« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1308—1317

УДК [745.048:398.332.12](477=161.2):069.538]:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1308

КОНЦЕПТУАЛЬНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУ «УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

КЛІМАШЕВСЬКИЙ Андрій

  • кандидат мистецтвознавства, заступник директора
  • з наукової та музейної роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: aklimashewskyi@gmail.com

Анотація. Проаналізовано наукову й музейну цілісність найбільшого і найдавнішого зібрання писанок в Україні, сформовану на базі колекції Музею Наукового товариства ім. Шевченка в контексті виконання в 2024 р. грантової програми Українського культурного фонду.

Мета статтіоприлюднити інформацію в науковому середовищі про концептуальні, методологічні засади та результати виконання грантового проєкту за підтримки Українського культурного фонду «Українська писанка в європейському культурному просторі», базованого на дослідженні, атрибуції, диджиталізації, промоції і оцифруванні у форматі вебкаталогу і формуванні 3D-моделей найбільших знакових артефактів найдавнішої частини фонду писанок МЕХП.

Об’єкт дослідження — писанки з колекції НТШ, відібрані за територіальним принципом у контексті етнографічних регіонів.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: писанка, грантовий проєкт Українського культурного фонду, фонд писанок МЕХП ІН НАНУ, музей НТШ, 3D-моделі писанок, вебкаталог, методологія проєкту, критерії відбору пам’яток, найдавніше і найбільше зібрання писанок.

Надійшла 30.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Вітовец Ульріке. Інвентаризація і оцифровування музейної культурної спадщини на прикладі землі Нижня Австрія. Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8—10 жовтня 2006 р. в м. Чернівці. Львів: вид-во ВНТЛ-Класика, 2008. С. 82.
  • 2. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка. З нагоди 50-ліття його заснування (1873—1923). Львів: друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка, 1923. С. 9.
  • 3. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2005. С. 10.
  • 4. Кордуба М. Писанки на Галицькій Волині. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. С. 3.
  • 5. Гургула І. Писанки. Українська загальна енциклопедія. Під редакцією І. Раковського. Том 3. Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа. С. 480—481.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »