« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 448—458

УДК 94(477.87+438+437.6=161.2)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.448

ЛЕМКІВСТВО ПІД ВПЛИВОМ «ОКСАМИТОВИХ ПЕРЕМІН» У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ

ЛЮБЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4649-5785
  • доктор історичних наук, доцент, професор,
  • Івано-Франківський національний медичний університет,
  • кафедра українознавства і філософії,
  • вул. Галицька, 2, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: lubczyk-79@ukr.net

Лемківcтво є узагальненою категорією спільноти уродженців Лемківщини, представників етнографічної групи лемків, їх спадкоємців, популяризаторів і поціновувачів цієї найколоритнішої західної етногрупи. Лемківство є багатим полем для етнополітичних досліджень, особливо такої наукової проблеми, як вплив офіційних політичних практик на ідентифікаційні прояви населення пограниччя, його локальних і національних ідентичностей. Територія Лемківщини загалом є складовою польсько-українсько-словацького пограниччя.

Метою статті є аналіз становища лемківської спільноти під впливом «оксамитових перемін» у східній Європі як важливого чинника суспільних трансформацій на пограниччі. Джерельну базу роботи складає багатий матеріал, зібраний впродовж тривалого часу. Територія дослідження охоплює географію проживання лемків, їх нащадків в Україні, Польщі та Словаччині. Джерелознавчий матеріал повністю вичерпує об’єкт та предмет дослідження.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора. Після системного аналізу, ретельних дослідницьких візій, зважених оцінок та узагальнень автор доходить висновку, що лемківство під впливом «оксамитових перемін» у східній Європі знову опинилося в епіцентрі політичної боротьби, лідери якої, часто ігноруючи принципами історичних традицій, етнокольтурної інтеграції, маніпулюють національними пріоритетами, підсилюючи, таким чином, регіональні маркери лемківсько/русинської ідентичності.

Ключові слова: Лемківщина, лемки, лемківство, русини, етнополітика, Оксамитова революція, Україна, Польща, Словаччина.

Надійшла 6.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Панчук М. Політичне русинство — антирусинський (антиукраїнський) проект. Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал з проблем карпатознавства. 2010. Вип. 2. C. 82— 96.
  • 2. Зан М. Особливості громадсько-політичної репрезентації національних та етнічних меншин Польщі. Ужгородські польські наукові читання: історія, культура, політика, право. Науковий збірник. Ужгород: Лі ра, 2014.
  • 3. Кічера Н. Лемки в етнополітиці Польщі. Грані. 2014. № 1.
  • 4. Halczak B. Łemkowskie miejsce we wszechświecie. Refleksje o położeniu Łemkow na przełomie XX i XXI wieku. Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, wspołczesność, kultura materialna i duchowa. Tom IV. Cz. 1. Słupsk; Zielona Gora, 2012. S. 113—127.
  • 5. Мушинка М. Політичне русинство на сучасному етапі. Народна творчість та етнографія. 2009. № 4—5.
  • 6. Сополига М. Українці Словаччини: історико-етнографічний аспект. Народна творчість та етнологія. 2017. № 3.
  • 7. Gajdos M., Konecny S. Rusini a Ukrajinci na Slovensku v procesoch transformacie (1989—1995). Vyber z dokumentov I. Presov: Universum, 2005.
  • 8. Іванців М. Вісті з Тернопільського товариства «Лем ків щина». Лемківщина. 1992. № 3. С. 27—28.
  • 9. Криницький С. Звернення до голови ФДЛ. Лемківщина. 1992. № 3. С. 28—29.
  • 10. Лемки на Луганщині: сторінки історії і культури. Краєзнавчий нарис. Луганськ, 2012.
  • 11. На Полтавщині запалала перша Лемківська ватра. Лем ківщина. 2011. Ч. 3.
  • 12. Межею чужини розірване життя: депортація лемків із Польщі в Україну 1944—1947 рр. За ред. проф. М.Якименка. Полтава: Сімон, 2007. 100 с.
  • 13. Barwinski M. Ukrainskie i Lemkowskie struktury organizacyjne w Polsce w latach 1956—2012. Acta universitatis Lodziensis. Folia Geographica socio-oeconomica. 2912. № 12.
  • 14. «Русини є органічною складовою української нації…». Лемківщина. 2011. № 3.
  • 15. Гладик С. На Лемківщині про Лемківщину. Лемківщина. 1991. Ч. 3. С. 5—6.
  • 16. Гула В. Об’єднання лемків — товариство «Лемківщина». Лемківщина. 1991. Ч. 3.
  • 17. В. Г. Письмо, адресоване голові ФДЛ. Лемківщина. 1992. № 3.
  • 18. Бідзіля Ю. Проблеми функціонування україномовної преси Словаччини (середина ХХ — початок ХХІ століття). Наукові записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Т. 26. 2013. № 3.
  • 19. Мушинка М. Нові організації лемків Пряшівщини. Лемківщина. 1991. № 3. С. 9—10.
  • 20. Мулеса В. До свого по своє. А як і за що? Дзвони Лемківщини. 2009. Травень-червень. № 3.
  • 21. Вовканич І., Сюсько І. Оптація між ЧСР і СРСР в 1945—1947 рр. та проблеми мови і освіти: URL: http: www.clovekaspolocnast.sk/jguery/pdf.php?gui С. 240 (дата звернення 27.02.2021 р.).
  • 22. Алмашій В. Перший світовий конгрес русинів у Меджилабірцях 23—24 березня 1991 року та його передумови. Науковий вісник Ужгородського універитету. Серія політологія, соціологія, філософія. Вип. 15. 2010.
  • 23. Мишанич О. Політичне русинство і що за ним? Лемківщина. 1999. № 4.
  • 24. Нови лемковски (і не лем) часописи. Бесіда. 1994. № 2.
  • 25. Закон Польської Республіки «Про національні та етнічні меншини та про регіональну мову» від 6 січня 2005 р. URL: http://language-policy.info/movne-za ko nodavstvo/polska-respublika/zakon-polskoji-res publiky-pro-natsionalni-ta-etnichni-menshyny-ta-pro-rehionalnu-movu/ (дата звернення 27.02.2021 р.)
  • 26. Лемківська хроніка. Ватра. 2011. № 4.
  • 27. Масляна А. Свято русинськуй культуры у Польщі. Русинський світ. 2015. № 3. Річник 13. С. 2—3.
  • 28. Не даме ся українізувати, словакізувати. Бесіда. 1992. № 1.
  • 29. Національне питання в Україні ХХ — початку ХХІ ст.: історичні нариси. Ред. рада В. Литвин (голова), Г. Боряк, В. Даниленко та ін.; відп. ред. В. Смолій. Київ: Ніка Центр, 2012.
  • 30. Мишанич О. Русини: політика, історія, культура. Ужгород: Гражда, 2012. 352 с.
  • 31. Панчук М. Політичне русинство в Україні. Політична думка. 1995. № 2—3. С. 116—123.
  • 32. Балега Ю. Політичне русинство і будівництво ук раїнської держави. Ужгород: Гражда, 2003. 196 с.
  • 33. Кабачій Р. Останній із…лемків? Форум націй. 2013. № 7—8. URL: http:// www.forumn.kiev.ua/newspa per/archive/132/ostannii-iz%E2%80%A6lemkiv.html (дата звернення 27.02.2021 р.).
  • 34. Костяк Н. Дві версії наративу Лемківщини в творах лемківських авторів Польщі. Slavia Orientalis. 2011. Т. LХ. № 1.
  • 35. Мушинка М. У Словаччині на конференції обговорю вали питання дослідження русинів та українців Цен трально-Східної Європи. URL: https://zakarpattya.net.ua/Special/131770-U-Slovachchyni-na-konferentsii-obhovoriuvaly-pytannia-doslidzhennia-rusyniv-ta-ukraintsiv-TSentralno-Skhidnoi-IEvropy-FOTO (дата звернення 17.12.2018 р.)
  • 36. Сополига М. Наукова конференція «Українці в історії та культурі Карпат» у Свиднику засудила штуч ні технології з поділу». URL: https://zakar pattya.net.ua/Special/155968-Naukova-konferen tsiia-Ukraintsi-v-istorii-ta-kulturi-Karpat-u-Svydnyku-zasu dyla-shtuchni-tekhnolohii-z-podilu-ukrainstva (дата зверення 17.12.2018).
  • 37. Любчик І. Лемківщина й лемки в російському дискурсі новітньої доби. Український історичний журнал. 2017. № 2. С. 117—125.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »