« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 697—718

УДК [7.046.3:27-526.62-549](477)”16/17″:930 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.697

ЄВХАРИСТІЙНА ІКОНОГРАФІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ХVІІ—ХVІІІ ст. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ

СИВАК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-7450-6776
  • старший викладач,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра сакрального мистецтва,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: Vasylkosyvak@gmail.com

Анотація. В українській мистецтвознавчій науці відсутнє комплексне наукове дослідження, яке б охопило весь спектр питань євхаристійної іконографії в українському мистецтві ХVІІ—ХVІІІ ст. Поглиблений аналіз першоджерел та наявних наукових публікацій з окресленої тематики дає змогу вивчити недосліджені або малодосліджені ділянки, що засвідчує актуальність запропонованої тематики.

Мета роботи — проаналізувати історіографію заявленої теми. Об’єктом дослідження є євхаристійна іконографія, висвітлена в творах українського мистецтва, богословських трактатах, наукових працях.

Хронологічні межі праціохоплюють ХVІІ—ХVІІІст. Предметом дослідження є стан розкриття запропонованої проблеми, висвітленої у джерелах та науковій літературі. Територія дослідження охоплює західні, частково північні, східні та центральні землі України, де найбільше збереглися та були поширені пам’ятки сакрального мистецтва, дотичні до нашої теми. Для більш широкого кола вивчення відповідних матеріалів та для порівняльної характеристики пам’яток проаналізуємо праці зарубіжних дослідників, у яких відбитий споріднений фактаж.

Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз опублікованих праць, а також її окремих аспектів.

Ключові слова: Євхаристія, ікона, євхаристійна іконографія, символіка, алегорія, історіографія, богослов’я, гравюра, різьба.

Надійшла 13.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Соловій М. Божественна Літургія. Історія. Розвиток. Пояснення. Львів: Свічадо, 1999. 422 с.
  • 2. Катрій Ю. ЧСВВ. Божественна Літургія — джерело святості. Львів: Місіонер, 2009. 137 с.
  • 3. Уайбру Х. Православная Литургия. Развитие евхаристического византийского обряда. Библейско-Бого­словский Институт Св. апостола Андрея. Москва, 2000. 208 с.
  • 4. Шульц Г. Візантійська літургія свідчення віри та значення символів. Монастир Свято-Іванівська Лав­ра. Львів: Свічадо, 2002. 235 с.
  • 5. Кунцлер М. Літургія церкви. Монастир монахів Студитського уставу. Львів: Свічадо, 2001. 267 с.
  • 6. Тафт Р. Византийский церковный обряд. Краткий очерк. Санкт-Петербург, 2005. 111 с.
  • 7. Джероза Л. Церковне право. Аматека. Підручники з богослов’я. Монастир монахів Студитського ус­таву. Львів: Свічадо, 2001. 332 с.
  • 8. Тучапець В. Нарис Східного Богослов’я. Теологічна спадщина Східних Отців Церкви та сучасних православних богословів в порівнянні із Західним Бого­слов’ям. Івано-Франківськ, 2003. 169 с.
  • 9. Креховецький Я. Богослов’я та духовність ікони. Львів: Свічадо, 2005. 194 с.
  • 10. Покровский Н. Евангелие в памятниках иконографии. Москва: Прогресс-Традиция, 1892. 519 с.
  • 11. Шмеман О. Євхаристія. Таїнство Церкви. Львів: Свічадо, 2007. 271 с.
  • 12. Флоренский П. Иконостас. Богословские труды. Мос­ква, 1972. № 9. С. 80—90.
  • 13. Флоренский П. Понятие Церкви в Священном Писании. Догматико-экзегетические материалы к вопросу о Церкви. Богословские труды. Москва, 1974. № 12. С. 78—183.
  • 14. Зілінко Р. Іконографія Таїнства Євхаристії в українському сакральному мистецтві ХVІІ — поч. ХVІІІ століття. URL: http://old.ugcc.org.ua/ukr/library/2005/paper/7/
  • 15. Маркович К. Євхаристійна тематика в стінописі святилища східно-християнського храму. Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво (історичний досвід та проблеми сучасності). Науковий збірник. Випуск 4. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. Львів. 30—31 травня, 2006. С. 92—102.
  • 16. Широка О. Євхаристичні образи Ісуса Христа у циклах Акафістів Богородиці та Христа в українському мистецтві ХVІІ—ХVІІІ ст. Мистецтвознавство. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 33. Київ, 2020. Т. 2. С. 98—103.
  • 17. Грабар А. Перші кроки християнської іконографії. Мис­тецтвознавство. Проблеми публікації, постаті, переклади, панорама подій. Львів, 2003. С. 187—200.
  • 18. Влодек П. Богослов’я ікони. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: Питання до­слідження, збереження та реставрації. Науковий збір­ник. Матеріали VI міжнародної наукової конференції по волинському іконопису. Луцьк, 1—3 груд­ня 1999 року. С. 29—30.
  • 19. Колпакова Г. Искусство Византии. Ранний и средний периоды. Санкт-Петербург: Азбука-класика, 2005. 525 с.
  • 20. Лєпахін В. Ікона та іконічність. Монастир монахів Студитського уставу. Львів: Свічадо, 2001. 287 с.
  • 21. Шпідлік Т., Рупнік Б. Про що розповідає ікона. Монастир монахів Студитського уставу. Львів: Свічадо, 1999. 124 с.
  • 22. Церковне мистецтво України. У трьох томах. Архітектура, монументальне мистецтво. Т. 1. Харків: Фоліо, 2018. 947 с.
  • 23. Церковне мистецтво України: У трьох томах. Образотворче мистецтво. Т. 2. Харків: Фоліо, 2021. 947 с.
  • 24. Церковне мистецтво України: у трьох томах. Декоративне мистецтво. Т. 3. Харків: Фоліо, 2021. 960 с.
  • 25. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини ХVІ — першої половини ХVІІ ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 182 с.
  • 26. Овсійчук В. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. Київ, 1991. 397 с.
  • 27. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ ст. Проблеми кольору. Інститут народознавства НАН Ук­раїни. Львів, 1996. 478 с.
  • 28. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. Київ: Дніпро, 2001. 444 с.
  • 29. Овсійчук В. Західноукраїнське барокове малярство. Українське бароко: типологія і специфіка. Т. І. «Акта», 2004. С. 571—632.
  • 30. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Інститут народознавства НАН України. Львів, 2000. 222 с.
  • 31. Свєнціцький-Светицький І. Ікони Галицької України ХV—ХVІ віків. Збірки Українського національного музею у Львові. Львів, 1929. 141 с.
  • 32. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство ХІV—ХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.: іл. 
  • 33. Свєнціцька В. Український живопис ХVІ—ХVІІ й ХVІІІ ст. у контексті візантійських мистецьких традицій та західноєвропейського бароко. У книзі: Українське бароко та європейський контекст. Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. Ки­їв: Наукова думка, 1991. С. 90—95.
  • 34. Чижевський Д. Філософські твори у чотирьох томах. Т. 2. Між інтелектом і культурою: дослідження історії української філософії. Київ: Смолоскип, 2005. 263 с.
  • 35. Сидор О.Ф. Бароко в українському живопису. У книзі: Українське бароко та європейський контекст. Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. Київ: Наукова думка, 1991. С. 173—183.
  • 36. Кондратюк А. Розуміння синтезу мистецтв митцями українського бароко (на прикладі монументального ансамблю Троїцької надбрамної церкви). Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Збірник наукових праць. Вип. 14. Київ, 2005. С. 54—64.
  • 37. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної Ук­раїни ХІІ—ХV ст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 505 с.
  • 38. Степовик Д. Історія української ікони Х—ХХ століть. Київ: Либідь, 2008. 437 с.
  • 39. Степовик Д. Іконологія й іконографія. Івано-Фран­ківськ: Нова Зоря, 2004. 320 с.
  • 40. Жолтовський П. Іконопис. Історія українського мистецтва: у 6-ти томах. Т. 3. Київ, 1968. С. 193—240.
  • 41. Жолтовський П. Український живопис ХVІІ —ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1978. 326 с.
  • 42. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в ХVІ —ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1983. 178 с.
  • 43. Жолтовський П. Монументальний живопис на Ук­раїні ХVІІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1988. 157 с.
  • 44. Кравченко Н. Православна ікона і християнська релігійна тематика в секулярному образотворчому мистецтві. Київ: Інститут гуманітарних досліджень, 2004. 208 с.
  • 45. Жишкович В. Іконопис кінця Х — першої половини ХІХ століття. Церковне мистецтво України: у трьох томах. Т. ІІ. Образотворче мистецтво. Хар­ків: Фоліо, 2021. С. 9—263.
  • 46. Откович В. Народна течія в українському живопису ХVІІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1990. 94 с.
  • 47. Найден О., Бабак М. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору. Київ, 2009. 55 с.
  • 48. Словник українського сакрального мистецтва. За науковою редакцією члена-кореспондента Академії мистецтв України Михайла Станкевича. Львів, 2006. 286 с.
  • 49. Щербаківський Д. Символіка в українському мистецтві. Українське наукове товариство. Збірник сек­ції мистецтв. Київ: Державне видавництво, 1921. С. 55—74.
  • 50. Перриг А. Живопись и скульптура в период Позднего Средневековья. Искусство Итальянского Ренессанса. Москва: Konemann, 2000. С. 36—97.
  • 51. Коцюбинська Н. Пелікан в українському мистецтві. Записки історично-філологічного відділу УАН. Київ, 1926. Кн. 9. С. 230—245.
  • 52. Гамалія К. Пелікан у системі орнітосимволів української культури та мистецтва. Мистецтвознавчі записки: зб. наукових праць. Вип. 40. Київ, 2021. С. 46—50.
  • 53. Сак Л. Українська ікона «Христос у точилі» ХVІІ ст. та її нідерландський графічний прототип. Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. Київ, 1983. С. 84—90.
  • 54. Василевська С. Композиція «Христос — виноградна лоза» на волинських іконах ХVІІІ ст. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині. Матеріали VІІІ Міжнародної наукової конференції. Науковий збірник. Вип. 8. Луцьк, 13—14 грудня 2001 р. С. 38—40.
  • 55. Адамович О. Стилістика ікон «Недріманне око» на матеріалах колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Образ Христа в українській культурі. 2-ге видання. Київ: КМ Академія, 2003. С. 130—138.
  • 56. Куліш О. Метафора української ікони «Недремне око» із Суботова. Народознавчі зошити. 2021. № 2. С. 424—434.
  • 57. Косів Р. Іконографія Богородиці в західноукраїнських іконах Покрови ХІV—ХVІІІ ст.: Традиції та впливи. Волинська ікона: Дослідження та реставрація. Ма­теріали Х Міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 17—19 вересня 2003 року. Луцьк, 2003. С. 41—49.
  • 58. Косів Р. Ікони «Спас — Виноградна Лоза» зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (іконографія, художні особливості, призначення). Апологет. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. Львів, 24—25 листопада 2010 р. Християнська сакральна традиція: Віра, духовність, мистецтво. Львів, 2010. С. 75—83.
  • 59. Косів Р. «Спас — Виноградна Лоза»: ікони зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шеп­тицького. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького; Свічадо, 2016. 88 с.
  • 60. Косів Р. Літургійні покрови на чашу й дискос (із каталогом творів із фігуративними зображеннями зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького). Київ: Майстер книг, 2013. 208 с.
  • 61. Косів Р. Євхаристійні образи Христа в творчості риботицьких майстрів 1690—1750-х рр.: Джерела іконографії та причини популярності. Мистецтвознавство. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С. 304—307.
  • 62. Косів Р. Риботицький осередок церковного мистецтва 1670—1760-х років: монографія. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2019. 528 с.
  • 63. Косів Р. Хоругви. Церковне мистецтво: у 3-х т. Декоративне мистецтво. Т. ІІІ. Харків: Фоліо, 2021. С. 599—663.
  • 64. Сивак В. «Христос — виноградна лоза»: українські іконографічні інтерпретації ХVІІ—ХVІІІ ст. Народознавчі зошити. Львів, 2009. № 3—4. С. 337—343.
  • 65. Сивак В. Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві ХVІІ—ХVІІІ ст. Народознавчі зошити. Львів, 2011. № 1. С. 87—101.
  • 66. Сивак В. Християнська Літургія та візуальні мистецькі образи. Народознавчі зошити. Львів, 2015. № 4. С. 913—919.
  • 67. Сивак В. Українські ікони «Христос — Виноградна Лоза» із збірки «Студіон». Зборнік дакладаў і тэзісаў VІ Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі «Традыцыі і сучасны стан культуры і мастацтваў» (Мінск, Беларусь, 19—20 лістапада 2015 года). Мінск: Права і эканоміка, 2016. С. 273—275.
  • 68. Пуцко В. Волинський іконопис ХІІІ—ХVІІІ ст.: Основні тенденції розвитку. Волинська ікона: Дослідження та реставрація. Матеріали Х Міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 17—19 вересня 2003 р. Луцьк, 2003. С. 16—27.
  • 69. Журунова Т. Народний іконопис Східного Поділля. Народне мистецтво. № 1—2. Київ, 1998. С. 48—53.
  • 70. Корж Л. Символічні зображення Ісуса Христа в наївному малярстві Наддніпрянщини другої половини ХVІІІ та ХІХ століть. Науково-практична конференція «Ерделівські читання». Науковий вісник Закарпатського художнього інституту. 2010. № 1. С. 1—6.
  • 71. Свєнціцький Іл. Початок книгопечатання на землях України. Жовква, 1924. 85 с.: іл.
  • 72. Січинський В. Історія українського граверства XVI—XVIII століть. Львів: Друкарня НТШ, 1937. 72 с.: іл.
  • 73. Новицький О. Символічні образи на ритинах київських стародруків. Записки НТШ. Том 141—145. Праці історично-фільософічної секції під редакцією Івана Крип’якевича. Львів, 1926. С. 141—156.
  • 74. Логвин Г. З глибин. Гравюри українських стародруків ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Дніпро, 1990. 406 с.
  • 75. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини ХVІІ століття: особливості розробки та інтерпретації образу. Київ: Друк, 2003. 333 с.
  • 76. В’юник А. Гравюра ХVІ — першої половини ХVІІ століття. Історія українського мистецтва: в 6-ти томах. Мистецтво ХІV — першої половини ХVІІ століття. Т. 2. Київ, 1967. С. 337—377.
  • 77. Степовик Д. Іван Щирський. Київ: Мистецтво, 1988. 158 с.
  • 78. Степовик Д. Українська графіка ХVІ—ХVІІІ століть. Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 330 с.
  • 79. Сидор О. Графіка. Церковне мистецтво: у 3-х т. Образотворче мистецтво. Т. ІІ. Харків: Фоліо, 2021. С. 349—421.
  • 80. Шпак О. Українська народна гравюра ХVІІ—ХІХ століть. НАН України; Інститут народознавства. Львів, 2006. 222 с.
  • 81. Шпак О. Народна гравюра. Церковне мистецтво: у 3-х т. Образотворче мистецтво. Т. ІІ. Харків: Фоліо, 2021. С. 421—461.
  • 82. Делюга В. Графічні взірці в українському іконописі ХVІІ—ХVІІІ ст. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том ССХХХVІ. Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1988. С. 117—126.
  • 83. Кіс-Федорук О. Давня українська гравюра ХVІ—ХVІІІ століть (на матеріалі збірки Національного музею у Львові ім. А. Шептицького). Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво. (Історичний досвід та проблеми сучасності). Науковий збірник. Випуск 4. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. Львів, 30—31 травня 2006 р. С. 166—171.
  • 84. Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 202 с.
  • 85. Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво: у 3-х т. Декоративне мистецтво. Т. ІІІ. Харків: Фоліо, 2021. С. 11—39.
  • 86. Івасюк Л. Іконостас як образне вираження літургійного життя церкви. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: Питання дослідження, збереження та реставрації. Науковий збірник. Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції по волинському іконопису. Луцьк, 1—3 грудня 1999. С. 30—32.
  • 87. Колос О. Царські врата у колекції Національного музею у Львові (із збірки Музею Львівської Духовної Семінарії — Богословської Академії у Львові). Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво (історичний досвід та проблеми сучасності). Науковий збірник. Випуск 3. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, м. Львів-Рудно, 25—26 травня 2005 р. С. 151—158.
  • 88. Станкевич М. Українське художнє дерево. Львів: Афіша, 2002. 479 с.
  • 89. Кара-Васильєва Т. Літургійне шитво України ХVІІ—ХVІІІ ст. Іконографія, типологія, стилістика. Монастир монахів Студійського Уставу. Львів: Свічадо, 1996. 230 с.
  • 90. Кара-Васильєва Т. Церковне шитво Х—ХVІІІ ст. Церковне мистецтво: у 3-х т. Декоративне мистецтво. Т. ІІІ. Харків: Фоліо, 2021. С. 663—735.
  • 91. Боньковська С. Іконографія «Євхаристичної молитви» у сакральній металопластиці. До питання генезису. Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 195—198.
  • 92. Боньковська С. Євхаристичні символи на священному посуді як первісні образи християнської іконографії. Міжнародний конгрес україністів (Одеса, 26—29 серпня 1999) Мистецтвознавство. Одеса; Київ, 2001. С. 24—39.
  • 93. Боньковськa С. Сакральна металопластика як парадигма християнського мистецтва. Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Збірник наукових праць. Випуск 14. Київ, 2005. С. 32—42.
  • 94. Боньковська С. Сакральна ангіопластика. Церковне мистецтво: у 3-х т. Декоративне мистецтво. Т. ІІІ. Харків: Фоліо, 2021. С. 441—533.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »