« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 976—983

УДК 94:001]+39+008](477)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 02.07.2026
  • Accepted: 09.07.2026
  • Published: ??.??.2026

ІНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР ДІЯЛЬНОСТІ РОМАНА ЯЦІВА: ЧАСОПИС «НАРОДОЗНАВЧІ ЗОШИТИ»

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Комплексно проаналізовано інституційний вимір діяльності видатного українського вченого, доктора історичних наук, професора Романа Яціва в контексті тридцятирічного розвитку видання Інституту народознавства НАН України — часопису «Народознавчі зошити». Актуальність теми визначена вшануванням 70-літнього ювілею від дня народження вченого, що є нагодою для оцінки його впливу на розвиток гуманітаристики. Об’єктом дослідження є внесок Романа Яціва на розвиток вітчизняного гуманітарного дискурсу, предметом дослідження  — процес концептуального та структурно-змістовного розвитку часопису «Народознавчі зошити», який став провідною платформою для апробації досліджень з етнології, історії, мистецтвознавства, культурології, фольклористики та музеєзнавства. Досліджено ключову роль Романа Яціва як незмінного відповідального секретаря видання від початку заснування. Особливу увагу приділено власному науковому доробку Романа Яціва на сторінках журналу, де він фіксував історико-культурні процеси та моделював сучасні вектори гуманітаристики. Доведено, що багатогранна діяльність Романа Яціва як дослідника, критика та редактора зумовила трансформацію методологічних параметрів вітчизняних гуманітарних досліджень. Його фундаментальні праці ознаменували концептуальний перехід від фактографічного опису до глибокої інтелектуальної історії культури — як інструменту самоусвідомлення та націєтворення. Методологія дослідження базується на принципах системності та об’єктивності, бібліографічному та аналітичному методах.

Ключові слова: Роман Яців, «Народознавчі зошити», Інститут народознавства НАН України, культура, історія, мистецтво, мистецтво української діаспори, мистецтвознавство.

Список використаних джерел

  • 1. Яців Р. «Народознавчі зошити»: досвід п’яти років. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 385—389.
  • 2. Народознавчі зошити. Щомісячна газета Інституту народознавства НАН України. Науково-методоло­гічне обґрунтування (проект). Львів, 1994.
  • 3. Офіційний сайт часопису Народознавчі зошити. URL: https://nz.lviv.ua/.
  • 4. Яців Р. «Візія Батьківщини» як ідеологічний вектор діяльності українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві (1927—1939). Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161). С. 1096—1103. DOI: 10.15407/nz2021.05.1096.
  • 5. Яців Р. Григорій Крук (1911—1988): контексти та горизонти творчого мислення (на пошану пам’яті Бориса Возницького). Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 66—91. DOI: 10.15407/nz2026.01.066.
  • 6. Яців Р. Творча спадщина Галини Новаківської: чуттє­вість в обрисах і формах. Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 546—558. DOI: 10.15407/nz2025.03.546.
  • 7. Яців Р. Володимир Прокуда в пост-апокаліптичних трансформаціях творчості: тюрма на Лонцького — концтабір Аушвіц — Нью-Йорк. Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 317—326. DOI: 10.15407/nz2025.02.317.
  • 8. Яців Р. Василь Масютин і його творчі реконструкції національної історії. Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 491—500. DOI: 10.15407/nz2022. 02.491.
  • 9. Яців Р. Історія України в іменах: скульптурні образи Ярослава Скакуна. Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 226—235. DOI: 10.15407/nz2022. 01.226.
  • 10. Яців Р. Від романтизму до прагматики професійних задач: витоки наукового мислення Олега Сидора (з нагоди 80-ліття з дня народження). Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1139—1150. DOI: 10.15407/nz2025.06.1341.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »