« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1386—1396

УДК 069.51:64]:069:908]](477.53-22Диканька)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1386

СВОЛОК 1741 р. З ФОНДІВ ДИКАНСЬКОГО ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

ЩЕРБАНЬ Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології, кандидат історичних наук,
  • доцент, завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

БАБКОВА Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0347-0633
  • кандидатка історичних наук,
  • завідувачка навчальної лабораторії
  • з музеєзнавства та пам’яткознавства,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: akademikxdak@gmail.com

Анотація. Диканський історико-краєзнавчий музей імені Д.М. Гармаша зберігає, експонує та популяризує значну колекцію артефактів ранньомодерної доби історії України. Мета статті — ввести до наукового обігу експонат з Диканського історико-краєзнавчого музею імені Д.М. Гармаша — сволок першої половини 1741 р., проаналізувавши його декор, особу власника та здійснивши порівняльний аналіз. Об’єктом наукової праці є аналіз сволоків XVIII ст. із колекцій вітчизняних музеїв України як невід’ємної частини матеріальної та духовної культури українців ранньомодерної доби, предмет дослідження — художні, стилістичні та лінгвістичні особливості сволоку середини XVIII ст. із фондів Диканського історико-краєзнавчого музею імені Д.М. Гармаша.

Методологічна основа базується на залученні комплексу методів і підходів музеологічних, історичних та мистецтвознавчих дисциплін, зокрема — історизму, компаративного та візуального аналізу, формально-стилістичного методу й герменевтичного підходу.

Ключові слова: ранньомодерна доба, сволок, музейний предмет, музей, символіка, козацька старшина.

Надійшла 7.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кулиш П.А. Михайло Чарнышенко или Малороссия восемьдесят лет назад: сочинение П. Кулиша: в 3 ч. Ч. 1. Киев: Университетская тип., 1843. 206 с.
  • 2. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского: составлена из подлинных документов Запорожского Сечевого Архива: в 3 ч. Сост. А. Скальковским. Одесса: [Печ. в Гор. тип.], 1846. Ч. 3: Падение Новой Сечи и последнего Коша Запорожского. Изд. 2-е, испр. и знач. умнож. 1846. 294, [1] c.
  • 3. Вертильяк Д.Ч. Запорожская старина: Надписи, находящиеся на могильных крестах и склепах. Надписи на домовых сволоках. Записки Одесского общества истории и древностей. Одесса, 1850. Т. 2. С. 823—825.
  • 4. Эварницкій Д.И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа: в двух томах. Санкт-Петербург: Издание Л.Ф. Пантелеева, 1888. Ч. II. 257 с.
  • 5. Н. Б. Старинный сволок. Археологическая летопись Южной России. 1904. № 3. С. 95—96.
  • 6. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания. Київ: Типография Г.Т. Корчак-Новицкого, 1890. 408 с.
  • 7. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: у 3-х т. Т. 1. Передмова В.А. Смолія; Ред. кол.: П.С. Сохань (голова), В.А. Смолій (заст. голови), В.Г. Сарбей, Г.Я. Сергієнко, М.М. Шубравська (відп. секр.). АН Української РСР; Археографічна комісія; Інститут історії. Київ: Наукова думка, 1990. 596 с.
  • 8. Перелік музейних предметів з фондів НДКМ. Микитинська Запорозька Січ і початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття: матеріали Всеукр. наук. конф. Нікополь: РПЦ Січ, 2008. С. 97—103.
  • 9. Василенко А.Ю. Орнамент на сволоках доби козацтва: інтерпретація та аналіз елементів. Заповідна Хортиця. Історія запорозького козацтва: в пам’ятках та музейній практиці: матеріали IV міжнарод. наук.-практ. конф. Запоріжжя: A&V. Art CROUP, 2010. С. 210—214.
  • 10. Яценко С.П. Сволок із колекції Запорізького краєзнавчого музею. Музейний вісник. Запоріжжя: АА Тандем, 2010. № 10. С. 9—15.
  • 11. Жам О., Грудевич Т. Сволок у хаті чимбаря музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історичний, мистецтвознавчий, історіографічний огляд. Сіверянський літопис. 2021. № 6. С. 25—35. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.5804536
  • 12. Пригарін О.А. Надписи на сволоках хат запорозьких козаків. Регіональне і загальне в історії: зб. тез між­народ. наук. конф. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. С. 137—140.
  • 13. Катеринославський музей імени А.Н. Поля. Україна. 1914. Кн. І. С. 150—151.
  • 14. Старая хата Разумовскихъ въ Лемешахъ. Москви­тянинъ. 1855. Мартъ. № 6. Кн. 2. С. 187—188.
  • 15. Короткий огляд роботи Харківського музею українського мистецтва за 1925 рік. Червоний шлях. № 5 від 01.05.1926. С. 247.
  • 16. Таранушенко С.Ю. Житло старої Слобожанщини. Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2011. 195 с.: іл.
  • 17. Милорадович В.П. Житье-бытие лубенского крестьянина. Киевская старина. Том. 77. Апрель. С. 110—135.
  • 18. Лотоцька В. Сакральність мотивів рослинного світу в українському пластичному мистецтві. Народознавчі зошити. 2016. № 6. С. 1423— 1427.
  • 19. Mokłowski K. Sztuka Ludowa w Polsce. Lwów; Kraków: nakł. Księgarni H. Altenberga; druk W.L. Anczyca i Spółki, 1903. 562 s.
  • 20. Puset L. Studya nad Polskiem budownictwem drewnia­nem. I. Chata. Kraków: nakladem Akademii umiejętnosci, 1903. 106 s.
  • 21. Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса; Українська академія наук; Музей гетьманства. Київ: Стилос, 2009. 432 с.
  • 22. Краєзнавчими стежками Бузівського краю. Дзюба Олександр, Захаров Володимир, Магда Василь. Київ: Гуляєва В.М., 2022. 342 с.
  • 23. Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII cт.: Описово-статистичні джерела. АН УРСР; Археогр. комісія та ін. Упоряд. Г.В. Болотовата; редкол.: Н.С. Сохань (відп. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1989. 392 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »