« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 340—339

УДК 39:728.6](477.86)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.340

  • Received: 18.02.2026
  • Accepted: 09.03.2026
  • Published: 27.04.2026

«ЗДОЙМЛИНИ ХАТИ» НА ПОКУТТІ (обрядовий супровід будівництва оселі на Покутті)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів,Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Будівельна обрядовість, як одна з галузей традиційно-побутової культури українців, охоплює специфічну систему звичаїв, повір’їв, прикмет та символічних дійств (обрядів), якими супроводжується будівництво нового житла та введення його в експлуатацію. Увесь обрядово-звичаєвий комплекс умовно можна поділити на декілька етапів: вибір та заготівля будівельних матеріалів; вибір місця та часу для спорудження нової оселі; процес спорудження житла; урочисте вселення у новобудову. Власне комплекс звичаїв, повір’їв та обрядів, які супроводжували сам процес спорудження житла на Покутті, ніколи не був предметом спеціальних досліджень, що й визначає актуальність пропонованої розвідки.

У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості звичаєво-обрядового супроводу процесу зведення сільських осель на теренах Покуття, виявити спільноукраїнські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційно-побутова культура покутян, а предметом — комплекс звичаїв, повір’їв та забобонів, які супроводжували процес спорудження осель. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює історико-етнографічний р-н Покуття. Хронологічні межі — кінець XІХ — початок ХХІ ст.

Ключові слова: етнологія, Україна, Покуття, традиційна культура, будівельна обрядовість, будівельне деревце.

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук­раїнців. Львів: Міністерство освіти і науки молоді та спорту України; Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2011. 425 с.
  • 2. Сілецький Р. Бузина в народних демонологічних по­вір’ях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2015. Вип. 16. С. 140—150.
  • 3. Сілецький Р. Традиційні «заходини» до нової хати на Покутті. Проблеми збереження та популяризації культурної спадщини: формування музейних колекцій та зібрань. Збірник доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції у Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького 25—26 вересня 2019 року. Львів, 2019. С. 241—250.
  • 4. Урбанович Б.П. Традиційні вірування та звичаї, по­в’язані з будівництвом житла на Покутті. НТЕ. 1987. № 2. С. 52—54.
  • 5. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Hucul­szczyz­ny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4).
  • 6. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо­дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 7. Радович Р. Традиційна будівельна обрядовість подолян. Матеріали І міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України». Хмельницький, 2016. С. 141—145.
  • 8. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135..
  • 9. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341. 10.       Сілецький Р. Будівельна обрядовість. Культурно-побутові традиції українців Волині: історико-етнологічні нариси. Львів, 2023. С. 420—454.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »