« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1073—1084

УДК [069.5:76/77]:061.2НТШ(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІЗУАЛЬНА ЗБІРКА МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ. ЛИСТІВКИ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Здійснена перша спроба розглянути візуальну збірку музею НТШ. Висвітлена історія створення унікальної колекції. Особлива увага зосереджена на листівках і особистостях, завдяки яким вони були створені. Показано, як на основі короткого відкритого тексту листівки можна одержати інформацію про особистості та історичне минуле.

Мета статті — проінформувати про візуальну збірку музею НТШ; висвітлити, яку роль відіграли листівки у пам’яті про минуле. Об’єктом дослідження є візуальна збірка музею НТШ, а предметом — світлини НТШ, які відображають епоху і людину в ній, матеріальну, духовну культуру та особливості української природи та етносу. При підготовці дослідження були використані загальнонаукові методи аналізу, дотримано принципів історизму та наукової неупередженості.

Автор доходить висновку, що листівки є важливим джерелом дослідження про наше історичне минуле. На основі листівок можна дізнатися про події, які турбували українців, про нашу етнічну самобутність, про особливості природи. Вони нам сьогодні необхідні для демонстрації візуальних образів у конструюванні національної та соціальної ідентичності.

Ключові слова: листівка, листівка-світлина, музей НТШ, Інститут народознавства НАН України, фотографії, українські громади та товариства.

Надійшла 2.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 2. Кушнір В. Джерела фінансування та видатки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у 1920—1930-х рр. Народознавчі зошити. 2013. № 4. С. 586—590.
  • 3. Оприск В.М. М. Грушевський і археологічний відділ музею НТШ у Львові. Михайло Грушевський і Західна Україна: доповіді й повідомлення наукової конференції, м. Львів, 26—28 жовтня 1994 р. Львів, 1995. С. 41—44.
  • 4. Сапеляк О. Про музейну справу НТШ. Народознавчі зошити. 1996. № 4. С. 225—229.
  • 5. Гонтар Т. Етнографічні колекції Музею НТШ. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Львів, 1992. Т. CCXXIII: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 417—427.
  • 6. Петегирич В.М. Доля археологічної колекції музею НТШ. Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка: книги і люди. Матеріали круглого столу. Львів, 1996. С. 59—67
  • 7. Петрик Н.Р. Процес становлення Музею історично-воєнних пам’яток Наукового товариства імені Шевченка та формування його колекцій (перша половина ХХ століття). Молодий вчений. 2017. № 6. С. 70—74.
  • 8. Служинська З. (2015). Ботанічно-зоологічна колекція музею наукового товариства ім. Шевченка. Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка» (онлайн). 2015. Київ, Львів: НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-404
  • 9. Банах В.М. Музей НТШ у Львові (1912—1939): науково-фондова робота. Історико-культурні студії. № 1 (4). 2017. С. 21—26.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »