Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 976—983

УДК 94:001]+39+008](477)”19/20″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.976

  • Received: 02.07.2026
  • Accepted: 09.07.2026
  • Published: 23.09.2026

ІНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР ДІЯЛЬНОСТІ РОМАНА ЯЦІВА: ЧАСОПИС «НАРОДОЗНАВЧІ ЗОШИТИ»

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Комплексно проаналізовано інституційний вимір діяльності видатного українського вченого, доктора історичних наук, професора Романа Яціва в контексті тридцятирічного розвитку видання Інституту народознавства НАН України — часопису «Народознавчі зошити». Актуальність теми визначена вшануванням 70-літнього ювілею від дня народження вченого, що є нагодою для оцінки його впливу на розвиток гуманітаристики. Об’єктом дослідження є внесок Романа Яціва на розвиток вітчизняного гуманітарного дискурсу, предметом дослідження  — процес концептуального та структурно-змістовного розвитку часопису «Народознавчі зошити», який став провідною платформою для апробації досліджень з етнології, історії, мистецтвознавства, культурології, фольклористики та музеєзнавства. Досліджено ключову роль Романа Яціва як незмінного відповідального секретаря видання від початку заснування. Особливу увагу приділено власному науковому доробку Романа Яціва на сторінках журналу, де він фіксував історико-культурні процеси та моделював сучасні вектори гуманітаристики. Доведено, що багатогранна діяльність Романа Яціва як дослідника, критика та редактора зумовила трансформацію методологічних параметрів вітчизняних гуманітарних досліджень. Його фундаментальні праці ознаменували концептуальний перехід від фактографічного опису до глибокої інтелектуальної історії культури — як інструменту самоусвідомлення та націєтворення. Методологія дослідження базується на принципах системності та об’єктивності, бібліографічному та аналітичному методах.

Ключові слова: Роман Яців, «Народознавчі зошити», Інститут народознавства НАН України, культура, історія, мистецтво, мистецтво української діаспори, мистецтвознавство.

Список використаних джерел

  • 1. Яців Р. «Народознавчі зошити»: досвід п’яти років. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 385—389.
  • 2. Народознавчі зошити. Щомісячна газета Інституту народознавства НАН України. Науково-методоло­гічне обґрунтування (проект). Львів, 1994.
  • 3. Офіційний сайт часопису Народознавчі зошити. URL: https://nz.lviv.ua/.
  • 4. Яців Р. «Візія Батьківщини» як ідеологічний вектор діяльності українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві (1927—1939). Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161). С. 1096—1103. DOI: 10.15407/nz2021.05.1096.
  • 5. Яців Р. Григорій Крук (1911—1988): контексти та горизонти творчого мислення (на пошану пам’яті Бориса Возницького). Народознавчі зошити. 2026. № 1 (187). С. 66—91. DOI: 10.15407/nz2026.01.066.
  • 6. Яців Р. Творча спадщина Галини Новаківської: чуттє­вість в обрисах і формах. Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 546—558. DOI: 10.15407/nz2025.03.546.
  • 7. Яців Р. Володимир Прокуда в пост-апокаліптичних трансформаціях творчості: тюрма на Лонцького — концтабір Аушвіц — Нью-Йорк. Народознавчі зошити. 2025. № 2 (182). С. 317—326. DOI: 10.15407/nz2025.02.317.
  • 8. Яців Р. Василь Масютин і його творчі реконструкції національної історії. Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 491—500. DOI: 10.15407/nz2022. 02.491.
  • 9. Яців Р. Історія України в іменах: скульптурні образи Ярослава Скакуна. Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 226—235. DOI: 10.15407/nz2022. 01.226.
  • 10. Яців Р. Від романтизму до прагматики професійних задач: витоки наукового мислення Олега Сидора (з нагоди 80-ліття з дня народження). Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1139—1150. DOI: 10.15407/nz2025.06.1341.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »