« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1181—1193

УДК: 94(4):94(470+571):94(474.5):342.7:329.1

DOI https://doi.org/10.15407/

БОРОТЬБА ЗА ПРАВА ЛЮДИНИ В РАДЯНСЬКІЙ ЛИТВІ 1970-х РОКІВ: КАТОЛИЦЬКИЙ ДИСИДЕНТСЬКИЙ РУХ І ЛИТОВСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА ГРУПА

НЕЧЕСНИЙ Назар

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-4855-7825
  • аспірант,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра Історії Центральної та Східної Європи,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nechesny@gmail.com

Анотація. На основі доступних джерел і дослідницької літератури розглянуто литовський правозахисний рух 1970-х років. Увагу зосереджено на історичних контекстах і соціокультурній специфіці ЛРСР. Відзначено внесок католицької церкви в зародження литовського дисидентського руху наприкінці 1960-х років і у впровадження правозахисної стратегії боротьби. Проаналізовано діяльність Литовської Гельсінської групи, яку утворили наприкінці 1976 року. Висвітлено відмінності у підході до правозахисних дій дисидентів-католиків і членів Гельсінської групи, зокрема щодо національного питання. Охарактеризовано організаційні особливості й методи протесту литовських правозахисників та реакцію держави.

Мета наукової розвідки — розкрити роль і значення прав людини у діяльності литовських дисидентів в 1970-х роках.

Джерельну базу дослідження склали доступні матеріали литовського самвидаву: примірники підпільного журналу «Хроніка Литовської Католицької Церкви» й документи Литовської Гельсінської групи. Використовувалися також спогади борців за права людини в радянській Литві.

Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, багатофакторності, теоретичному аналізі, систематизації й узагальненні.

Ключові слова: права людини, радянська Литва, дисидентський рух, Литовська Гельсінська група, самвидав, національне питання.

Надійшла 10.09.2024

Список використаних джерел

  • 1. Moyn Samuel. The Last Utopia: Human Rights in History. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2010. 352 p.
  • 2. Венцлова Т., Донскіс Л. Передчуття і пророцтва Східної Європи. Пер. з литовської Георгій Єфремов, Олег Коцарев. Київ: Дух і літера, 2016. 120 с.
  • 3. Vardys Stanley V. The role of the churches in the maintenance of regional and national identity in the Baltic Republics. Journal of Baltic Studies. Vol. 18. № 3. 1987. Pp. 287—300. DOI:10.1080/01629778700000141
  • 4. Vardys Stanley V. Human rights issues in Estonia, Latvia, and Lithuania. Journal of Baltic Studies. Vol. 12. № 3. 1981. Pp. 275—298. DOI: 10.1080/01629­77­81­00000251
  • 5. Kowalewski, D. Dissent in the Baltic republics: Characteristics and consequences. Journal of Baltic Studies. Vol. 10. № 4. 1979. Pp. 309—319. DOI: 10.1080/01­629­778100000251
  • 6. Kowalewski David. Lithuanian protest for human rights in the 1970s: Characteristics and consequences. URL: http://www.old.lituanus.org/1979/79_2_03.htm#ref (Last accessed: 07.04.2024).
  • 7.  Kowalewski D. Protest for Religious Rights in the USSR: Cha­racteristics and Consequences. The russian Review. Vol. 39. № 4. 1980. Pp. 426—441. DOI: 10.2307/12­8810
  • 8. Rubenstein Joshua. Soviet dissidents: their struggle for hu­man rights. Boston, MA: Beacon Press, 1980. 324 p.
  • 9. Misiunas Romuald J., Rein Taagepera. The Baltic States, years of dependence, 1940—1990. Berkeley: University of California Press, 1933. 436 p.
  • 10. Küng Andres. A dream of freedom: four decades of national survival versus russian imperialism in Estonia, La­tvia, and Lithuania, 1940—1980. Cardiff; New York: Boreas, 1990. 272 p.
  • 11. Daniel Thomas. The Helsinki Effect: International Norms, Human Rights, and the Demise of Communism. Princeton; N.J.: Princeton University Press, 2001. 320 p.
  • 12. Snyder Sarah. Human rights activism and the end of the Cold War: a transnational history of the Helsinki network. Human Rights in History. New York: Cambridge University Press, 2011. 304 p.
  • 13. Snyder Timothy. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569—1999. New Haven, Connecticut: Yale University Press, 2003. 367 p.
  • 14. Vardys Stanley V. Lithuania: The Rebel Nation. Boulder: Westview Press, 1997. 260 p.
  • 15. Girnius S. «Catholicism and nationalism in Lithuania». Re­ligion and Nationalism in Soviet and East European Politics. Ed. by Ramet Sabrina. Durham: Duke University Press, 1989. Pp. 109—137.
  • 16. Vasiliauskaitė Vilma. Lietuvos ir Vidurio Rytų Europos šalių periodinė savilaida, 1972—1989. Vilnius: LGGRTC, 2006. 176 р.
  • 17. Madsen Richard. «Religion under Communism». The Oxford Handbook of the History of Communism. Ed. by. Stephen A. Smith. Oxford: Oxford University Press, 2013. Pp. 585—601.
  • 18. Self-immolations and national protest in lithuania.URL: http://www.old.lituanus.org/1972/72_4_04.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 19. Anušauskas Arvydas. KGB reakcija į 1972 m. Įvykius. URL: http://www.genocid.lt/Leidyba/13/aarvydas.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 20. Russification. The New York Times, Thursday, July 6, 1972, (Editorial). URL: http://www.old.lituanus.org/1972/72_2_02.htm (Last accessed: 07.04. 2024).
  • 21. Vardys Stanley. Protests in lithuania not isolated. URL: http://www.old.lituanus.org/1972/72_2_01.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 22. Захаров Борис. Нариси історії дисидентського руху в Україні (1956—1987). Харків: Фоліо, 2003. 157 с.
  • 23. Сіромський Руслан. Права людини в Український РСР: погляд з Канади (1945—1991). Львів: Тріада плюс, 2020. 480 с.
  • 24. Пятерка и пятерышники. 5 Управление КГБ. Передача восьмая Сергей Ковалев и дело № 345. Радио Свобода, 2012. URL: https://www.svoboda.org/a/24717637.html (дата звернення: 07.04.2024).
  • 25. Хроника Литовской католической церкви. Выпуски 9, 10, 11, 18, 19, 28, 29. Нью-Йорк: Хроника, 1979. 248 с.
  • 26. National and religious protest in lithuania. From the underground chronicle of the catholic church in lithuania. Part one. URL: http://www.old.lituanus.org/1974/74_2_05. htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 27. National and religious protest in lithuania. From the underground chronicle of the catholic church in lithuania. Part three.URL: http://www.old.lituanus.org/1974/74_­4_07.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 28. Tarybinėje mokykloje. URL: https://lkbkronika.lt/index.php/22-kronika-1976-m/998-tarybineje-mokykloje (Last accessed: 16.06.2024).
  • 29. Kopecek Michal. Dissident Legalism: Human Rights, Socialist Legality, and the Birth of Legal Resistance in the 1970s Democratic Opposition in Czechoslovakia and Poland. Making Sense of Dictatorship: Domination and Everyday Life in East Central Europe after 1945. Eds Celia Donert, Ana Kladnik, Martin Sabrow. Budapest: CEU Press, 2022. Pp. 241—269.
  • 30. Лук’яненко Левко. Сповідь у камері смертників. Київ: Журнал «Вітчизна»; газета «Ділова Україна». 136 с.
  • 31. Dar vieną auką paviliojo kapai… URL: https://lkbkronika.lt/index.php/23-kronika-1976-m/1039-dar-viena-auka-paviliojo-kapai (Last accessed: 16.06.2024).
  • 32. Касьянов Георгій. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—1980-х років. Київ: Либідь, 1995. 224 с.
  • 33. The Violations of Human Rights in Soviet Occupied Lithuania: A Report. URL: http://www.old.lituanus.org/1975/75_1_06.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 34. Estonian and latvian memorandum to the conference on security and cooperation — 1975. URL: http://www.old.lituanus.org/1975/75_3_09.htm (Last accessed: 07.04. 2024).
  • 35. Bungs D. Joint political initiatives by Estonians, Latvians, and Lithuanians as reflected in samizdat materials 1969—1987. Journal of Baltic Studies. Vol. 19. № 3. 1988. Pp. 267—271. DOI: 10.1080/01629778800000181
  • 36. Григоренко Петро. Спогади. Детройт: Українські Віс­ті, 1984. 753 с.
  • 37. Сборник документов общественной группы содействия выполнению хельсинкских соглашений. Выпуск 3. Нью-Йорк: Хроника, 1977. 130 с.
  • 38. Gustaitis R. Lietuvos Helsinkio grupė ir vienas iš jos įkvepėjų — E. Finkelšteinas. URL:
  • https://www.bernardinai.lt/2011-12-23-rolandas-gustaitis-lietuvos-helsinkio-grupe-irvienas-is-jos-ikvepeju-e-finkelsteinas/ (Last accessed: 07.04.2024).
  • 39. The case of the lithuanian helsinki group leader Viktoras Petkus. URL: http://www.old.lituanus.org/1979/79_2_ 04.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 40. Сборник документов общественной группы содействия выполнению хельсинкских соглашений. Выпуск 5. Нью-Йорк: Хроника, 1979. 80 с.
  • 41. Сборник документов общественной группы содействия выполнению хельсинкских соглашений. Выпуск 4. Нью-Йорк: Хроника, 1978. 109 с.
  • 42. Lietuvos grupės Helsinkio pasitarimo Baigiamojo akto nutarimams remti dokumentas Nr. 17. URL: http://www.genocid.lt/Leidyba/7/helsinkio_pasitarimas.htm (Last accessed: 07.04.2024).
  • 43. Girnius S. Dabartiniai įvykiai: lietuvos helsinkio grupės žlugimas. URL: http://www.lituanus.org/1984_2/84_2-05.htm#Ref (Last accessed: 07.04.2024).
  • 44. Implementation of the Final Act of the Conference on Security and Cooperation in Europe: findings and recommendations seven years after Helsinki. Report submitted to the Congress of the United States by the Commission on Security and Cooperation in Europe. November 1982. Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1982. 265 p.
  • 45. Эйтан Финкельштейн, Ин­тервью взято 18 июня 2004 года. URL: http://surl.li/divsc (дата звернення: 07.04.2024).
  • 46. Sveikinimas popiežiui Jonui Pauliui II. URL: https://lkbkronika.lt/index.php/35-kronika-1978-m/1500-sveikinimas-popieziui-jonui-pauliui-ii (Last accessed: 16.06.2024).
  • 47. Tikinčiųjų teisių gynimo katalikų komitetas. URL: https://lkbkronika.lt/index.php/36-kronika-1979-m/1533-tikinciuju-teisiu-gynimo-kataliku-komitetas (Last accessed: 16.06.2024).
  • 48. Алексеева Людмила. История инакомыслия в СССР: новейший период. Москва: МХГ, 2012. 386 с.
  • 49. Nepataisomasis: monsinjoro Alfonso Svarinsko atsiminimai. Vilnius: Versmė, 2014.
  • 50. Keli štrichai monsinjoro Alfonso Svarinsko portretui. URL: https://www.xxiamzius.lt/numeriai/2005/03/10/laikzmon_01.html (Last accessed: 07.04.2024).
  • 51.Kova už klaipėdos bažnyčią. URL: https://lkbkronika.lt/index.php/41-kronika-1980-m/1858-kova-uz-klaipedos-baznycia (Last accessed: 07.04.2024).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »