« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 355—364

УДК 638.1(477.8)”18/19″(091)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.355

  • Received: 03.01.2026
  • Accepted: 21.01.2026
  • Published: 27.04.2026

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ВУЛИК ТЕОФІЛА ЦЄСЄЛЬСЬКОГО: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНЦІВ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ

МОВНА Уляна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-9763-2455
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця, Інститут
  •  народознавства НАНУ, відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. На підставі аналізу літературних, архівних і статистичних джерел, музейних експонатів та польових етнографічних матеріалів вперше досліджуються основні віхи історії створення нової авторської моделі — слов’янського (галицького) вулика та ареалогію подальшого його поширення у селянських пасіках українців західних областей в останній третині XIX — на початку XX ст. Пролито світло на наукову поставу винахідника вуликів слов’ян Теофіла Цєсєльського, поява яких спричинила масовий перехід місцевого бджільництва на раціональні рейки розвитку. Зафіксовано як регіональну й локальну специфіку функціонування цих вуликів в сенсі їх типології та ареалогії на окресленій території, так і органічне включення обраного для вивчення явища в ширший територіальний контекст.

Об’єктом дослідження є слов’янський вулик авторства Теофіла Цєсєльського, а предметом — історія його створення та поширення в пасіках українців західних областей. У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: слов’янський вулик, Теофіл Цєсєльський, ареалогія, пасіка, раціональне бджільництво, регіональна специфіка, західні області України.

Список використаних джерел

  • 1. Боднарчук Л., Соломаха Т. Вулики. Історія створення та різні системи. Київ, 1998. С. 105—107.
  • 2. Gnerowicz J. Profesor Teofil Ciesielski — pszczelarz, działacz i uczony. Kalisz, 2016. 218 s.
  • 3. Мовна У. Теофіл Цєсєльський (1846—1916) як науковець та педагог. Педагогічна спадщина Львівщини: імена та долі: зб. історичних нарисів Львів: Свічадо, 2025. Кн. 1. С. 27—34.
  • 4. Przewodnik po Lwowie. Lwów, 1888. 162 s.
  • 5. Kobak J. Pszczelnictwo na Podolu Galicyjskim. Rocznik kólka naukowego Tarnopolskiego na rok 1893. Tarnopol, 1894. S. 160—174.
  • 6. Hollender A.J. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. Lwów, 1894. 164 s.
  • 7. Wiczkowski J. Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieście. Lwów, 1907. 623 s.
  • 8. Ciesielski Teofil. Encyklopedia pszczelarska. Warszawa, 1989. S. 29.
  • 9. Мовна У., Надрага М. Цєсєльський Теофіль. Encyclo­pedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Львів, 2014. Т. 2. С. 630—631.
  • 10. Марцінків І. Історія «славянського» вулика, котрого крім Галичини жаден славянин світа не вживає. Український Пасічник. Львів, 1937. Чис. 10. С. 183—184.
  • 11. Ciesielski T. Bartnictwo, czyli hodowla pszczół dla zys­ku, oparta na nauce i wielostronnem doświadczeniu. Lwów, 1901. T. 2: Gospodarka w pasiece. 360 s.
  • 12. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 413. 35 арк.
  • 13. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 424. 21 арк.
  • 14. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 434. 66 арк.
  • 15. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 435. 58 арк.
  • 16. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 448. 71 арк.
  • 17. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 455. 61 арк.
  • 18. Мовна У. Традиційне бджільництво українців: словник етнографічних термінів. Львів, 2015. 360 c.
  • 19. Falkowski J. Północno-wschodnie pogranicze Hucul­szczyz­ny. Lwów, 1938. 111 s.
  • 20. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. Lwów, 1935. 128 s.
  • 21. Про пасіку і бджільництво. Гуцульщина: лінгвістичні етюди. Відп. ред. Я. Закревська. Київ, 1991. 305 с.
  • 22. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 436. 123 арк.
  • 23. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 561. 19 арк.
  • 24. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 468. 43 арк.
  • 25. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 559. 67 арк.
  • 26. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 831. 63 арк.
  • 27. Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького. Інв. № АП 5919.
  • 28. Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ. Інв. № ЕП 39821.
  • 29. Зап. У. Мовна 1 вересня 2004 р. у м. Львові від Сидоровського Ярослава Андрійовича, 1934 р. н., уродженця с. Сокіл (колись — Желдець) Кам’янко-Бузького р-ну Львівської області.
  • 30. Дем’ян Г. Пасічництво. Фольклорні та етнографічні матеріали. 1982 р. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Ф. 207 (Г. Дем’яна). Спр. 98. 40 арк.
  • 31. Козубський Б. Крем’янецький повіт (на Волині). Українське Бджільництво. Київ, 1908. Чис. 5—6. С. 71—72.
  • 32. Чолій В. Вісти з пасік. Галичина, повіт Калуш, с. Небилів. Українське Пасічництво. Львів, 1926. Чис. 6. С. 67.
  • 33. Сов’як П. Бджільництво на Дрогобиччині. Бойки. Дрогобич, 1995. № 1. С. 59—61.
  • 34. Бібліотека Інституту народознавства (БІН). Інв. № 12956 (фото).
  • 35. Матеріали з обслідування колгоспу ім. Сталіна с. Кізлів Новомилятинського району Львівської області. 1950 р. (Землеробство, садівництво, бджільництво, особисте господарство та ін.). Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 1б. Спр. 68. 23 арк.
  • 36. Островський В. Вістки з пасік. Галичина, повіт Бережани, село Стриганці. Українське Пасічництво. Львів, 1926. Чис. 8. С. 83.
  • 37. Польові матеріали автора (Далі: ПМА—2016). 21 арк.
  • 38. Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ. Інв. № ЕП 39817, ЕП 39824.
  • 39. Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга пол. XIX — поч. XX ст.). Львів, 2006. С. 51 (фото).
  • 40. Український Пасічник. Львів, 1936. С. 66, 83 (фото).
  • 41. Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького. Інв. № АП 5919—5926.
  • 42. Мовна У., Тим’як О. Старійшина пасічників Косівщини. Гуцули і Гуцульщина. Косів, 2016. № 1. С. 66—67.
  • 43. Горбовий М. Як пасічникують на Гуцульщині та чого нам треба. Український Пасічник. Львів, 1930. Чис. 8. С. 188—189.
  • 44. Старчук І. Пасіка в с. Бабин (Косівщина). Життя і Знання. Львів, 1932. Чис. 7. C. 197—198.
  • 45. Драґан М. Українські деревляні церкви: генеза і розвій форм. Львів, 1937. Ч. 1. 159 с.
  • 46. Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького. Інв. № АП 7680, АП 7681.
  • 47. Województwo Tarnopolskie. Tarnopol, 1931. 452 s.
  • 48. Політична і економічна монографія Калуського повіту Станіславського воєводства. Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО). Ф. 2 cz. Оп. 1 cz. Спр. 1054. 42 арк.
  • 49. Український Пасічник. Львів, 1930. С. 269 (фото).
  • 50. Український Пасічник. Львів, 1938. С. 7, 9, 16, 27, 33, 51, 57, 112, 123, 147, 175, 195, 205, 219 (фото).
  • 51. Український Пасічник. Львів, 1936. С. 17, 66, 83, 123, 163, 166, 234 (фото).
  • 52. Український Пасічник. Львів, 1939. С. 17, 135, 148, 175 (фото).
  • 53. Український Пасічник. Львів, 1937. С. 72, 74, 111, 147, 205, 218 (фото).
  • 54. Український Пасічник. Львів, 1935. С. 223 (фото).
  • 55. Український Пасічник. Львів, 1932. С. 122, 157 (фото).
  • 56. Історико-етнографічний музей «Бойківщина» в Самборі. Інв. № Б-Н 15262. 57.       Львівський історичний музей (ЛІМ). Інв. № Д—179.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »