« 2024. № 4 (178)

Народознавчі зошити.  2024. № 4 (178).  С. 926—935

УДК [75.071.1.04:27-526.62](477.83/.86)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.04.926

СВЯТІСТЬ І ВЕЛИЧ У КОЛЬОРІ: КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ТА КНЯГИНЯ ОЛЬГА У ТВОРЧОСТІ КОРНИЛА УСТИЯНОВИЧА    

КОВАЛЬ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8009-1744
  • викладач, Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра графічного дизайну,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: koval.andr18@gmail.com

Анотація. Мета статті — репрезентуватитворчий доробок художника Корнила Устияновича, пов’язаний з постатями Володимира Великого та княгині Ольги.

Об’єктом дослідження стали збережені твори художника, які нам вдалося виявити. Художник К. Устиянович зробив значний внесок у розвиток церковного мистецтва цього періоду. Його роботи, що базувалися на історичних джерелах та народних переказах, часто відзначалися детальним опрацюванням та інтеграцією релігійних і національних мотивів. Митець створив численні монументальні твори в церквах Галичини, де представляв князя Володимира та княгиню Ольгу в різних композиційних рішеннях і ракурсах.

У статті проведено порівняльний аналіз художніх іконографічних інтерпретацій святого князя Володимира Великого та княгині Ольги. Розглянуто два основних підходи до зображення цих постатей: символічний та реалістичний. У першому випадку фокус зосереджується на символах, що відображають історичне та релігійне значення (трьохременний хрест, макет храму та ін.). У другому випадку, зображення більш конкретне та реалістичне. Аналізуються такі аспекти — композиційні, технологічні та контекстуальні. Стаття висвітлює різноманітність трактування іконічного образу святих у візуальному сприйнятті.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні зі структурно-типологічним методом та методом мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: іконопис, церковне мистецтво, інтерпретація, князь Володимир, княгиня Ольга.

Надійшла 2.07.2024

Список використаних джерел

  • 1. Станкевич М. Володимир Святий. Словник сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 60.
  • 2. Станкевич М. Ольга Свята. Словник сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 168.
  • 3. Львівська національна наукова бібліотека. Відділ рукописів. Ф. 93. Од. зб. 110.
  • 4. Шпак О. Требник. Словник українського сакрального мистецтва. Львів, 2006. С. 240.
  • 5. Марголіна І. Оповиті серпанком забуття. Живопис українських художників у кирилівській церкві. Київ: Либідь, 2016. 144 с.
  • 6. Луцик І.Я. Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає. Львів: Свічадо, 2011. 800 с.
  • 7. Овсійчук В. Українське малярство X—XVIII століття. Проблеми кольору. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1996. 478 с.
  • 8. Семчишин-Гузнер О. Іконографія св. свмч. Йосафата Кунцевича в українському мистецтві першої половини ХХ ст. Джерела інспірації. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1464 —1481.
  • 9. Марчак  В. Про малярство. Львів, 2018. 264  с.
  • 10. Бохенська  Є. Спогади про Корнила Устияновича. Тво­ри. Львів: Каменяр, 2002. С. 80—89.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »