« 2024. № 5 (179)

Народознавчі зошити.  2024. № 5 (179).  С. 1308—1317

УДК [745.048:398.332.12](477=161.2):069.538]:001.891

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1308

КОНЦЕПТУАЛЬНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУ «УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

КЛІМАШЕВСЬКИЙ Андрій

  • кандидат мистецтвознавства, заступник директора
  • з наукової та музейної роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: aklimashewskyi@gmail.com

Анотація. Проаналізовано наукову й музейну цілісність найбільшого і найдавнішого зібрання писанок в Україні, сформовану на базі колекції Музею Наукового товариства ім. Шевченка в контексті виконання в 2024 р. грантової програми Українського культурного фонду.

Мета статтіоприлюднити інформацію в науковому середовищі про концептуальні, методологічні засади та результати виконання грантового проєкту за підтримки Українського культурного фонду «Українська писанка в європейському культурному просторі», базованого на дослідженні, атрибуції, диджиталізації, промоції і оцифруванні у форматі вебкаталогу і формуванні 3D-моделей найбільших знакових артефактів найдавнішої частини фонду писанок МЕХП.

Об’єкт дослідження — писанки з колекції НТШ, відібрані за територіальним принципом у контексті етнографічних регіонів.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: писанка, грантовий проєкт Українського культурного фонду, фонд писанок МЕХП ІН НАНУ, музей НТШ, 3D-моделі писанок, вебкаталог, методологія проєкту, критерії відбору пам’яток, найдавніше і найбільше зібрання писанок.

Надійшла 30.10.2024

Список використаних джерел

  • 1. Вітовец Ульріке. Інвентаризація і оцифровування музейної культурної спадщини на прикладі землі Нижня Австрія. Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8—10 жовтня 2006 р. в м. Чернівці. Львів: вид-во ВНТЛ-Класика, 2008. С. 82.
  • 2. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка. З нагоди 50-ліття його заснування (1873—1923). Львів: друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка, 1923. С. 9.
  • 3. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2005. С. 10.
  • 4. Кордуба М. Писанки на Галицькій Волині. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. С. 3.
  • 5. Гургула І. Писанки. Українська загальна енциклопедія. Під редакцією І. Раковського. Том 3. Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа. С. 480—481.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »