« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 372—378

УДК 94:[[061:7:077]:355.257.7=161.2](430)”1915/1918″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.372

ДІЯЛЬНІСТЬ «УКРАЇНСЬКОЇ КООПЕРАТИВНОЇ КУСТАРНОЇ СПІЛКИ» 1915—1918 РР. У ТАБОРІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ РОСІЇ РАШТАТ (НІМЕЧЧИНА) ПІД ПРОВОДОМ МИХАЙЛА ПАРАЩУКА

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути діяльність «Української кооперативної кустарної спілки» у 1915—1918 рр. Першої світової війни, що була створена заходами Союзу визволення України у таборі Раштат (Німеччина) з числа ув’язнених-українців зі складу царської армії і ґрунтувалася на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва; висвітлити внесок Михайла Паращука у становлення та розгортання роботи «Української кооперативної кустарної спілки»; з’ясувати вплив українського декоративно-ужиткового мистецтва на формування національної свідомості та патріотичної громадянської позиції військовополонених-українців.

Об’єктом дослідження є аспекти національної культурно-просвітньої роботи серед ув’язнених вояків-українців, які утримувались у таборі Раштат, а предметом — організаційні заходи та мистецькі практики «Української кооперативної кустарної спілки».

Джерельну базу статті склали світлини з архіву мистецтвознавця Олега Сидора, факти зі щоденника М. Па ращука.

Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та біографічного методів, а також методу феноменологічного аналізу.

Ключові слова: народне мистецтво, культурно-освітня робота, табір, полонені, Раштат, Союз визволення України.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л.Роль народного мистецтва у консолідації суспільства в умовах кризових ситуацій. Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 4—12.
  • 2. Терлецький О. Українці в Німеччині 1915—1918: історія української громади в Раштаті. Київ; Ляйпциґ, 1919. Т. 1. 429 с.
  • 3. Срібняк І. Мистецькі осередки полонених українців у таборі Раштат (друга половина 1915—1916 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». Київ, 2014. Вип. 5 (123). С. 59—62.
  • 4. Срібняк І. Національно-організаційна та культурно-просвітницька діяльність полонених українців у таборі Раштат (Німеччина) у 1915—1917 рр. Сіверянський літопис. Чернігів, 2014. № 6 (120). С. 309—324.
  • 5. Срібняк І. Створення та діяльність Комітету культурної помочі українцям у Німеччині у таборі Раштат (друга половина 1918 р.). Київські історичні студії. Київ, 2017. № 1 (4). С. 3—8.
  • 6. Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук: життя і творчість. Едмонтон; Торонто; Київ, 1994. 227 с.
  • 7. Ониськів М., Хаварівський Б. Українець Михайло Паращук: Ровесник болгарської волі, Страдник нашої долі. Тернопіль, 2003. 176 с.
  • 8. Герус Л., Паска Б. Паращук Михайло Іванович. Західно-Українська Народна Республіка 19181923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П—С. Івано-Франківськ; Львів: Манускрипт, 2020. С. 68—70.
  • 9. Декоративна тарілка з гончарної майстерні-школи Михайла Паращука. 1918 р. Раштат (з колекції М. і М. Лабуньків). Нотатки з мистецтва. Філадельфія: накладом відділу Об’єднання мистців-українців в Америці. 1989. Ч. 29. С. 34.
  • 10. Новість у таборі. Розсвіт: часопис полонених громади «Самостійна Україна». 1917. 17 лютого. Ч. 8 (73).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »