« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 518—531

УДК [94:39(470.62=161.2)]”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.518

УКРАЇНЦІ КУБАНІ: ІСТОРИКО-ЕТНОЛОГІЧНІ СТУДІЇ

АВРАМЕНКО Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2538-7195
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • незалежний дослідник, дійсний член НТШ,
  • м. Краснодар, Росія,
  • Контакти: e-mail: shron2011a@gmail.com

Анотація. Висвітлюється етнічна історія українського населення Кубанського регіону сучасної росії: етапи заселення, чинники асиміляції, господарські заняття, типи поселень, житло, одяг, їжа, громадський та сімейний побут, звичаї та обряди, фольклор. Вказується на зміни етнічного складу населення під час штучного Голодомору 1932—1933 рр., масових депортацій мешканців україномовних станиць на схід та північ срср. Розглядаються сучасні етнокультурні процеси.

Мета статті — показати провідну роль українців у справі заселення та господарчого освоєння Кубані в дореволюційні часи, використання українського козацтва в інтересах імперської політики, спроби відірвати українців регіону від корінної України, заходи щодо знищення історичної пам’яті місцевих українців, злочинну етнічну політику радянського уряду, наслідки цієї політики.

Об’єктом дослідження є українське населення Кубані від кінця XVIII ст. до сьогодення, а предметом — етапи заселення, чинники асиміляції, господарські заняття та елементи культури мешканців регіону, політика держави щодо українців регіону.

Під час вивчення етнічної історії українців Кубані було застосовано методи емпіричного (опис на підставі джерел та наукової літератури) та теоретичного дослідження, зокрема порівняльно-історичний, статистичний та структурний аналізи.

Ключові слова: етнічна історія, українці Кубані, типи поселень, житло, побут, фольклор.

  • 1. Білий Д. Малиновий клин. (Нариси з історії українського населення Кубані). Київ: Товариство «Україна», 1994. 118 с.
  • 2. Білий Д. Кубань і Україна. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2005. № 3/4. С. 2—47.
  • 3. Білий Д.Д. Українці Кубані в 1792—1921 роках: Еволюція соціальних ідентичностей. Монографія. Львів; Донецьк: Східний видавничий дім, 2009. 543 с.
  • 4. Петренко Є.Д. Переселенський рух з України на Кубань (друга половина XIX — початок XX ст.). Київ: Інститут історії України, 1997. 27 с.
  • 5. Сергійчук В. Північний Кавказ: українські аспекти заселення, розвитку господарства та національної свідомості. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. 292 с.
  • 6. Супрун-Яремко Н.А. Украинский субэтнос на Кубани. Культурная жизнь Юга России. Краснодар, 2003. № 3 (5). С. 51—56.
  • 7. Супрун-Яремко Н.О. «Репресовані» історичні пісні про події 20—30-х років ХХ століття на Кубані. Кубань-Украина: вопросы историко-культурного вза­имодействия. Вып. 4. Краснодар; Киев, 2010. С. 115—125.
  • 8. Горинь Б. Трагедія українців Кубані. Українська діаспора в Росії: стан, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практичної конференції (22 грудня 2003 р.). Київ: Українська Всесвітня Координаційна Рада, 2004. С. 68—74.
  • 9. Скибицкая И.М. Из истории одной переписки, или Нужны ли украинцы Кубани Генеральному консульству Украины в Ростове-на-Дону? Кубань-Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия. Вып. 4. Краснодар; Киев: ЭДВИ, 2010. С. 326—335.
  • 10. Авраменко А.М. От куреней Запорожской Сечи к станицам и городам Кубани (проблемы происхождения названий, исторической географии, топографии и культурного наследия). Москва: Директ-Медиа, 2023. 424 с.
  • 11. Попка И. Черноморские козаки в их гражданском и военном быту. Очерки края, общества, вооруженной силы и службы. СПб., 1858. XIV, [1], 292, II, 5 л.: ил.
  • 12. Боук Б.М. Проблема этнических и сословных различий на Кубани во второй половине XIX в. (по воспоминаниям Ф.А. Щербины). Кубань: проблемы куль­туры и информатизации. Краснодар. 1999. № 1 (12). С. 40—42.
  • 13. Климчук Ф.Д. Расселение этнических украинцев на Юге и Юго-Западе России (по материалам переписи 1926 г.). Кубань-Украина: вопросы историко-куль­турного взаимодействия. Вып. 3. Краснодар, 2008. С. 257—285.
  • 14. Садиленко М. Стійкість кубанської мови. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2005. № 3/4. С. 48—55.
  • 15. Шаля І. Українська літературна мова та мова Кубанщини. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2005. № 3/4. С. 56—59.
  • 16. Гангур Н.А. Традиционное жилище черноморских казаков (строительный материал и технологии, планировка и интерьер). Кубань-Украина: вопросы исто­рико-культурного взаимодействия. Вып. 3. Краснодар, 2008. С. 93—110.
  • 17. Гангур Н.А. Материальная культура кубанского казачества. Т. 1—2. Краснодар, 2009.
  • 18. Кубанские станицы: Этнические и культурно-бы­то­вые процессы на Кубани. Под ред. К.В. Чистова. Москва: Наука, 1967. 356 с.
  • 19. Черный К.Н. Ейский уезд (Статистическое описание). Кубанский сборник. Т. 1. Екатеринодар, 1883. C. 338—547.
  • 20. Бондарь В.В. Украинское барокко в архитектуре Кубани конца XVIII — первой половины XIX в. (постановка проблемы). Кубань — Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия. Вып. 3. Краснодар, 2008. С. 87—92.
  • 21. Гангур Н.А., Шаповалова А.В. Традиционный костюм черноморского казачества (конец XVIII в. — 1860 г.). Краснодар, 2011. 224 с.
  • 22. Шарапова М.В. Украинские традиции в одежде восточнославянского населения Кубани второй половины XIX — начала XX века (диахронный анализ). Кубань-Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия. Вып. 5. Краснодар; Киев, 2011. С. 98—108.
  • 23. Очерки традиционной культуры казачеств России. Под ред. Н.И. Бондаря. Т. 2. Москва; Краснодар, 2005. 632 с. + 8 с. цв. ил. + 2 л. цветных карт-вклеек (4 карты).
  • 24. Концевич Г.М. Чумаки в народных песнях: Выдержки из доклада, прочитанного на общем собрании членов Общества любителей изучения Кубанской области 5 апреля 1913 г. Известия Общества любителей изучения Кубанской области. Вып. VI. Екатеринодар, 1913. С. 167—190.
  • 25. Кубанская фольклорно-этнографическая экспедиция 2001 г. А/к. — 2328. Краснодарский край, ст. Челбасская, инф. — Кабан Н.Е., 1925 г. р., Кабан Т.Н., 1921 г. р., Шинкаренко Г.Ф., 1913 г. р., иссл. — Матвеев О.В.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »