинила масовий перехід місцевого бджільництва на раціональні рейки розвитку. Зафіксовано як регіональну й локальну специфіку функціонування цих вуликів в сенсі їх типології та ареалогії на окресленій території, так і органічне включення обраного для вивчення явища в ширший територіальний контекст.

Об’єктом дослідження є слов’янський вулик авторства Теофіла Цєсєльського, а предметом — історія його створення та поширення в пасіках українців західних областей. У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: слов’янський вулик, Теофіл Цєсєльський, ареалогія, пасіка, раціональне бджільництво, регіональна специфіка, західні області України.

Список використаних джерел

  • 1. Боднарчук Л., Соломаха Т. Вулики. Історія створення та різні системи. Київ, 1998. С. 105—107.
  • 2. Gnerowicz J. Profesor Teofil Ciesielski — pszczelarz, działacz i uczony. Kalisz, 2016. 218 s.
  • 3. Мовна У. Теофіл Цєсєльський (1846—1916) як науковець та педагог. Педагогічна спадщина Львівщини: імена та долі: зб. історичних нарисів Львів: Свічадо, 2025. Кн. 1. С. 27—34.
  • 4. Przewodnik po Lwowie. Lwów, 1888. 162 s.
  • 5. Kobak J. Pszczelnictwo na Podolu Galicyjskim. Rocznik kólka naukowego Tarnopolskiego na rok 1893. Tarnopol, 1894. S. 160—174.
  • 6. Hollender A.J. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. Lwów, 1894. 164 s.
  • 7. Wiczkowski J. Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieście. Lwów, 1907. 623 s.
  • 8. Ciesielski Teofil. Encyklopedia pszczelarska. Warszawa, 1989. S. 29.
  • 9. Мовна У., Надрага М. Цєсєльський Теофіль. Encyclo­pedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Львів, 2014. Т. 2. С. 630—631.
  • 10. Марцінків І. Історія «славянського» вулика, котрого крім Галичини жаден славянин світа не вживає. Український Пасічник. Львів, 1937. Чис. 10. С. 183—184.
  • 11. Ciesielski T. Bartnictwo, czyli hodowla pszczół dla zys­ku, oparta na nauce i wielostronnem doświadczeniu. Lwów, 1901. T. 2: Gospodarka w pasiece. 360 s.
  • 12. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 413. 35 арк.
  • 13. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 424. 21 арк.
  • 14. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 434. 66 арк.
  • 15. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 435. 58 арк.
  • 16. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 448. 71 арк.
  • 17. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 455. 61 арк.
  • 18. Мовна У. Традиційне бджільництво українців: словник етнографічних термінів. Львів, 2015. 360 c.
  • 19. Falkowski J. Północno-wschodnie pogranicze Hucul­szczyz­ny. Lwów, 1938. 111 s.
  • 20. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. Lwów, 1935. 128 s.
  • 21. Про пасіку і бджільництво. Гуцульщина: лінгвістичні етюди. Відп. ред. Я. Закревська. Київ, 1991. 305 с.
  • 22. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 436. 123 арк.
  • 23. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 561. 19 арк.
  • 24. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 468. 43 арк.
  • 25. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 559. 67 арк.
  • 26. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 831. 63 арк.
  • 27. Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького. Інв. № АП 5919.
  • 28. Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ. Інв. № ЕП 39821.
  • 29. Зап. У. Мовна 1 вересня 2004 р. у м. Львові від Сидоровського Ярослава Андрійовича, 1934 р. н., уродженця с. Сокіл (колись — Желдець) Кам’янко-Бузького р-ну Львівської області.
  • 30. Дем’ян Г. Пасічництво. Фольклорні та етнографічні матеріали. 1982 р. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Ф. 207 (Г. Дем’яна). Спр. 98. 40 арк.
  • 31. Козубський Б. Крем’янецький повіт (на Волині). Українське Бджільництво. Київ, 1908. Чис. 5—6. С. 71—72.
  • 32. Чолій В. Вісти з пасік. Галичина, повіт Калуш, с. Небилів. Українське Пасічництво. Львів, 1926. Чис. 6. С. 67.
  • 33. Сов’як П. Бджільництво на Дрогобиччині. Бойки. Дрогобич, 1995. № 1. С. 59—61.
  • 34. Бібліотека Інституту народознавства (БІН). Інв. № 12956 (фото).
  • 35. Матеріали з обслідування колгоспу ім. Сталіна с. Кізлів Новомилятинського району Львівської області. 1950 р. (Землеробство, садівництво, бджільництво, особисте господарство та ін.). Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 1б. Спр. 68. 23 арк.
  • 36. Островський В. Вістки з пасік. Галичина, повіт Бережани, село Стриганці. Українське Пасічництво. Львів, 1926. Чис. 8. С. 83.
  • 37. Польові матеріали автора (Далі: ПМА—2016). 21 арк.
  • 38. Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ. Інв. № ЕП 39817, ЕП 39824.
  • 39. Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга пол. XIX — поч. XX ст.). Львів, 2006. С. 51 (фото).
  • 40. Український Пасічник. Львів, 1936. С. 66, 83 (фото).
  • 41. Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького. Інв. № АП 5919—5926.
  • 42. Мовна У., Тим’як О. Старійшина пасічників Косівщини. Гуцули і Гуцульщина. Косів, 2016. № 1. С. 66—67.
  • 43. Горбовий М. Як пасічникують на Гуцульщині та чого нам треба. Український Пасічник. Львів, 1930. Чис. 8. С. 188—189.
  • 44. Старчук І. Пасіка в с. Бабин (Косівщина). Життя і Знання. Львів, 1932. Чис. 7. C. 197—198.
  • 45. Драґан М. Українські деревляні церкви: генеза і розвій форм. Львів, 1937. Ч. 1. 159 с.
  • 46. Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького. Інв. № АП 7680, АП 7681.
  • 47. Województwo Tarnopolskie. Tarnopol, 1931. 452 s.
  • 48. Політична і економічна монографія Калуського повіту Станіславського воєводства. Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО). Ф. 2 cz. Оп. 1 cz. Спр. 1054. 42 арк.
  • 49. Український Пасічник. Львів, 1930. С. 269 (фото).
  • 50. Український Пасічник. Львів, 1938. С. 7, 9, 16, 27, 33, 51, 57, 112, 123, 147, 175, 195, 205, 219 (фото).
  • 51. Український Пасічник. Львів, 1936. С. 17, 66, 83, 123, 163, 166, 234 (фото).
  • 52. Український Пасічник. Львів, 1939. С. 17, 135, 148, 175 (фото).
  • 53. Український Пасічник. Львів, 1937. С. 72, 74, 111, 147, 205, 218 (фото).
  • 54. Український Пасічник. Львів, 1935. С. 223 (фото).
  • 55. Український Пасічник. Львів, 1932. С. 122, 157 (фото).
  • 56. Історико-етнографічний музей «Бойківщина» в Самборі. Інв. № Б-Н 15262. 57.       Львівський історичний музей (ЛІМ). Інв. № Д—179.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »