« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 367—371

УДК [378.6:74](4-191.2-11)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.367

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

ДЯЧЕНКО Алла

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4496-5931
  • кандидатка педагогічних наук,
  • доцентка кафедри промислового дизайну та комп’ютерних технологій,
  • в. о. декана факультету декоративно-прикладного мистецтва,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва
  • і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 32, 01014, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: alla.diachenko0107@gmail.com

Анотація. Беручи до уваги актуальність розвитку художньо-промислової освіти, особливо важливими є питання, що висвітлюють передумови такого розвитку.

Актуальність теми. В останні роки і по сьогоднішній день розуміння художньої промисловості передбачає спеціальну підготовку фахівців окремої сфери. Цей підхід визнає необхідність перегляду розвитку художньо-промислових ЗВО в Україні та країнах Центральної Європи.

Метою дослідження є на основі порівняльного аналізу висвітлити передумови для розвитку художньо-промислової освіти в Україні та країнах Центральної Європи.

Методика. Для розкриття мети використано методи теоретичного аналізу, синтезу, абстрагування, опису, порівняння та узагальнення.

Результати. Охарактеризовано особливості розвитку художньої промисловості в країнах Європи. Висвітлено становлення художньо-промислової освіти на території країн Центрально-Східної Європи. Проаналізовано особливості розвитку закладів художньо-промислової освіти в Україні.

Висновки. Виявлено, що у 1920-х рр. в Україні частина мистецької освіти перетворюється на частину художньо-промислової освіти. Якщо поглянути на загальну картину розвитку прикладного мистецтва в країнах Центрально-Східної Європи, то з середини ХІХ ст. розпочався рух за відродження стильової єдності в мистецтві.

Ключові слова: художньо-промислова освіта, тенден ції, розвиток, художня промисловість, заклади освіти, мистецтво.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Ерн О. (Гагенмейстер), Мошак М. Кам’янець-По діль ська художньо-промислова школа, її роль у розвитку художньої освіти та культурному житті Поділля у 20—30-х роках XX століття. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків, 2002. № 1.
  • 2. Сто дизайнеров Запада. Под ред. Кузьмичева Л.А. Москва, 1994.
  • 3. Чебикін А. Художня освіта в Україні ХХІ століття (культуротворчий аспект). Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. праць. Львів: Світ, 2000. Вип. 5. С. 30—39.
  • 4. Аронов В.Р. Теоретические концепции зарубежного дизайна. Москва: ВНИИТЭ, 1992. 122 с.
  • 5. Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ — середини ХХ століття: структурування, методологія, художні позиції: Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2005. 742 с.
  • 6. Нікуленко С.І. Становлення вищої мистецької школи в Україні (1917—1934): автореф. дис. …канд. мистецтвознавства. Київ, 1997.
  • 7. Мигаль С.П. Львівська дизайнерська школа: становлення, проблеми, перспективи. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. праць. Ред. кол.: І.А. Зязюн (голов. ред.), С.О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г. Ничкало, О.П. Рудницька та ін.. Львів: Світ, 2000. Вип. 5. С. 387—399.
  • 8. Крвавич Д. Мистецька освіта в Україні на сучасному етапі. Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: зб. наук. праць. Ред. кол.: І.А. Зязюн (голов.ред.), С.О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г. Ничкало, В.Г. Скотний та ін. Львів: Світ, 1999. Вип. 4. С. 166—171.
  • 9. Ковешникова Н.А. Дизайн: история и теория: учеб. пособ. Москва: Омега-Л, 2005. 224 с.
  • 10. Бокша Н.І. Досвід професійної орієнтації молоді на інженерні спеціальності в країнах ЦСЄ. URL: http://msu.edu.ua/visn1/?p=1875

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »