« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 3—15

УДК [[77.064:069.5]:[726:27-523]](477.8)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.003

УКРАЇНСЬКЕ САКРАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО, НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ТА ЕТНОГРАФІЯ НА НЕГАТИВАХ В. ЩЕРБАКІВСЬКОГО (ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ІН НАН УКРАЇНИ) (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор катедри архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Світлини і негативи В. Щербаківського є важливим джерелом для вивчення генези українського сакрального будівництва, архітектури, народного мистецтва та етнографії. Вони є основою для відновлення мистецької традиції, зберігають актуальність, далеко виходять за межі історіографічного дискурсу.

Мета статті — оприлюднити та проаналізувати інформацію про негативи Вадима Щербаківського, які зберігаються у фондах Інституту народознавства НАН України, показати його обізнаність з фотографічною практикою, висвітлити їхню цінність для архітектури, народного мистецтва, етнології, історії церкви.

Об’єктом дослідження є спадщина негативів В. Щербаківського, яка зібрана музеєм НТШ. Предметом — практика використання візуального матеріалу Вадимом Щербаківським для вивчення генези українського сакрального будівництва, народного мистецтва, етнографії та для відновлення мистецької традиції.

Ключові слова: етнологія, архітектура, Вадим Щербаківський, Наукове товариство ім. Шевченка, музей НТШ, Інститут народознавства НАН України, Бойківщина, Гуцульщина, Закарпаття, Покуття, ґенеза української сакральної архітектури.

Надійшла 1.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Франко А.Д., Франко О.О. Аналіз документів та матеріалів особистого наукового архіву Вадима Щербаківського. Вісник Інституту археології. 2012. Вип. 7. С. 62—74.
  • 2. Павличко Я. Внесок Вадима Щербаківського в розбудову колекції Національного музею у Львові. Полтавський археологічний збірник. 1995. № 4. С. 105—115.
  • 3. Щербаківський В.M., Щербаківський Д.М. Українське мистецтво: в двох томах з додатками. Харків: Видавець Савчук О.О. 2015. 472 с.
  • 4. Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів. Львів: Накладом «Народного Слова», 1909. 256 с.
  • 5. Краткий отчет об экскурсии, совершенной летом 1904 г. по поручению Московского Археологического Общества студентом Вадимом Щербаковским для фотографирования церквей. Труды тринадцатого Ар­хеологического съезда в Екатеринославе 1905. Под ред. графини Уваровой.Москва, 1908. Т. 2. Разд. III. С. 87—88.
  • 6. Щербаковский В. К вопросу о типах старинных малорусских церквей. Археологическая летопись Южной России. Киев, 1904. № 6. С. 232—236.
  • 7. Гнатюк В. Слово на часі. Діло. 1904. № 199. С. 1.
  • 8. Нестуля С. М.Ф. Біляшівський і В.М. Щербаківський. Полтавський археологічний збірник. 1995. № 4. С. 149—153.
  • 9. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів: ІН НАНУ, 2007. 640 с.: іл.
  • 10. Тарас Я. Михайло Зубрицький в історії храму села Мшанець. Михайло Зубрицький. Зібрані твори і ма­теріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2016. Т. 2. С. 489—500.
  • 11. Щербаківський В. Дерев’яні церкви на Україні і їх типи. Записки НТШ. 1906. Т. LXXIV. Кн. 6. С. 10—32.
  • 12. Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів і на Україні. Львів; Київ: Накладом автора, 1910. 256 с.: понад 200 іл.
  • 13. Назаріїв О. Рец. на публ.: Українське мистецтво. I. Деревляне будівництво і різьба на дереві. Улаштував В. Щербаківський. Львів; Київ 1913. Записки НТШ. 1913. T. CXVI. Кн. IV. С. 215—220.
  • 14. Щербаківський В. Церкви на Бойківщині. Записки НТШ. 1913. Т. CXIV. Кн. ІІ. С. 5—24.
  • 15. Грабарь И.Э. История русского искусства: в 6 т. Москва: Изд. И. Кнебель. 1912. Т. II. Допетровская эпоха (Москва и Украина). 478 с. [2] c.: ил.
  • 16. Щербаківський В. Українське мистецтво. Ч. I: Деревляне будівництво і різьба на дереві. Львів; Київ, 1913. XX, 62 с.: іл.
  • 17. Гребеняк В. Рец. на публ. В. Щербаківський. Українське мистецтво. I. Деревляне будівництво і різьба на дереві. Львів; Київ, 1913. Літературно-науковий вісник. Львів, 1913. Т. 64. Кн. 10. С. 188—190.
  • 18. Антонович Д. Рец. Перед лице Європи. Сяйво. 1914. № 1. С. 27—28.
  • 19. Павловський М. [Рецензія]. Рада. 1913. № 244. С. 405.
  • 20. Ульяновський В. Вадим Щербаківський: життя, нау­кова діяльність, доля творчої спадщини. Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці. Київ: Либідь, 1995. С. 5—101.
  • 21. [Рецензія]. Старые годы. 1913. № 11/12. C. 42—43.
  • 22. Широцький К. [Рецензія]. Рада. 1913. 18 окт. С. 4

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »