« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1439—1447

УДК: 232.931:398.332.39:264-94(477)(045)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1439

РІЗДВО БОГОРОДИЦІ: НАРОДНО-РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ ТА УЯВЛЕННЯ НА ТЛІ ПЕРЕДУМОВ ПЕРЕДРІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОГО ПЕРІОДУ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • кандидат філологічних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79008, м. Львів, Україна,
  • Національний університет “Львівська політехніка”,
  • катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук.
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою дослідити народно-релігійні вірування та уявлення українців, що пов’язані зі святом Різдва Богородиці, у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду у календарній обрядовості. Мета дослідження полягає у виокремленні прикметних традиційному ранньозимовому періоду народно-релігійних уявлень і вірувань, визначенні традиційної основи та інноваційних змін, особливостей розвитку ідейно-змістових і структурних складових, елементів та деталей. Об’єктом дослідження є народні календарні обряди українців, що пов’язані зі святом Різдва Богородиці, а предметом — певні прояви народної християнської релігійності у цій обрядовості. Територіально і хронологічно зосереджено увагу на охопленні етнографічних регіонів України у період першої половини XIX — початку XXI століття.

На основі архівних і польових джерел, а також наукової літератури, на прикладі свята Різдва Богородиці проаналізовано розвиток своєрідної народної релігійності у традиційній календарній обрядовості українців у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду. Використано в основному порівняльно-типологічний та історично-культурологічний методи, а також елементи структурно-типологічного, географічного та інших методів етнологічної науки.

Ключові слова: Різдво Богородиці, народна релі гій ність, календарна обрядовість, традиція, вірування, функціонування.

Надійшла 18.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дяків В. Свято Семена: народна релігійність у традиційній календарній обрядовості українців на тлі передумов передріздвяно-новорічного періоду. Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 293—302. DOI: 10.15407/nz2019.02.293.
  • 2. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SWorld Journal: International periodic scientific journal. Indexed in INDEX COPERNICUS. Issue № 2. Part 3. October 2019. Bulgaria: D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 66—76. DOI: 10.30888/2410-6615.2019-02-03-001.
  • 3. Дяків В. Свято Михайлове чудо: народна релігійність у контексті передумов передріздвяно-новорічного періоду календарної обрядовості українців. SCIENCE FOR MODERN HUMANITY: Conference proceedings. Indexed in INDEX COPERNICUS. October 2019. Bulgaria: SWorld & D.A. Tsenov Academy of Economics — Svishtov. С. 94—96.
  • 4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: в V т. Вінніпеґ; Торонто, 1963. Т. V: Осінній цикль. 288 с.
  • 5. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. Том II. 290 с.
  • 6. Слово святого Григорія. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr14.htm (дата звернення: 11.09.2022).
  • 7. Слово святого Григорія. Християнство на теренах України I—XI ст. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. Київ, 2000. С. 407—409.
  • 8. Слово реченого Христолюбцем. URL: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr15.htm (дата звернення: 11.09.2022).
  • 9. Колодний А. Історія релігії в Україні: у 10 т. Київ: Український Центр духовної культури, 1996. Т. 1. С. 327.
  • 10. Тихонравов Н. Слова и поучения, направленные против языческих верований и обрядов. Летописи русской литературы и древности, издаваемые Николаем Тихонравовым. Москва, 1862. Т. IV. С. 83—112.
  • 11. Пономарев А. «Къ поученіямъ противъ древне-русскаго язычества» П.В. Владимирова. Пам’ятники древне-русской учительной литературы. С.-Петербург, 1897. Выпуск III. С. 316—322.
  • 12. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 13. Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й віруваня прив’язані до поодиноких днів у році, записав у 1907—10 р. в Зеленици, Надвірнянського пов. Антін Онищук, народ. учитель. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1912. Т. XV. С. 1—61.
  • 14. Шекерик-Доників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина: Редакція журналу (видавництво) «Гуцульщина», 2009. 352 с.
  • 15. АгапкинаТ.А., ВаленцоваМ.М., ПлотниковаА.А. Рож дество Богородицы. Славянские древности. Т. 4. Мо сква: Международные отношения, 2009. С. 460—461.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »