« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 679—685

УДК 82-343-3:398.5]:111.11(043.3)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.679

МІФ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У НАУКОВІЙ ВІЗІЇ БЕРНАРА ЛЕ БОВ’Є ДЕ ФОНТЕНЕЛЯ

НАУМОВСЬКА Олеся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9290-7843
  • докторка філологічних наук, доцентка,
  • завідувачка кафедри фольклористики
  • Навчально-наукового інституту філології,
  • Київський національний університет
  • імені Тараса Шевченка,
  • бульв. Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01601, Україна,
  • Контакти: e-mail: o.naumovska@knu.ua

Анотація. Мета статті — висвітлити наукові погляди на міф та усну словесність загалом мислителя XVII—XVIII століть Бернара Ле Бов’є де Фонтенеля, який за глибиною суджень значно випередив свій час.

Предмет дослідження — студії Б. де Фонтенеля «Історія оракулів» (1687 р.) та «Про походження байок» (1724 р.), присвячені осмисленню міфів й особливостям їх творення з урахуванням психологічних і порівняльних аспектів. Попри те, що Б. де Фонтенель як прихильник прогресивності й раціоналізму обстоює позиції трактування «всієї давньої літератури» як «купи химер, мрій і забобонів», мислитель охоплює увагою значне коло проблем, пов’язаних із міфотворчістю. Надзвичайно важливою заслугою Б. де Фонтенеля в аспекті дослідження міфологічних текстів як фольклорних є його абсолютно новаторські висновки про особливості взаємозв’язку між психологією загалом і світобаченням; з’яву міфологічних уявлень, а, відповідно, мотивів і сюжетів; нараторські особливості оповідача та їхній вплив на текстотворення; наближення до осмислення постання варіативності творів через модифікаційні процеси, які відбуваються з творами, у діахронії; слушні міркування щодо первинності фольклорної творчості й вторинності авторської тощо.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів, вимог і концепцій, в т. ч. науково-біографічного, структурно-типологічного та методу конструктивного аналізу.

Ключові слова: Бернар Ле Бов’є де Фонтенель, міф, фольклор, сюжет, образ, мотив.

Надійшла 28.05.2024

Список використаних джерел

  • 1. McKie Douglas. Bernard Le Bovier De Fontenelle, F. R. S., 1657—1757. Notes and Records the Royal Society Journal of the History of Science. 1957.Vol. 12. Issue 2. Pp. 193—200. URL: http://doi.org/10.1098/rsnr.1957.0009.
  • 2. Feldman Burton Richardson, Robert D. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 3. Fontenelle M. de (Bernard Le Bovier), Dale, Antonius van, Aphra, Behn. The History of Oracles, and the Cheats of the Pagan Priests. London: Printed by W. O. for Sam, 1699.
  • 4. Fontenelle В. Of the Origin of Fables. The rise of modern mythology, 1680—1860. Bloomington: Indiana University Press, 1972.
  • 5. Voltaire. To M. De Fontenelle. Villars. 1720. Sept. 1. The Works of Voltaire, A Contemporary Version. The Dramatic Works. Vol. X. Part 1. New York: E.R. DuMont, 1901. URL: https://oll-resources.s3.us-east-2.amazonaws.com/oll3/store/titles/2240/Voltaire_0060-10_Bk.pdf.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »