« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1295—1307

УДК 745/749:061:069.4/5+398.332.12(045)(477.8)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/

КОЛЕКЦІЯ ПИСАНОК У ЗБІРЦІ МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТИВА ІМЕНІ Т. ШЕВЧЕНКА: ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ТА РЕГІОНАЛЬНЕ РІЗНОМАНІТТЯ

ТЕСЛЮК Валентина

  1. ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-4943-1175
  2. завідувачка сектору фондів,
  3. провідна зберігачка фонду «Писанка»,
  4. Музей етнографії та художного промислу,
  5. Інститут народознавства НАН України
  6. Контакти: e-mail: valentyna_teslyuk@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — проаналізувати історію формування колекції писанок Музею Наукового товариства імені Т. Шевченка (далі — Музею НТШ), оцінити роль української інтелігенції в розвитку та регіональному різноманітті цієї колекції. Хронологічні межі дослідження: 1900-ті роки — 1940 рік. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні низки методів музеєзнавчих та історичних досліджень, зокрема хронологічного методу, принципах історизму, документ-аналізу і систематизації. Головною джерельною базою є інвентарні книги Музею НТШ, а також Хроніки НТШ, наукові праці з досліджень історії формування збірки Музею НТШ.

У статті наголошено на провідній ролі української громадськості у формуванні колекції писанок. Вперше висвітлено конкретний внесок українських вчених, дослідників, громадських діячів, учителів, священників, учнів гімназій, інших дарувальників у поповненні музейної колекції. Виокремлено два етапи формування колекції (від 1900-х років до Першої світової війни та міжвоєнний), які, окрім хронологічних меж, відрізняються між собою рівнем залученості української громадськості до збирання та передавання писанок до Музею та регіональним різноманіттям.

Ключові слова: Музей НТШ, писанка, колекція, інвентарні книги НТШ, відозва, дарувальники.

Надійшла 23.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Гембарович М.Т., Гургула І.В., Івасюта М.К. З історії Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. 1959. Вип. 4. С. 3—12.
  • 2. Скрипник Г. З історії етнографічних експозицій України. Народна творчість та етнографія. 1979. № 4. С. 87—92.
  • 3. Гонтар Т. Етнографічні колекції Музею НТШ. З історії Наукового товариства імені Т. Шевченка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці секції етнографії та фольклористики. Т. ССХХІІ. 1992. С. 417—427.
  • 4. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому Товаристві ім. Шевченка. Львів, 2000. 208 с.
  • 5. Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2012. № 4 (106). С. 758—774.
  • 6. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка. (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 7. Хроніка НТШ. 1909. Ч. 39.
  • 8. Хроніка НТШ. 1910. Ч. 47.
  • 9. Справозданє з музея за час від 1 жовтня до 31 грудня 1912 р. Хроніка НТШ. 1912. Ч. 52.
  • 10. Справозданє за 1912 рік. Хроніка НТШ. 1913. Ч. 53. Вип. І.
  • 11. Справозданє за місяці: січень-цвітень. Хроніка НТШ. 1913. Ч. 54. Вип. ІІ.
  • 12. Справозданє з музея місяці май-серпень 1913. Хроніка НТШ. 1913. Ч. 55.
  • 13. Хроніка НТШ. 1930. Ч. 69—70.
  • 14. Інвентарна книга Музею НТШ № ІІ. №№ 6044—8864, 13220—13229, 13265—13305, 13310, 13654—13662, 14172—14191, 15952—15953, 15963, 15966—15989, 16188, 16217—16231.
  • 15. Інвентарна книга Музею НТШ № ІІІ. №№ 17134—17136, 17142—17147, 17177—17199, 17201—17218, 17233—17237, 17239—17251, 17945—17963, 17968—17989, 18007—18020, 18116—18210, 18224, 18250—18263, 18275—18278, 18787—18792, 18794—18800, 18804— 18814, 18818—18840, 18842—18866, 18903.
  • 16. Інвентарна книга Музею НТШ № IV. №№ 18990, 19016—19026, 19061, 19070, 19071, 19143—19145, 19278, 19331, 19332, 19342—19349, 19434—19442, 19473—19476, 20069, 20192, 20193, 20196, 20197, 20199, 20202—20204, 20228—20232, 20236—20250, 20259, 20260, 20262—20264, 20266, 20273, 20274, 20300, 20310.
  • 17. Інвентарна книга Музею НТШ № V. №№ 20519, 20600—20604, 20661, 21036, 21156, 21273, 21302, 21311—21319, 21323, 21329, 21330, 21375—21377, 21379—21383, 21387—21390, 21394—21406, 21435, 21440, 21476, 21487—21498, 21607, 21621—21628, 21784, 21909—21914, 21947, 22101, 22037—22071, 22093.
  • 18. Інвентарна книга Музею НТШ № VI. №№ 22758, 22766, 22798—22800, 22805—22807, 22951, 23042, 23486, 23712—23715, 23722, 23723, 23807, 23867.
  • 19. Інвентарна книга Музею НТШ № VII. №№ 24210, 24264, 24452, 24455, 24456, 24570, 24571, 24620, 24687, 24841, 25050, 25051, 25346—25354, 25944— 25946.
  • 20. Інвентарна книга Музею НТШ № VIII. №№ 26277, 26278, 26336—26343, 26354—26358, 26367, 26368, 26371—26373, 26386, 26446—26448, 26603, 26604, 27352—27356, 27431, 27456—27458.
  • 21. Інвентарна книга Музею НТШ № IX. №№ 27475, 27478, 27567, 27603, 28322, 28702, 28703, 28907—28909, 28911—28923, 28928, 28929, 29024.
  • 22. Інвентарна книга Музею НТШ № X. №№ 29365, 29699, 29733, 29805, 29822, 29883, 30033, 30056, 30132, 30230, 30231, 30238, 30259, 30265, 30301, 30302, 30336, 30339, 30359, 30364—30367, 30398, 30470, 30496, 30510, 30511.
  • 23. Інвентарна книга Музею НТШ № XI. №№ 30601, 30695, 30717, 30877, 30878, 31092, 31334, 31348, 31350, 31359.
  • 24. Статут Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Кн. 4. Львів, 1898. С. 5—12.
  • 25. Івашків Г. Основні етапи формування збірки народної кераміки в Музеї етнографії та художнього промислу. Український Керамологічний Журнал. 2003. № 2—4. С. 44—59.
  • 26. Стрільчук В. Поручник УГА Павло Дубас — творець історії брідської землі. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 2012. Ч. 12. URL: https://www.ji.lviv.ua/n69texts/Strilchuk_Poruchnyk_Dubas.htm (дата звер­нення: 20.10.2024).
  • 27. Гребеняк В. Музей Наукового Товариства імені Шевченка в 1913-тім році. Діло. 1914. 20 (7) лютого. Ч. 38.
  • 28. Городенщина. Історично-мемуарний збірник. Зреда­гував Михайло Г. Марунчак. Ню Йорк — Торонто — Вінніпег, 1978. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14565/file.pdf (дата звернення: 20.10.2024).
  • 29. Гургула І. Писанки східньої Галичини й Буковини в збірці Національного Музею у Львові. Матеріали до етнології й антропології. Львів, 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 131—152.
  • 30. Девда А. Сава Никифоряк. Рожнів. Сайт чудового села. 23 березня 2018. URL: https://rozhniv.if.ua/index.php/vidomi-rozhnivchanu/202-sava-nykyforiak (дата звернення: 20.10.2024).
  • 31. Енциклопедія українознавства: в 11 тт. Гол. ред. В. Кубійович. Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові. Перевидання в Україні. Т. 2. Львів, 1993.
  • 32. Інвентарна книга Музею НТШ. № XII. С. 194—195.
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »