« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 180—188

УДК 738.3/.5.071.1.02.03(=161.2:71)”19/20″:929

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.180

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЗАЇКИ ТА КЕРАМІКИ ІРЕНИ РОМАНИ НОСИК

ПАВЛИШИН Анастасія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4316-3144
  • магістриня мистецтвознавства, аспірантка 023 ОДР,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pereskokova.nastia@gmail.com

Анотація. У статті розкрито художні особливості мозаїки та кераміки у творчості української художниці з діаспори Ірени Романи Носик. Розглянуто короткі біографічні відомості про художницю, її творчу діяльність. Аналізується творчий доробок мисткині з типологізацією за жанровим принципом. Перша група — мозаїки на історичну та міфологічну тематику, друга група — анімалістичні, натюрмортні, пейзажні мозаїчні панно, третя група — абстрактні композиції. Мета роботи — переосмислити майстерно створені образи у сучасному прочитані. Об’єктом дослідження є художня мозаїка та кераміка як один з видів декоративно-прикладного мистецтва а предметом — конкретні твори Ірени Носик. Методологічною основою дослідження було обрано комплексний підхід, який обумовив поєднання історичного та формально-мистецького дискурсів, з пріоритетом мистецтвознавчого аналізу. Територія дослідження охоплює Канаду та Україну.

Виявлено закономірність впливу архетипів культури як сталих образів для зображання. Наведено загальну характеристику головних персонажів зображення в кераміці мисткині, зокрема тварини: баран, кінь, павичі, а також фантастичні звірі, зокрема жар-птиці; рослини: соняхи, дубове листя, виноградне листя, калиновий цвіт; різноманітні геометричні фігури: зірки, хрести, кола, спіралі, лінії. У висновках зроблено підсумки дослідження щодо творчість Ірени Носик, яка є надзвичайно різновидовою та плідною та ґрунтується на професійному знанні історії мистецького розвитку.

Ключові слова: художні особливості мозаїки та кераміки,мистецтво Ірени Романи Носик, українська діаспора Канади.

Надійшла 15.12.2023

Список використаних джерел

  • 1. Сотська Г., Шмельова Т. Мозаїка. Словник мистецьких термінів. Херсон: Стар, 2016. 52 с.
  • 2. Шмагало Р. Декоративне мистецтво і еко-дизайн: філософсько-освітні основи розвитку і сучасні виклики. Art and Design. 2020. № 4 (12). С. 185—194.
  • 3. Даревич Д. «Мистецтво і мікроскоп у житті та творчості Ірени Носик». Західноканадський збірник. За ред. А. Недашківської і М. Сороки. Едмонтон; Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. Т. XLVIIІ. Ч. 8. С. 119.
  • 4. Шевченко Т. Зібрання творів: у 6 т. Київ: Наукова думка, 2003. Т. 2. С. 343.
  • 5. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Т. 4: Літній цикл. Вінніпег; Торонто: Укр. Нац. Вид. Ком., 1957. 178 c.
  • 6. Райська Є. Інтерв’ю з Іриною Цвілик-Серьогіна. «Жити (з) мистецтвом». URL:https://livingbyart.online/istorii/uzhytkove-mystecztvo/iryna-czvilyk-serohina/.
  • 7. Лащук Ю. Гуцульська кераміка. Київ: Держбудвидав УРСР, 1956. 82 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »