« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1058—1072

УДК 908(479):[94-051:001.891](477)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

КАВКАЗОЗНАВЧИЙ ВЕКТОР У ДОСЛІДЖЕННЯХ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

БІЛОУС Віра

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7848-180X
  • кандидатка історичних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: bilka3@gmail.com

ГУЗІЙ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4134-956X
  • кандидат історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Багатогранна наукова спадщинаМихайла Грушевського не обмежується лише фундаментальними українознавчими студіями. Вона охоплює найрізноманітніші напрями світової гуманітаристики, зокрема й ділянку історико-народознавчого кавказознавства. Розсіяні в колосальному доробку вченого дослідницькі судження з цієї царини не отримали належного висвітлення в сучасній вітчизняній історіографії. Їх наукове осмислення допоможе чіткіше осягнути внесок М. Грушевського в пізнання світової історії та сформувати повніше уявлення про широчінь і глибину його подвижницької наукової праці. У цьому полягає актуальність обраної теми.

Метою статті є розкрити кавказознавчий набуток М. Грушевського в контексті вітчизняного та зарубіжного історико-наукового дискурсу XIX — початку XX ст., висвітлити його значення для інтелектуальної спадщини України та Кавказу. Джерельна база розвідки — наукові тексти М. Грушевського, що стосуються історії, археології, етнології народів кавказького регіону, а також автобіографія, спогади, щоденники та листу­вання вченого.

Ключові слова: Михайло Грушевський, народи Північного Кавказу та Закавказзя, кавказознавство, етнічна історія, етнографія, археологія, джерелознавство, адиги, осетини, грузини, алани.

Надійшла 29.08.2024

Список використаних джерел

  • 1. Крип’якевич І. Михайло Грушевський. Життя й ді­яль­ність. Львів, 1935. 63 с.
  • 2. Винар Л. Молодість Михайла Грушевського 1866—1894. Мюнхен; Нью Йорк, 1967. 37 с.
  • 3. Бурлака Г. Тематична палітра прозових творів Михайла Грушевського. Михайло Грушевський. Студії та джерела. Київ, 2019. Кн. 2. С. 96—120.
  • 4. Шелудякова Н. М. Грушевський — колекціонер у контексті наукового та мистецького життя України кінця XIX — початку XX ст. Дисертація на здобуття наук. ступ. к. і. н. (на правах рукопису). Київ, 2016. 242 с.
  • 5. Листування М. Грушевського з М. Марром. Вступ. ст. В. Тельвака. Український історичний журнал. 2014. № 4 (517). С. 187—193.
  • 6. Дашкевич Я. Михайло Грушевський наприкінці XIX ст. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2004. Т. 6. С. I—XIII.
  • 7. Маслійчук В. Ранні рецензії Михайла Грушевського.  Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2008. Т. 14. С. XX—XL.
  • 8. Гордієнко Д. Праці Н.П. Кондакова в оцінці М.С. Грушевського. Кондаковские чтения IV: античность — Византия — Древняя Русь. Белгород, 2013. С. 5—16.
  • 9. Грушевський М. Степ і море в історії України. Кілька слів щодо пляну і перспектив сього досліду. Вступ. ст. О. Яся. Український історичний журнал. 2016. № 1 (526). С. 176—194.
  • 10. Бубенок О. Питання взаємовідносин між аланами і середньовічними номадами Євразії в роботах східноєвропейських та західних дослідників. Східний світ. 2006. № 4. С. 27—46.
  • 11. Грицик Л. «Література між двома світами»: Східний світ, літературознавчий аспект. Біблія і культура. 2009. № 11. С. 6165.
  • 12. Нечуй‑Левицький І. Листи. Нечуй-Левицький І. Зібрання творів: у 10 т. Київ: Наукова думка, 1968. Т. 10. С. 255—502.
  • 13. Грицик Л. Орієнтальний дискурс І.С. Нечуя‑Левиць­кого. Літературознавчі студії. Збірник наукових праць. Київ: ВПЦ Київський університет, 2019. Вип. 3 (57). С. 57—69.
  • 14. Грушевський М. Спомини. Публ., комент. С. Білоконя. Київ. 1988. № 11. С. 120—137.
  • 15. Грушевський М. Як я був колись белетристом. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2011. Т. 12. С. 1—6.
  • 16. Грушевський М. Автобіографія. Львів, 1926. 31 с.
  • 17. Грушевський М. Щоденник (1883—1884). Публ., передм, комент. Л. Зашкільняка. Київська старовина. 1993. № 5. С. 13—24.
  • 18. Грушевський М. Кінто Міхако. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2011. Т. 12. С. 366.
  • 19. Грушевський М. Спомини. Публ., комент. С. Білоконя. Київ. 1988. № 10. С. 131—138.
  • 20. Грушевський М. Спомини. Публ., комент. С. Білоконя. Київ. 1988. № 9. С. 115—140.
  • 21. Євтушенко Ю. Порохівниця-натруска зі збірки старожитностей Михайла Грушевського. URL: http://hrushevsky.history.org.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIBH&P21DBN=ELIBH&Z21ID=&Image_file_name=DOC/0008978.pdf.  С. 1—10 (дата звернення 13.07.2024).
  • 22. Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. Київ: Наукова думка, 1991. Т. 1. 736 с.
  • 23. Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. Київ: Наукова думка, 1992. Т. 3. 592 с.
  • 24. Грушевський М. На порозі нової України. Гадки і мрії. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2007. Т. 4. Кн. 1. С. 225—266.
  • 25. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 392 с.
  • 26. Грушевський М. Порайонне історичне дослідження України і обслідування Київського вузла. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2015. Т. 10. Кн. 1. С. 151—172.
  • 27. Ненашева О. Архітектурознавчі студії І.В. Моргілевського. Теорія запозичень у контексті тоталітарної науки 1920—1930‑х років. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: збірник наукових праць.Київ: ІПСМ НАМ України, 2009. № 6. С. 163—199
  • 28. Логвин Г. Ідеї Михайла Грушевського в історії українського мистецтва. Грушевський Михайло. Збірник наукових праць і матеріарів Міжнародної наукової конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського (Львів, 27—29 вересня 1991). Львів, 1994. С. 275—280.
  • 29. Грушевський М. Молотовське срібло. Археологічна замітка. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2004. Т. 6. С. 361—366.
  • 30. Грушевський М. Ковтки «київського типа» у сучасних кавказців. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2005. Т. 7. С. 319—321.
  • 31. Сведения о заседаниях Исторического общества летописца Нестора в 1878—1888 гг. Чтения в Историческом обществе Нестора‑летописца. Киев, 1888. Кн. 2. С. 6—285.
  • 32. Рябцева С. Трехбусинные кольца от Вислы до Волги. Stratum plus. 2000. № 5. С. 161—182.
  • 33. Пастернак Я. Археологія України. Торонто, 1961. 788 с.
  • 34. Дашкевич Я. Русь і Вірменія. Конфесійні та культурні контакти IX —першої половини XIII століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1993. Т. 225. С. 167—184.
  • 35. Бубенок О. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI — начало XIII вв.). Киев: Логос, 1997. 227 с.
  • 36. Грушевський М. Анти. Уривок з історії України‑Руси. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2004. Т. 6. С. 452—464.
  • 37. Пастернак Я. Ранні слов’яни в історичних, археологічних та лінгвістичних дослідженнях. Нью‑Йорк; Торонто; Париж; Мюнхен, 1979. 150 с.
  • 38. Труды XII Археологического съезда в Харькове. Москва, 1905. Т. III. 427 с.
  • 39. Грушевський М. Історія України‑Руси: в 11 т., 12 кн. Київ: Наукова думка, 1995. Т. 7. 624 с.
  • 40. Куштан Д., Ластовський В. Археологія та рання історія Черкас. Київ; Черкаси, 2016. 290 с.
  • 41. Новікова Л. До питання про черкеську (черкаську) версію походження козацтва в історичних працях XVIII — першої третини XIХ ст. Чорноморська минувшина. 2015. Вип. 10. С. 56—67.
  • 42. Грушевський М. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Київ: Наукова думка, 1991. 560 с.
  • 43. Ю. С. [Євфимій Сіцінський]. [Рецензія] Кулаковский Ю. Аланы по сведениям классический и византийских писателей. Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1901.Т. XLII. Вип. IV. С. 5—6 (Бібліографія).
  • 44. Грушевський М. [Рецензія] Кулаковский Ю. Христианство у алан. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2012. Т. 15. С. 15.
  • 45. Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. Київ: Наукова думка, 1992. Т. 2. 640 с.
  • 46. Грушевський М. Огляд праць Н. Кондакова з історії староруської штуки. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2005. Т. 7. С. 483—494.
  • 47. Грушевський М. [Рецензія] Латышев В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. Т. 1. Вып. 1. Греческие писатели. СПб., 1893. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2008. Т. 14. С. 3.
  • 48. Грушевський М. [Рецензія]. Латышев В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. Т. 1. Вып. 2. Греческие писатели. СПб., 1896. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2012. Т. 15. С. 9.
  • 49. Грушевський М. [Рецензія] Латышев В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе. Т. 1. Вып. 3. Греческие писатели. СПб., 1900. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2012. Т. 15. С. 44.
  • 50. Грушевський М. [Рецензія] Лаппо-Данилевский А., Мальмберг И. Курган Карагодеуашх. СПб, 1894. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2008. Т. 14. С. 25.
  • 51. В. Г. [В. Гнанюк]. [Рецензія] Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. Тифлис, 1894, т. I—XX. Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1896.Т. XI. Вип. III. С. 41 (Бібліографія).
  • 52. Грушевський М. [Рецензія] Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. Тифлис, 1896—1897, т. XXI—XXII. Грушевський М. Твори: у 50 т. Львів: Світ, 2012. Т. 15. С. 64.
  • 53. Вовк Ф. Кавказ і Карпати. Деякі проби етнологічних зближень. Науковий збірник, присвячений професорові М. Грушевському учениками й прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці в Галичині (1894—1904). Львів, 1906. С. 595—600.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »