« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 752–758

УДК 7.072.2М. Моздир:001.9:069(091)](092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.752

ПОЧЕРК ТАЛАНОВИТОГО ДОСЛІДНИКА

Федорук Олександр Касянович, доктор мистецтвознавства, дійсний член Національної академії мистецтв України, професор
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури,
Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна
головний редактор журналу «Образотворче мистецтво».
Контакти: e-mail: fedoruk_ok@ukr.net>

Анотація. Висвітлюються побутово-психологічні та внутрішньо-суб’єктивовані чинники життя і наукової творчості Миколи Івановича Моздира (1928—2018). Автор, близький приятель відомого музейника і вченого, наводить цілий ряд маловідомих прикладів з різних періодів його професійного становлення та різнобічної діяльності у сфері історії, етнології, мистецтвознавства та музейної справи. Особливо цінними є авторські спостереження над притаманною для М. Моздира методологією виявлення культурних артефактів, принципами адміністрування українською наукою в умовах тоталітарного часу. Окремо відзначена роль М. Моздира в розбудові науково-дослідних програм
у Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР, у підтримці молодих талантів. Відзначаються основні тематичні зацікавлення вченого у галузі історії мистецтва і музейництва.

Ключові слова: Микола Моздир, образотворче мистецтво, музейна справа, наука, мистецтвознавство, етнологія, матеріальна та духовна культура, народна меморіальна пластика, національні традиції.

Надійшла 23.05.2018

Список використаних джерел

1. Етнографічні експедиції на Гуцульщину // Народна творчість та етнографія. — 1983. — № 5.
2. Моздир М. Українська народна меморіальна пластика / М. Моздир. — Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2009. — 288 с. : іл.
3. Народна дерев’яна скульптура в Карпатах // Культура та побут населення українських Карпат: матеріали республіканської наукової конференції, присвяченої 50-річчю утворення СРСР: тези доповідей та повідомлень. — Ужгород, 1972.
4. Некоторые аспекты работы музея этнографии и художественного промысла Львовского отделения института искусствоведения, фольклора и этнографии им. М.Ф. Рыльского АН УССР с народными мастерами // Произведения мастеров народных художественных промыслов в музеях Советского Союза: Всесоюзная конференция.-семинар. — Вильнюс, 1984.
5. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. — Київ : Доля, 1994. — 504 с. : іл.
6. Рафартарович Василь Олексійович. Виставка творів. Різьба по дереву та кореню, ювелірні вироби. Каталог / Василь Рафартарович. — Львів, 1981.
7. Экспедиционно-собирательная работа музея этнографии и художественного промысла АН УССР в 1977—1980 гг. // Актуальные вопросы этнографии и этнографического музееведения: научная сессия. — Ленинград, 1981.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »