« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1121—1133

УДК [398.22(=161.2)-055.2:323.282(47+57)]:355.425.4 (477.8)”194/196″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1121

ЖІНОЧИЙ ГОЛОС У ФОЛЬКЛОРНОМУ ДИСКУРСІ ПРО ЗЛОЧИНИ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ ТА НАРОДНИЙ ОПІР 1940-х—1960-х РОКІВ

ПАСТУХ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • відділ фольклористики,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.
  • Контакти: e-mail: npastukh@gmail.com

Анотація. Мета статті — на матеріалі фольклорних оповідних текстів про злочинні дії радянського режиму та німецьких окупантів проти української нації у 1940—1960-х рр., про народний опір цим злочинам та про збройну боротьбу УПА проаналізувати жіночий досвід, здобутий особисто, побачений на свої очі чи почутий від інших та відтак омовлений у параметрах фольклорної традиції, з акцентом на так званій «жіночій історії».

Актуальність статті обумовлена недостатньою увагою до жіночого аспекту фольклорної оповідної традиції про окреслені історичні події, а також браком фольклористичного інтересу до розповідей і спогадів із життя звичайних людей через «слабку фольклорність» таких текстів.

Об’єктом дослідження є народні оповідання, перекази та (зрідка) легенди про жіночий досвід повсякдення в час війни, здійснення злочинів проти української нації, розгортання повстанської боротьби та виявів опору в 40—60-х рр. ХХ ст., а предметом — особливості конструювання жіночого фольклорного «тексту» в межах окресленої тематики на противагу чоловічому, стратегії, до яких вдаються жінки, аби переконати слухача в правдивості їхніх свідчень, та головні фольклорні мотиви й сюжети, творцем, виконавцем і головним персонажем яких є жінки.

Ключові слова: жінка, жіночий досвід, гендерні особливості, злочини проти українців, опір, Українська повстанська армія (УПА), бандерівці.

Надійшла 24.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кісь О. Національно-визвольні змагання як випробування меж традиційної жіночості: жіночий досвід у національному підпіллі 1940—1950-х років. Етнічна історія народів Європи. 2016. Вип. 48. С. 61—78.
  • 2. Білий В. Оповідання селянина про те, як він права добивався у денікінців. Етнографічний вісник. 1925. Кн. 1. С. 37—40.
  • 3. Білий В., Олексієва О. Коротенькі пісні («частушки») років 1917—1925. Етнографічний вісник. 1925. Кн. 1. С. 22—36.
  • 4. Білий В. «Автобіографія чи спомини революції». Етнографічний вісник. 1926. Кн. 2. С. 63—67.
  • 5. Левченко М. Оповідання селян за часи громадянської війни. Етнографічний вісник. 1926. Кн. 2. С. 68—75 (коментар В. Білого на с. 75—76).
  • 6. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти: монографія. Львів: ІН НАН України, 2017.
  • 7. Улюра Г. Теоретико-методологічні засади гендерних студій з літературознавства. Гендерні студії в літературознавстві: навч. посіб. За ред. В.Л. Погребної. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008. С. 6—20.
  • 8. Голубець О. Дівчина. Українська фольклористична енциклопедія. За ред. В. Сокола. Львів: ІН НАН України, 2018. С. 219—220.
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Євген Луньо. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. Друге вид. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 544 с.
  • 11. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учас­ників та очевидців. Записав і упорядкував Євген Луньо. Т. 2. Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 c.
  • 12. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упорядкував Євген Луньо. Технічне упорядкування — Петро Луньо та Леся Дуда. Т. 3. Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с. 

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »