« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 372—378

УДК 94:[[061:7:077]:355.257.7=161.2](430)”1915/1918″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.372

ДІЯЛЬНІСТЬ «УКРАЇНСЬКОЇ КООПЕРАТИВНОЇ КУСТАРНОЇ СПІЛКИ» 1915—1918 РР. У ТАБОРІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ РОСІЇ РАШТАТ (НІМЕЧЧИНА) ПІД ПРОВОДОМ МИХАЙЛА ПАРАЩУКА

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути діяльність «Української кооперативної кустарної спілки» у 1915—1918 рр. Першої світової війни, що була створена заходами Союзу визволення України у таборі Раштат (Німеччина) з числа ув’язнених-українців зі складу царської армії і ґрунтувалася на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва; висвітлити внесок Михайла Паращука у становлення та розгортання роботи «Української кооперативної кустарної спілки»; з’ясувати вплив українського декоративно-ужиткового мистецтва на формування національної свідомості та патріотичної громадянської позиції військовополонених-українців.

Об’єктом дослідження є аспекти національної культурно-просвітньої роботи серед ув’язнених вояків-українців, які утримувались у таборі Раштат, а предметом — організаційні заходи та мистецькі практики «Української кооперативної кустарної спілки».

Джерельну базу статті склали світлини з архіву мистецтвознавця Олега Сидора, факти зі щоденника М. Па ращука.

Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та біографічного методів, а також методу феноменологічного аналізу.

Ключові слова: народне мистецтво, культурно-освітня робота, табір, полонені, Раштат, Союз визволення України.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л.Роль народного мистецтва у консолідації суспільства в умовах кризових ситуацій. Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 4—12.
  • 2. Терлецький О. Українці в Німеччині 1915—1918: історія української громади в Раштаті. Київ; Ляйпциґ, 1919. Т. 1. 429 с.
  • 3. Срібняк І. Мистецькі осередки полонених українців у таборі Раштат (друга половина 1915—1916 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». Київ, 2014. Вип. 5 (123). С. 59—62.
  • 4. Срібняк І. Національно-організаційна та культурно-просвітницька діяльність полонених українців у таборі Раштат (Німеччина) у 1915—1917 рр. Сіверянський літопис. Чернігів, 2014. № 6 (120). С. 309—324.
  • 5. Срібняк І. Створення та діяльність Комітету культурної помочі українцям у Німеччині у таборі Раштат (друга половина 1918 р.). Київські історичні студії. Київ, 2017. № 1 (4). С. 3—8.
  • 6. Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук: життя і творчість. Едмонтон; Торонто; Київ, 1994. 227 с.
  • 7. Ониськів М., Хаварівський Б. Українець Михайло Паращук: Ровесник болгарської волі, Страдник нашої долі. Тернопіль, 2003. 176 с.
  • 8. Герус Л., Паска Б. Паращук Михайло Іванович. Західно-Українська Народна Республіка 19181923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П—С. Івано-Франківськ; Львів: Манускрипт, 2020. С. 68—70.
  • 9. Декоративна тарілка з гончарної майстерні-школи Михайла Паращука. 1918 р. Раштат (з колекції М. і М. Лабуньків). Нотатки з мистецтва. Філадельфія: накладом відділу Об’єднання мистців-українців в Америці. 1989. Ч. 29. С. 34.
  • 10. Новість у таборі. Розсвіт: часопис полонених громади «Самостійна Україна». 1917. 17 лютого. Ч. 8 (73).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »